Оцінка цивілізаційного розвитку людства крізь призму світсистемного підходу

Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації

Одним із впливових напрямів західного суспільствознавства є світ- системний підхід, що досліджує соціальну еволюцію суспільних систем, на відміну від попередніх соціологічних підходів, в рамках яких розглядалися окремі соціуми. В цьому світсистемний підхід схожий з цивілізаційним, але йде ще далі останнього, оскільки досліджує еволюцію не окремої цивілізації, а включає до аналізу одночасно кілька цивілізаційних систем й навіть увесь світ. Водночас предметом світ- системного підходу, на відміну від цивілізаційного, є не безпосередньо соціокультурні цінності, а світекономіки та світімперії. Засновниками світсистемного підходу в 1970-ті pp. були представник французької історичної школи "Анналів" Ф. Бродель, американський історик економіки І. Валлерстайн, а також економіст та соціолог А. Франк – уродженець м. Берліна, але чимало часу попрацювавший у Франції, Чилі, Канаді, США, Нідерландах. Крім названих вчених, розробкою світсистемного аналізу займалися Ж. Абу-Лукход, С. Амін, Дж. Аррігі, К. Чейз-Данн.

Засновники світсистемного підходу

Бродель Фернан (1902–1985) – відомий французький історик, народився у невеликому селі на сході Франції. Закінчив ліцей Вольтера та Сорбоннський університет. До Другої світової війни Ф. Бордель займався викладацькою діяльністю у Алжирі, Франції, Бразилії. З початку війни перебував на фронті, але після розгрому Франції, у 1940–1945 pp. перебував у нацистських таборах для військовополонених на території Польщі. Незважаючи на жахливі умови табірного існування, багато працював над проблемами філософії історії, підтримував зв'язок з одним із засновників школи "Анналів" Л. Февром, завдяки чому після війни був призначений одним із директорів журналу "Аннали". В 1947р. захистив дисертацію з історії Середземноморського світу, у 1948 р. керував французьким центром історичних досліджень, наступного року став професором Коллеж-де-Франс, а з 1956 р. завідував секцією "Економічні та соціальні науки" у Практичній школі вищих досліджень, де доклав багато зусиль до налагодження міждисциплінарних зв'язків, діалогу істориків з представниками інших соціогуманітарних наук. У 1962 р. Ф. Бродель обійняв посаду головного адміністратора Будинку наук про людину. У 1976 р. створив власний науковий центр, що займався світсистемними дослідженнями. Найбільш відомими його працями є "Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм XV–XVIII ст." та "Середземне море та середземноморський світ". Свідченням світового визнання Ф. Броделя було його обрання почесним доктором університетів міст Брюссель, Оксфорд, Кембридж, Мадрид, Женева, Лондон, Флоренція, Сан-Паулу, Падуа та Единбург. На честь Ф. Броделя було названо Центр з вивчення економік, історичних систем та цивілізацій при Бінгемтонському університеті в США.

Валлерстайн Іммануїл – відомий американський соціолог, історик та геополітик, один із лідерів сучасного ліворадикального, неамарксистського суспільствознавства, народився в 1930р. ум. Нью-Йорку. Закінчив Колумбійський університет, в 1951 р. отримав ступінь бакалавра, у 1954 р. – магістра, а в 1959 р. – доктора соціології. З 1959 до 1971 pp. викладав на факультеті соціології Колумбійського університету, у 1971–1976 pp. – професор соціології в Університеті МакГіла (м. Монреаль, Канада), в 1976–1999 рр. –почесний професор соціології в університеті м. Бінгемтон (штат Нью-Йорк), з 2000 р. – старший науковий співробітник Йельського університету. З 1994 по 1998 р. обіймав посаду голови Міжнародної соціологічної асоціації, а в 1976–2005 pp. керував

Центром Ф. Броделя при Бінгемтонському університеті. На початку своєї наукової діяльності (1955–1970) I. Валлерстайн займався дослідженням історії африканських суспільств, після чого захопився загальною теорією соціально-економічного розвитку. Його головною працею є багатотомна "Сучасна світсистема": в її першому томі (1974) розглядався генезис європейської світекономіки в XVI ст., у другому (1980) – її розвиток у період меркантилізму, в третьому (1989) він довів її історію до 1840-х рр. Еволюція капіталістичної світекономіки у XIX–XX ст. аналізується в інших роботах І. Валлерстайна.

