Модель майбутнього цивілізаційного розвитку людства

Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації

Логіка дослідження тенденцій розвитку цивілізацій, визначення контурів міжцивілізаційної взаємодії виводять на рівень системних узагальнень, результатом чого є побудова моделі цивілізаційного розвитку людства.

Творчо підійшов до реалізації цієї задачі Ю. Яковець, який запропонував своє бачення глобальної міжцивілізаційної моделі (рис 3.2) [139, с. 70].

Функціональні блоки багатомірної геоцивілізаційної моделі

Рис. 3.2. Функціональні блоки багатомірної геоцивілізаційної моделі

На думку російського дослідника, цій моделі властиві певні особливості.

По-перше, вона дозволяє дослідити взаємодію цивілізацій у шести різних аспектах. Відповідно відокремлюються шість функціональних блоків, які можна розглядати як самостійні моделі. Об'єднання функціональних блоків моделей трьох рівней дозволяє з різних боків оцінити структуру та динаміку людства як глобального цілого в усьому різноманітті його елементів. По-друге, територіальний розріз запропонованої глобальної моделі вперше вибудовано на основі групування країн за 12 цивілізаціями четвертого покоління.

У свою чергу, ці цивілізації та зони можна поділити на три групи (рис 3.3) [139, с. 72].

Територіальний розріз багатомірної геоцивілізаційної моделі

Рис. 3.3. Територіальний розріз багатомірної геоцивілізаційної моделі

У кожному з 12 територіальних (цивілізаційних) блоків моделі можливо виділення ключових країн.

По-третє, за характером параметрів модель поєднує як натуральні показники, так й вартісні.

По-четверте, у часовому вимірі модель є аналітично-прогнозною. Основне часове поле моделі – друга половина XX – перша половина XXI ст. (прогнозна частина). У цьому сенсі модель виявляється квазідинамічною.

По-п'яте, модель дозволяє виявити та спрогнозувати циклічність у динаміці геосистем. Також можна оцінити взаємодію циклів різних видів – демографічних, екологічних, технологічних, економічних, політичних та соціокультурних.

По-шосте, на випадок необхідності (внаслідок відсутності достовірних статистичних даних за деякими параметрами) модель може мати імітаційно-експертний характер. Якщо демографічний, економінний та частково природно-екологічний блоки мають достатньо повну та надійну статистичну та прогнозну базу, то технологічний, геополітичний та соціокультурний блоки таку базу мають у мінімальній мірі.

Крім цього, основні параметри геоцивілізаційної моделі можна вивчати по кожному з шести блоків [139, с. 70-74 ].

Креативність моделі цивілізаційного розвитку Ю. Яковца полягає також у визначені динаміки соціокультурного строю цивілізацій четвертого покоління (табл. 3.3) [138, с. 326 ].

Дані таблиці віддзеркалюють динаміку соціокультурного строю, що була переважаючою в окремих цивілізаціях, з горизонтом у два століття – від середини XIX до середини XXI ст.

Наведені у таблиці оцінки соціокультурного строю локальних цивілізацій відбивають стадії їхнього життєвого циклу та визначають їх позицію та активність у взаємодії цивілізацій. Найбільшою агресивністю відзначаються активно-ідеаціональна мусульманська та цинічно-чуттєва південноамериканська цивілізації. Водночас, аскетично-ідеаціональна індійська та псевдоідеаціональні африканська і океанічна (без Австралії та Нової Зеландії) характеризуються пасивністю та терплячістю. Змішаному типу властива несталість [139, с. 327-328].

