Значення теорії цивілізації А. ДЖ. Тойнбі для розуміння тенденцій історичного розвитку

Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації

А. Дж. Тойнбі, незважаючи на критичне ставлення до його наукової творчості у 1950–1970-ті pp., залишається неперевершеним філософом історії. Його багатотомне "Дослідження історії" – це не тільки панорамний погляд на світ, а й осмислення історичного процесу, його результатів крізь призму вивіреного наукового підходу.

У викладі А. Дж. Тойнбі історія людства постає як історія усіх цивілізацій, тобто як метаісторія. Не можна казати, що англійський історик був першим дослідником, що обрав такий кут зору на історичний процес, але його концептуальний підхід до розгляду цивілізаційного розвитку людства відрізняється від усіх інших.

Обрання у якості поля історичного дослідження цивілізації дало йому можливість одночасно вирішити кілька важливих пізнавальних завдань.

Уявлення про історію як про кругообіг змінюючих одна одну локальних цивілізацій, кожна з яких проходить стадії генезису, розвитку, занепаду та розпаду, дає можливість не тільки їх порівняння, а й виявлення певних тенденцій історичної еволюції людства.

У цьому контексті розвиток локальних цивілізацій засвідчує стадіальність, багатомірність та різноманітність історичного процесу. Разом з тим, історія – це переплетіння самобутніх цивілізаційних потоків, де одні суспільства приходять на зміну іншим та взаємодіють між собою у просторі та часі. Виокремлюючи у цьому потоці цивілізації трьох генерацій, А. Дж. Тойнбі тим самим звернув увагу на спадкоємність історичного розвитку, який не має у своїй основі первісних культурних зародків.

Разом з тим, за А. Дж. Тойнбі, не існує універсальної історії, вона складається із історії окремих суспільств, межі яких виявляються у перехрещенні трьох елементів – економічного, політичного та культурного. На відміну від формаційного підходу, за яким суспільний розвиток визначається економічним базисом, у теоретичній побудові англійського вченого центральне місце посідає культура. Саме вона визначає неповоротні риси кожного суспільства.

Динаміка локальної цивілізації визначається А. Дж. Тойнбі за законом "виклику-відгуку", дія якого розкриває рушійні сили суспільного розвитку: особистість, еліти, суспільство у цілому.

Завдяки виявленню зазначених суб'єктів історичного процесу А. Дж. Тойнбі вдалося не тільки подолати шпенглерівський фаталізм з його ідеєю замкненості цивілізацій, а й довести, що вони перебувають між собою у тісному контакті.

Висунуте та обгрунтоване англійським істориком положення про материнсько-дочірні зв'язки між різними поколіннями цивілізацій свідчить про еволюцію людства шляхом створення єдиної макроцивілізації.

На переконання англійського дослідника, реалізації цього універсального проекту життєустрою заважають дві речі: домінуюча роль західної цивілізації та відсутність єдиної релігії. До подолання цих вад А. Дж. Тойнбі доклав багато розумових зусиль. Історія, у його викладі – це й демонстрація негативних наслідків європоцентризму (європеїзації, вестернізації) та аргументація необхідності збереження кожною цивілізацією своєї ідентичності, яка виступає гарантією міжцивілізаційного діалогу.

На відміну від своїх послідовників, які досліджували проблему зіткнення цивілізацій як цілком реальну перспективу людства, А. Дж. Тойнбі у своїх прогнозах майбутнього виглядав людиною моральною, гуманною та оптимістичною, що дає надію сподіватися на краще.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Значення теорії цивілізації А. ДЖ. Тойнбі для розуміння тенденцій історичного розвитку“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Цивіліографія – наука про цивілізації

  • Частина I. Взаємопов'язаність глобалізації та цивілізаційного розвитку людства

  • Структура та класифікація цивілізацій

  • Періодизація цивілізаційного розвитку та характеристика постіндустріальної цивілізації

  • Глава 2. Постіндустріальна глобалізація та її вплив на цивілізаційний розвиток людства

  • Характеристика сучасного етапу глобалізації

  • Цивілізаційна природа глобалізації

  • Частина II. Історичний процес у світлі теорій цивілізації

  • Основні положення теорії культурно-історичних типів М. Данилевського

  • Спадкоємність у розвитку культурно-історичних типів та їх різноманітність

  • Розряди культурної діяльності та закони руху культурно-історичних типів

  • Слов'янство як специфічний культурно-історичний тип та його соціально-політична місія

  • Оцінка та розвиток теорії культурно-історичних типів М. Данилевського науковими колами російського суспільства другої половини XIX ст.

  • Значення ідейно-теоретичної спадщини М. Данилевського для сучасної науки та практики

  • Глава 4. Західноєвропейські теорії цивілізації першої половини XX ст.

  • Цивілізація – занепадаюча фаза розвитку культури

  • Внесок О. Шпенглера у розвиток теорій цивілізації

  • Концепція "Осьового часу" К. Ясперса як методологія дослідження історичного процесу

  • Класифікація світової історії та народів за "осьовим часом"

  • Глава 5. Теорія цивілізації А. ДЖ. Тойнбі

  • Поле історичного дослідження А. Дж. Тойнбі та його масштаб

  • Витоки та еволюція теорії цивілізації А. Дж. Тойнбі

  • А. ДЖ. Тойнбі про генезис, Розвиток та взаємодію цивілізацій

  • Світова держава, Вселенська церква та "героїчна доба"

  • Класифікація цивілізацій та контакти між ними у просторі та часі

  • Значення теорії цивілізації А. ДЖ. Тойнбі для розуміння тенденцій історичного розвитку
  • Глава 6. Теорія соціокультурної динаміки П. Сорокіна

  • Погляд на історію людства з позиції соціологічного підходу

  • Соціокультурне явище як результат взаємодії соціальних суб'єктів

  • Ціннісний вимір культури

  • Соціокультурна динаміка та цивілізаційний розвиток людства

  • Концепція конвергенції П. Сорокіна та її значення для розуміння тенденцій цивілізаційного розвитку

  • Глава 7. Погляди на цивілізаційний розвиток людства основоположників євразійства та Л. Гумільова

  • Світогляд та світосприйняття євразійців

  • Основні положення теорії євразійців

  • Етнологічний вимір історичного розвитку

  • Етнологічна теорія Л. Гумільова та цивілізаційний розвиток людства

  • Частина III. Майбутнє людства в уявленнях сучасних цивіліографів

  • Ідея "хвильового" історичного розвитку Е. Тоффлера

  • Оцінка цивілізаційного розвитку людства крізь призму світсистемного підходу

  • Сутність та напрями світсистемної теорії

  • Глава 9. Прогнозування розвитку цивілізацій представниками західної школи конфліктології

  • Геополітичний вимір цивілізаційної взаємодії в уявленні З. Бжезінського

  • Підвалини конфліктогенного прогнозу міжцивілізаційної взаємодії С. Гантінгтона

  • Глава 10. Висвітлення тенденцій розвитку цивілізацій російськими та вітчизняними цивіліографами

  • Контури взаємодії цивілізацій у глобалізованому світі

  • Модель майбутнього цивілізаційного розвитку людства

  • Глава 11. Багатовимірна модель сучасного світового співтовариства в контексті системного світосприйняття

  • Характеристика типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Образи майбутнього типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Післямова

  • Словник основних термінів