Вступ

Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації

• 1. Наукова актуальність та зміст спеціального курсу

• 2. Цивіліографія – наука про цивілізації

• 3. Історіографія проблематики спецкурсу

Завдання та питання

Література

Розвиток людства за останні два десятиріччя позначений суспільними явищами, які можна віднести до категорії доленосних. По- перше, це розпад біполярного світу, що поставив на порядок денний питання формування нового світового порядку. По-друге, ми є свідками народження нової історичної епохи, пов'язаної з настанням ери глобалізації, що має декілька наслідків для подальшої долі людства. Глобалізація поглибила та загострила проблему взаємовідносин людини та природи, що актуалізувало питання сталого розвитку людства. Іншим наслідком глобалізації цивілізаційного простору є посилення суперечностей між представниками різних культурних світів, які супроводжуються геополітичною суперечкою між окремими центрами сили. Формування нової конфігурації міжлюдської взаємодії потребує її відповідного наукового обґрунтування.

Наукова актуальність та зміст спеціального курсу

Наукова актуальність тематики спецкурсу обумовлена її зв'язком з сучасною методологією дослідження історичного процесу, з цивілізаційним виміром розвитку людства та побудовою моделі цивілізаційного розвитку людства у контексті глобалізації.

Питання оновлення методології дослідження суспільного розвитку набуває особливої актуальності для вітчизняного суспільствознавства, що перебуває на шляху переходу від комуністичної ідеології до нового світогляду, подолання моністичного погляду на історію з позицій формаційного підходу – до цивілізаційного підходу.

Цивілізаційному підходу до історичного розвитку передували всесвітньо-історична та культурно-історична концепції. Перша з них трактувала всесвітню історію як єдиний процес прогресивного розвитку людства. Вперше вона була сформульована у середні віки у вигляді концепції "чотирьох імперій" минулого (ассірійської, персидської, македонської, римської) та п'ятої – Священної Римської імперії німецької нації. У її контексті прогрес виступав як розширення простору імперської влади. Після зруйнування протягом XIV-XVII ст. ідеологічної єдності Західної Європи та підриву політичної гегемонії Габсбурзької династії у якості вимірювача прогресу стала розглядатися цивілізація, й саме західна цивілізація, що заклало підвалини європоцентризму. Європоцентричний погляд на світ у руслі зазначеної концепції й досі залишається домінуючим.

Культурно-історична концепція була сформульована ще Геродотом, який протиставляв Європу Азії: еллінські поліси – персидській монархії. Сутність цієї концепції відбивав постулат про культурну самобутність кожного народу. Ця наукова традиція отримала свій подальший розвиток у творчості М. Данилевського, О. Шпенглера та А. Дж. Тойнбі.

У радянській історіографії існували концептуальні підходи, відмінні від зазначених. Так, М. Конрад запропонував виокремлювати в історії розвитку людства так звані перехідні епохи:

• 1) переходу від давнього світу до середньовіччя – еллінізм (IV ст. до н. e.-VI ст. н. е.); провісником якого виступав трактат "Про град Божій" Августина Блаженного;

• 2) переходу від середньовіччя до нового часу – Відродження (XIV- XVI ст), виразником якого була "Божественна комедія" А. Данте;

• 3) переходу від нового часу до новітнього (середина XIX ст), який асоціювався з "Маніфестом Комуністичної партії" К. Маркса.