С. Кримський та Ю. Павленко визначали модель майбутнього цивілізаційного розвитку через відповідний статус глобалізації. До характерних рис цієї моделі вони віднесли: технологічну універсалізацію цивілізаційного простору; ноосферну еволюцію; ціннісні обмеження глобалізації певного потенціалу цивілізаційного поля (технології електронного виробництва і планетарних комунікацій); обмеження вестернізації децентралізацією соціокультурних аспектів; архетипічну пророду розходжень між культурами різних регіонів та країн світу; суттєве розходження архетипів культур Китаю та європейського світу тощо [121, с. 302-308].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Модель майбутнього цивілізаційного розвитку людства“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Цивіліографія – наука про цивілізації

  • Частина I. Взаємопов'язаність глобалізації та цивілізаційного розвитку людства

  • Структура та класифікація цивілізацій

  • Періодизація цивілізаційного розвитку та характеристика постіндустріальної цивілізації

  • Глава 2. Постіндустріальна глобалізація та її вплив на цивілізаційний розвиток людства

  • Характеристика сучасного етапу глобалізації

  • Цивілізаційна природа глобалізації

  • Частина II. Історичний процес у світлі теорій цивілізації

  • Основні положення теорії культурно-історичних типів М. Данилевського

  • Спадкоємність у розвитку культурно-історичних типів та їх різноманітність

  • Розряди культурної діяльності та закони руху культурно-історичних типів

  • Слов'янство як специфічний культурно-історичний тип та його соціально-політична місія

  • Оцінка та розвиток теорії культурно-історичних типів М. Данилевського науковими колами російського суспільства другої половини XIX ст.

  • Значення ідейно-теоретичної спадщини М. Данилевського для сучасної науки та практики

  • Глава 4. Західноєвропейські теорії цивілізації першої половини XX ст.

  • Цивілізація – занепадаюча фаза розвитку культури

  • Внесок О. Шпенглера у розвиток теорій цивілізації

  • Концепція "Осьового часу" К. Ясперса як методологія дослідження історичного процесу

  • Класифікація світової історії та народів за "осьовим часом"

  • Глава 5. Теорія цивілізації А. ДЖ. Тойнбі

  • Поле історичного дослідження А. Дж. Тойнбі та його масштаб

  • Витоки та еволюція теорії цивілізації А. Дж. Тойнбі

  • А. ДЖ. Тойнбі про генезис, Розвиток та взаємодію цивілізацій

  • Світова держава, Вселенська церква та "героїчна доба"

  • Класифікація цивілізацій та контакти між ними у просторі та часі

  • Значення теорії цивілізації А. ДЖ. Тойнбі для розуміння тенденцій історичного розвитку

  • Глава 6. Теорія соціокультурної динаміки П. Сорокіна

  • Погляд на історію людства з позиції соціологічного підходу

  • Соціокультурне явище як результат взаємодії соціальних суб'єктів

  • Ціннісний вимір культури

  • Соціокультурна динаміка та цивілізаційний розвиток людства

  • Концепція конвергенції П. Сорокіна та її значення для розуміння тенденцій цивілізаційного розвитку

  • Глава 7. Погляди на цивілізаційний розвиток людства основоположників євразійства та Л. Гумільова

  • Світогляд та світосприйняття євразійців

  • Основні положення теорії євразійців

  • Етнологічний вимір історичного розвитку

  • Етнологічна теорія Л. Гумільова та цивілізаційний розвиток людства

  • Частина III. Майбутнє людства в уявленнях сучасних цивіліографів

  • Ідея "хвильового" історичного розвитку Е. Тоффлера

  • Оцінка цивілізаційного розвитку людства крізь призму світсистемного підходу

  • Сутність та напрями світсистемної теорії

  • Глава 9. Прогнозування розвитку цивілізацій представниками західної школи конфліктології

  • Геополітичний вимір цивілізаційної взаємодії в уявленні З. Бжезінського

  • Підвалини конфліктогенного прогнозу міжцивілізаційної взаємодії С. Гантінгтона

  • Глава 10. Висвітлення тенденцій розвитку цивілізацій російськими та вітчизняними цивіліографами

  • Контури взаємодії цивілізацій у глобалізованому світі

  • Модель майбутнього цивілізаційного розвитку людства
  • Глава 11. Багатовимірна модель сучасного світового співтовариства в контексті системного світосприйняття

  • Характеристика типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Образи майбутнього типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Післямова

  • Словник основних термінів