Частина III. Майбутнє людства в уявленнях сучасних цивіліографів

Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації

Диференціація суспільств за наведеними ознаками дає можливість визначити різні схеми суспільного розвитку, у тому числі й цивілізаційного. Що стосується значення тих чи інших факторів, що визначають спрямованість цього розвитку (соціокультурних, економічних, політичних, етнічних, географічних тощо), то у певний відрізок історичного часу деякі з них набувають статусу визначальних по відношенню до системи соціальних зв'язків. Наприклад, у постіндустріальному суспільстві таку роль відіграє інформація. Недарма Д. Белл визначав постіндустріальне суспільство як "суспільство знання", підкреслюючи, що стратегічна роль теоретичного знання як нового базису технологічного розвитку або роль інформації у перетворенні соціальних процесів ніяк не пов'язані з роллю енергії у створенні промислового суспільства. Разом з тим він вважав, що постіндустріальне суспільство не заміщує індустріальне, так само як останнє не ліквідує аграрний сектор економіки [8, с. 468]. Цим концепція Д. Белла вигідно відрізняється від поглядів Е. Тоффлера та Ф. Фукуями щодо характеристики стану переходу від однієї епохи до іншої, який вони позначали терміном "розрив". Характеризуючи постіндустріальне суспільство у діяльнісному вимірі, він наголошував на тому, що діяльність, яка пов'язана з обробкою даних, управлінням та інформацією, зводиться до взаємодії людей. Це зауваження мало методологічне значення для обґрунтування діалогічності цивілізацій в умовах зростаючої глобалізації світу.

Концепція постіндустріального суспільства була сприйнята у науковому світі неоднозначно. Деякою мірою це пояснюється тим, що поява нового суспільства, яке досліджував Д. Белл, асоціювалася з терміном "інформаційне суспільство", який був введений у науковий обіг на початку 1960-х pp. Ф. Махлупом, А. Туреном та Т. Умесао. Розуміючи це, Д. Белл наголошував, що інформаційна ера настає внаслідок довгого ланцюга технологічних змін. У цьому сенсі, якщо визнати постіндустріальне суспільство як таке, в якому відбувався перехід від промислового виробництва до сфери послуг, то вийде, що майже уся Західна Європа, США та Японія увійшли у постіндустріальне століття. Якщо ж визначати інформаційне суспільство як таке, що має значний науковий потенціал та здатність трансформувати наукові знання у кінцевий продукт ("високі технології"), то треба визнати, що тільки США та Японія відповідають цій умові [8, с. СХХІХ]. Іншою причиною, через яку Д. Белл використовував саме термін "постіндустріальне суспільство", було врахування ним праць Р. Дарендорфа "Клас та класовий конфлікт у індустріальному суспільстві" та У. Ростоу "Ступені економічного зростання", у яких використовувалися поняття "посткапіталістичне" суспільство та "постаріла" економіка відповідно. Тут доречно зазначити, що термін "постіндустріальне суспільство" ще у 1917 р. ввів у науковий обіг англійський учений А. Пенті, а наприкінці 1950-х pp. його вживав Д. Рісман. Але важливий не сам термін, а зміст, що у нього вкладався. У даному випадку сенс ідеї полягав у тому, щоб підкреслити масштабність змін західного суспільства, під час яких старі суспільні відносини (засновані на власності), владні структури (сконцентровані на елітах) та буржуазна культура (що базувалася на принципах економії та відкладеного задоволення) зазнали швидкої ерозії [8, с. 40].

З огляду на це, Д. Белл відокремлював п'ять компонентів поняття "постіндустріальне суспільство":

• 1) у економічному секторі: перехід від виробництва товарів до розширення сфери послуг;

• 2) у структурі зайнятості: домінування професійного та технічного класу;

• 3) вісьовий принцип суспільства: центральне місце теоретичних знань як джерела нововведень та формулювання політики;

• 4) майбутня орієнтація: особлива роль технології та технологічних оцінок;

• 5) прийняття рішень: створення нової "інтелектуальної технології".

Наголошуючи на тому, що у постіндустріальному суспільстві значна частина працюючих зайнята у сфері сервісної економіки, Д. Белл водночас зазначав, що переважаюча більшість країн ще залежить від сільського і лісного господарства, рибальства та видобувної промисловості, що базуються на природних ресурсах. Для визначення зрушень у економіці будь-якої країни він використав поняття "технологічні сходи", які включали наступні сходинки:

• 1) ресурсна база: сільське господарство та гірничодобувна промисловість;

• 2) легка промисловість: текстильна, взуттєва та ін.;

• 3) тяжка промисловість: металургія, суднобудування, автомобілебудування, машинобудування;

• 4) "високі технології": вимірювальні прилади, оптика, мікроелектроніка, комп'ютери, телекомунікації;

• 5) галузі, що базуються на наукових досягненнях майбутнього: біотехнології, матеріалознавство, космічні дослідження [8, с. СХХХ].

