О. Шпенглер, розглядаючи локальні культури як самодостатні соціокультурні організми, як своєрідні монади, що розвиваються незалежно одна від одної, обґрунтував наявність тенденції розвитку людських спільнот до автаркності та замкненості. Він також вказав на те, що за останні чотири століття мала місце європоцентрична тенденція, яка знайшла всій прояв у домінуванні в світі західної цивілізації.
Творчість К. Ясперса, А. Дж. Тойнбі та П. Сорокіна об'єднує ідея єдності цивілізаційного розвитку людства та взаємодії локальних цивілізацій.
Євразійці довели існування тісних зв'язків між різними людськими спільнотами. Так, російська цивілізація як яскравий представник євразійства демонструє свою належність одночасно до слов'янської, європейської та східної культур, залишаючись при цьому самобутнім, не схожим на жодну з них, культурним світом.
Вчення Л. Гумільова дає підстави для висновку про тісний зв'язок цивілізаційного розвитку людства з етнічною історією. Крім того, цивілізаційна ідентичність значною мірою пов'язана з етнічною ідентифікацією народів, що належать до однієї цивілізації. Разом з тим, фази розвитку етногенезу не співпадають зі стадіями розвитку локальної цивілізації, що необхідно враховувати при дослідженні історичного процесу.
Частина III. Майбутнє людства в уявленнях сучасних цивіліографів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Етнологічна теорія Л. Гумільова та цивілізаційний розвиток людства“ на сторінці 3. Приємного читання.