У статті "Про сенс історії" М. Конрад звернув увагу на революційні повороти як на такі моменти у історії людства, що проливають світло на його майбутнє:

• крах "давнього суспільства" (у соціально-економічному відношенні це був світ рабовласницького ладу) – І–III ст. (Ханська імперія); IV–V ст. (Римська імперія);

• крах "середньовічного суспільства" (світу феодалізму) – XVII ст. (Англія), XVIII ст. (Франція);

• початок краху капіталістичного ладу – російська та китайська революції – жовтнева 1917 р. та 1949 р. відповідно.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вступ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ
  • Цивіліографія – наука про цивілізації

  • Частина I. Взаємопов'язаність глобалізації та цивілізаційного розвитку людства

  • Структура та класифікація цивілізацій

  • Періодизація цивілізаційного розвитку та характеристика постіндустріальної цивілізації

  • Глава 2. Постіндустріальна глобалізація та її вплив на цивілізаційний розвиток людства

  • Характеристика сучасного етапу глобалізації

  • Цивілізаційна природа глобалізації

  • Частина II. Історичний процес у світлі теорій цивілізації

  • Основні положення теорії культурно-історичних типів М. Данилевського

  • Спадкоємність у розвитку культурно-історичних типів та їх різноманітність

  • Розряди культурної діяльності та закони руху культурно-історичних типів

  • Слов'янство як специфічний культурно-історичний тип та його соціально-політична місія

  • Оцінка та розвиток теорії культурно-історичних типів М. Данилевського науковими колами російського суспільства другої половини XIX ст.

  • Значення ідейно-теоретичної спадщини М. Данилевського для сучасної науки та практики

  • Глава 4. Західноєвропейські теорії цивілізації першої половини XX ст.

  • Цивілізація – занепадаюча фаза розвитку культури

  • Внесок О. Шпенглера у розвиток теорій цивілізації

  • Концепція "Осьового часу" К. Ясперса як методологія дослідження історичного процесу

  • Класифікація світової історії та народів за "осьовим часом"

  • Глава 5. Теорія цивілізації А. ДЖ. Тойнбі

  • Поле історичного дослідження А. Дж. Тойнбі та його масштаб

  • Витоки та еволюція теорії цивілізації А. Дж. Тойнбі

  • А. ДЖ. Тойнбі про генезис, Розвиток та взаємодію цивілізацій

  • Світова держава, Вселенська церква та "героїчна доба"

  • Класифікація цивілізацій та контакти між ними у просторі та часі

  • Значення теорії цивілізації А. ДЖ. Тойнбі для розуміння тенденцій історичного розвитку

  • Глава 6. Теорія соціокультурної динаміки П. Сорокіна

  • Погляд на історію людства з позиції соціологічного підходу

  • Соціокультурне явище як результат взаємодії соціальних суб'єктів

  • Ціннісний вимір культури

  • Соціокультурна динаміка та цивілізаційний розвиток людства

  • Концепція конвергенції П. Сорокіна та її значення для розуміння тенденцій цивілізаційного розвитку

  • Глава 7. Погляди на цивілізаційний розвиток людства основоположників євразійства та Л. Гумільова

  • Світогляд та світосприйняття євразійців

  • Основні положення теорії євразійців

  • Етнологічний вимір історичного розвитку

  • Етнологічна теорія Л. Гумільова та цивілізаційний розвиток людства

  • Частина III. Майбутнє людства в уявленнях сучасних цивіліографів

  • Ідея "хвильового" історичного розвитку Е. Тоффлера

  • Оцінка цивілізаційного розвитку людства крізь призму світсистемного підходу

  • Сутність та напрями світсистемної теорії

  • Глава 9. Прогнозування розвитку цивілізацій представниками західної школи конфліктології

  • Геополітичний вимір цивілізаційної взаємодії в уявленні З. Бжезінського

  • Підвалини конфліктогенного прогнозу міжцивілізаційної взаємодії С. Гантінгтона

  • Глава 10. Висвітлення тенденцій розвитку цивілізацій російськими та вітчизняними цивіліографами

  • Контури взаємодії цивілізацій у глобалізованому світі

  • Модель майбутнього цивілізаційного розвитку людства

  • Глава 11. Багатовимірна модель сучасного світового співтовариства в контексті системного світосприйняття

  • Характеристика типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Образи майбутнього типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Післямова

  • Словник основних термінів