Першій сходинці, за типологією Е. Тоффлера, відповідало аграрне суспільство.

На думку Д. Белла, значення постіндустріального суспільства визначається тим, що:

• воно посилює роль науки та знання як основної інтелектуальної цінності суспільства;

• роблячи процес прийняття рішень більш технічним, воно залучає вчених та економістів до політичного процесу;

• поглиблюючи існуючі тенденції у напрямку бюрократизації інтелектуальної праці, воно пробуджує до життя набір обмежувачів традиційних визначень інтелектуальних інтересів та цінностей;

• утворюючи та примножуючи технічну інтелігенцію, воно порушує серйозне питання ставлення технічного інтелектуала до гуманітарія.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина III. Майбутнє людства в уявленнях сучасних цивіліографів“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Цивіліографія – наука про цивілізації

  • Частина I. Взаємопов'язаність глобалізації та цивілізаційного розвитку людства

  • Структура та класифікація цивілізацій

  • Періодизація цивілізаційного розвитку та характеристика постіндустріальної цивілізації

  • Глава 2. Постіндустріальна глобалізація та її вплив на цивілізаційний розвиток людства

  • Характеристика сучасного етапу глобалізації

  • Цивілізаційна природа глобалізації

  • Частина II. Історичний процес у світлі теорій цивілізації

  • Основні положення теорії культурно-історичних типів М. Данилевського

  • Спадкоємність у розвитку культурно-історичних типів та їх різноманітність

  • Розряди культурної діяльності та закони руху культурно-історичних типів

  • Слов'янство як специфічний культурно-історичний тип та його соціально-політична місія

  • Оцінка та розвиток теорії культурно-історичних типів М. Данилевського науковими колами російського суспільства другої половини XIX ст.

  • Значення ідейно-теоретичної спадщини М. Данилевського для сучасної науки та практики

  • Глава 4. Західноєвропейські теорії цивілізації першої половини XX ст.

  • Цивілізація – занепадаюча фаза розвитку культури

  • Внесок О. Шпенглера у розвиток теорій цивілізації

  • Концепція "Осьового часу" К. Ясперса як методологія дослідження історичного процесу

  • Класифікація світової історії та народів за "осьовим часом"

  • Глава 5. Теорія цивілізації А. ДЖ. Тойнбі

  • Поле історичного дослідження А. Дж. Тойнбі та його масштаб

  • Витоки та еволюція теорії цивілізації А. Дж. Тойнбі

  • А. ДЖ. Тойнбі про генезис, Розвиток та взаємодію цивілізацій

  • Світова держава, Вселенська церква та "героїчна доба"

  • Класифікація цивілізацій та контакти між ними у просторі та часі

  • Значення теорії цивілізації А. ДЖ. Тойнбі для розуміння тенденцій історичного розвитку

  • Глава 6. Теорія соціокультурної динаміки П. Сорокіна

  • Погляд на історію людства з позиції соціологічного підходу

  • Соціокультурне явище як результат взаємодії соціальних суб'єктів

  • Ціннісний вимір культури

  • Соціокультурна динаміка та цивілізаційний розвиток людства

  • Концепція конвергенції П. Сорокіна та її значення для розуміння тенденцій цивілізаційного розвитку

  • Глава 7. Погляди на цивілізаційний розвиток людства основоположників євразійства та Л. Гумільова

  • Світогляд та світосприйняття євразійців

  • Основні положення теорії євразійців

  • Етнологічний вимір історичного розвитку

  • Етнологічна теорія Л. Гумільова та цивілізаційний розвиток людства

  • Частина III. Майбутнє людства в уявленнях сучасних цивіліографів
  • Ідея "хвильового" історичного розвитку Е. Тоффлера

  • Оцінка цивілізаційного розвитку людства крізь призму світсистемного підходу

  • Сутність та напрями світсистемної теорії

  • Глава 9. Прогнозування розвитку цивілізацій представниками західної школи конфліктології

  • Геополітичний вимір цивілізаційної взаємодії в уявленні З. Бжезінського

  • Підвалини конфліктогенного прогнозу міжцивілізаційної взаємодії С. Гантінгтона

  • Глава 10. Висвітлення тенденцій розвитку цивілізацій російськими та вітчизняними цивіліографами

  • Контури взаємодії цивілізацій у глобалізованому світі

  • Модель майбутнього цивілізаційного розвитку людства

  • Глава 11. Багатовимірна модель сучасного світового співтовариства в контексті системного світосприйняття

  • Характеристика типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Образи майбутнього типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Післямова

  • Словник основних термінів