Франк Андре (1929–2005) – відомий західний економіст та соціолог, народився у Німеччині, помер у Люксембурзі. В 1941 р. з сім'єю емігрував у США. У 1957 р. захистив в Чікагському університеті дисертацію з теми "Продуктивність сільського господарства Української РСР у 1928–1955 pp." та отримав ступінь доктора філософії. Вперше А. Франк заявив про себе як світсистемник у праці "Соціологія розвитку та недорозвинутість соціології" (1967). Наукові погляди А. Франка сформувалися під впливам ідей відомого американського соціолога, автора теорії соціальної дії Т. Парсонса (1902–1979). Ці теорії стали наслідком дослідження особливостей соціально-економічного розвитку країн Латинської Америки, які складали коло наукових інтересів соціолога. Зазначений науковий напрям у 1970–1980-ті pp. викликав жвавий інтерес з боку теоретиків світсистем, що в свою чергу надихнуло А. Франка на написання праці "Криза світової економіки" (1980), котра все ж не мала такої популярності, як попередні роботи. Проте це не завадило цьому авторові увійти в історію соціології як світсистемному теоретику, який за своїм підходом помітно відрізнявся від Ф. Броделя та І. Валлерстайна.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка цивілізаційного розвитку людства крізь призму світсистемного підходу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Цивіліографія – наука про цивілізації

  • Частина I. Взаємопов'язаність глобалізації та цивілізаційного розвитку людства

  • Структура та класифікація цивілізацій

  • Періодизація цивілізаційного розвитку та характеристика постіндустріальної цивілізації

  • Глава 2. Постіндустріальна глобалізація та її вплив на цивілізаційний розвиток людства

  • Характеристика сучасного етапу глобалізації

  • Цивілізаційна природа глобалізації

  • Частина II. Історичний процес у світлі теорій цивілізації

  • Основні положення теорії культурно-історичних типів М. Данилевського

  • Спадкоємність у розвитку культурно-історичних типів та їх різноманітність

  • Розряди культурної діяльності та закони руху культурно-історичних типів

  • Слов'янство як специфічний культурно-історичний тип та його соціально-політична місія

  • Оцінка та розвиток теорії культурно-історичних типів М. Данилевського науковими колами російського суспільства другої половини XIX ст.

  • Значення ідейно-теоретичної спадщини М. Данилевського для сучасної науки та практики

  • Глава 4. Західноєвропейські теорії цивілізації першої половини XX ст.

  • Цивілізація – занепадаюча фаза розвитку культури

  • Внесок О. Шпенглера у розвиток теорій цивілізації

  • Концепція "Осьового часу" К. Ясперса як методологія дослідження історичного процесу

  • Класифікація світової історії та народів за "осьовим часом"

  • Глава 5. Теорія цивілізації А. ДЖ. Тойнбі

  • Поле історичного дослідження А. Дж. Тойнбі та його масштаб

  • Витоки та еволюція теорії цивілізації А. Дж. Тойнбі

  • А. ДЖ. Тойнбі про генезис, Розвиток та взаємодію цивілізацій

  • Світова держава, Вселенська церква та "героїчна доба"

  • Класифікація цивілізацій та контакти між ними у просторі та часі

  • Значення теорії цивілізації А. ДЖ. Тойнбі для розуміння тенденцій історичного розвитку

  • Глава 6. Теорія соціокультурної динаміки П. Сорокіна

  • Погляд на історію людства з позиції соціологічного підходу

  • Соціокультурне явище як результат взаємодії соціальних суб'єктів

  • Ціннісний вимір культури

  • Соціокультурна динаміка та цивілізаційний розвиток людства

  • Концепція конвергенції П. Сорокіна та її значення для розуміння тенденцій цивілізаційного розвитку

  • Глава 7. Погляди на цивілізаційний розвиток людства основоположників євразійства та Л. Гумільова

  • Світогляд та світосприйняття євразійців

  • Основні положення теорії євразійців

  • Етнологічний вимір історичного розвитку

  • Етнологічна теорія Л. Гумільова та цивілізаційний розвиток людства

  • Частина III. Майбутнє людства в уявленнях сучасних цивіліографів

  • Ідея "хвильового" історичного розвитку Е. Тоффлера

  • Оцінка цивілізаційного розвитку людства крізь призму світсистемного підходу
  • Сутність та напрями світсистемної теорії

  • Глава 9. Прогнозування розвитку цивілізацій представниками західної школи конфліктології

  • Геополітичний вимір цивілізаційної взаємодії в уявленні З. Бжезінського

  • Підвалини конфліктогенного прогнозу міжцивілізаційної взаємодії С. Гантінгтона

  • Глава 10. Висвітлення тенденцій розвитку цивілізацій російськими та вітчизняними цивіліографами

  • Контури взаємодії цивілізацій у глобалізованому світі

  • Модель майбутнього цивілізаційного розвитку людства

  • Глава 11. Багатовимірна модель сучасного світового співтовариства в контексті системного світосприйняття

  • Характеристика типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Образи майбутнього типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Післямова

  • Словник основних термінів