Окремо розглядаються зіткнення між цивілізаціями перших двох поколінь; з посталександрійською еллінською та доалександрійською еллінською. Висвітлено контакти між цивілізаціями першого покоління: індською та давньокитайською, єгипетською та шумерською.
Як драму зіткнень подано зіткнення між "Заходом" та "Сходом", починаючи з нападу Імперії Ахеменідів на Грецію і закінчуючи протистоянням капіталістичної та соціалістичної систем. Зокрема він стверджував, що ідеалістична відповідь комуністичної Росії на мілітаризацію Заходу справлятиме менше духовне враження на західну людину, коли він нагадає собі, що та ідеологічна пропаганда лишень додаткова зброя в арсеналі держави, що вже озброїлась до зубів суто матеріальними видами зброї [105, с. 203]. У цьому сенсі мілітаризм виглядає справою не технології, а психології й відбиває прагнення до конфлікту.
У зв'язку з цим, А. Дж. Тойнбі приділяв значну увагу розгляду наслідків зіткнень між цивілізаціями-сучасницями. Його перше спостереження засвідчило, що запровадження західних ідеалів та інституцій у незахідні суспільства часто призводять до невтішних результатів, бо "те, що одному пожива, іншому – отрута". Інший висновок стосувався такого явища, як дегуманізація. Вона настає, коли переможеного вважають за "дикуна", й у такій ситуації він не має ніякої надії, хіба що перемогти свого господаря.
Насамкінець, ще один висновок, пов'язаний з зелотством і іродіанством, які вказують на розмежування між відкиданням і прийняттям звичаїв завойовника. Проте, А. Дж. Тойнбі не вважав, що ці процеси такі ясні, як видається на перший погляд, підтвердивши цю думку оглядом сучасної Японії та кар'єр М. Ганді та В. Леніна [105, с. 356]. При цьому, важливо, на наш погляд, враховувати значення зазначених термінів; зелот – це людина, що дивиться назад, а іродіанець – гадає, ніби дивиться вперед, а насправді є людиною, яка дивиться вбік і намагається копіювати своїх сусідів. У такому випадку, не занурюючись у контекст, важко сказати, яка позиція виглядає більш оптимальною. Особливо це стосується сфери культури. У цьому сенсі не можна не погодитись з зауваженням англійського вченого, що елементи культури, вирвані з рідної їм структури і занесені в чуже соціальне середовище, схильні виявляти деструктивний потенціал [105, с. 209].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація цивілізацій та контакти між ними у просторі та часі“ на сторінці 2. Приємного читання.
