Класифікація цивілізацій та контакти між ними у просторі та часі

Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації

Окремо розглядаються зіткнення між цивілізаціями перших двох поколінь; з посталександрійською еллінською та доалександрійською еллінською. Висвітлено контакти між цивілізаціями першого покоління: індською та давньокитайською, єгипетською та шумерською.

Як драму зіткнень подано зіткнення між "Заходом" та "Сходом", починаючи з нападу Імперії Ахеменідів на Грецію і закінчуючи протистоянням капіталістичної та соціалістичної систем. Зокрема він стверджував, що ідеалістична відповідь комуністичної Росії на мілітаризацію Заходу справлятиме менше духовне враження на західну людину, коли він нагадає собі, що та ідеологічна пропаганда лишень додаткова зброя в арсеналі держави, що вже озброїлась до зубів суто матеріальними видами зброї [105, с. 203]. У цьому сенсі мілітаризм виглядає справою не технології, а психології й відбиває прагнення до конфлікту.

У зв'язку з цим, А. Дж. Тойнбі приділяв значну увагу розгляду наслідків зіткнень між цивілізаціями-сучасницями. Його перше спостереження засвідчило, що запровадження західних ідеалів та інституцій у незахідні суспільства часто призводять до невтішних результатів, бо "те, що одному пожива, іншому – отрута". Інший висновок стосувався такого явища, як дегуманізація. Вона настає, коли переможеного вважають за "дикуна", й у такій ситуації він не має ніякої надії, хіба що перемогти свого господаря.

Насамкінець, ще один висновок, пов'язаний з зелотством і іродіанством, які вказують на розмежування між відкиданням і прийняттям звичаїв завойовника. Проте, А. Дж. Тойнбі не вважав, що ці процеси такі ясні, як видається на перший погляд, підтвердивши цю думку оглядом сучасної Японії та кар'єр М. Ганді та В. Леніна [105, с. 356]. При цьому, важливо, на наш погляд, враховувати значення зазначених термінів; зелот – це людина, що дивиться назад, а іродіанець – гадає, ніби дивиться вперед, а насправді є людиною, яка дивиться вбік і намагається копіювати своїх сусідів. У такому випадку, не занурюючись у контекст, важко сказати, яка позиція виглядає більш оптимальною. Особливо це стосується сфери культури. У цьому сенсі не можна не погодитись з зауваженням англійського вченого, що елементи культури, вирвані з рідної їм структури і занесені в чуже соціальне середовище, схильні виявляти деструктивний потенціал [105, с. 209].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація цивілізацій та контакти між ними у просторі та часі“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Цивіліографія – наука про цивілізації

  • Частина I. Взаємопов'язаність глобалізації та цивілізаційного розвитку людства

  • Структура та класифікація цивілізацій

  • Періодизація цивілізаційного розвитку та характеристика постіндустріальної цивілізації

  • Глава 2. Постіндустріальна глобалізація та її вплив на цивілізаційний розвиток людства

  • Характеристика сучасного етапу глобалізації

  • Цивілізаційна природа глобалізації

  • Частина II. Історичний процес у світлі теорій цивілізації

  • Основні положення теорії культурно-історичних типів М. Данилевського

  • Спадкоємність у розвитку культурно-історичних типів та їх різноманітність

  • Розряди культурної діяльності та закони руху культурно-історичних типів

  • Слов'янство як специфічний культурно-історичний тип та його соціально-політична місія

  • Оцінка та розвиток теорії культурно-історичних типів М. Данилевського науковими колами російського суспільства другої половини XIX ст.

  • Значення ідейно-теоретичної спадщини М. Данилевського для сучасної науки та практики

  • Глава 4. Західноєвропейські теорії цивілізації першої половини XX ст.

  • Цивілізація – занепадаюча фаза розвитку культури

  • Внесок О. Шпенглера у розвиток теорій цивілізації

  • Концепція "Осьового часу" К. Ясперса як методологія дослідження історичного процесу

  • Класифікація світової історії та народів за "осьовим часом"

  • Глава 5. Теорія цивілізації А. ДЖ. Тойнбі

  • Поле історичного дослідження А. Дж. Тойнбі та його масштаб

  • Витоки та еволюція теорії цивілізації А. Дж. Тойнбі

  • А. ДЖ. Тойнбі про генезис, Розвиток та взаємодію цивілізацій

  • Світова держава, Вселенська церква та "героїчна доба"

  • Класифікація цивілізацій та контакти між ними у просторі та часі
  • Значення теорії цивілізації А. ДЖ. Тойнбі для розуміння тенденцій історичного розвитку

  • Глава 6. Теорія соціокультурної динаміки П. Сорокіна

  • Погляд на історію людства з позиції соціологічного підходу

  • Соціокультурне явище як результат взаємодії соціальних суб'єктів

  • Ціннісний вимір культури

  • Соціокультурна динаміка та цивілізаційний розвиток людства

  • Концепція конвергенції П. Сорокіна та її значення для розуміння тенденцій цивілізаційного розвитку

  • Глава 7. Погляди на цивілізаційний розвиток людства основоположників євразійства та Л. Гумільова

  • Світогляд та світосприйняття євразійців

  • Основні положення теорії євразійців

  • Етнологічний вимір історичного розвитку

  • Етнологічна теорія Л. Гумільова та цивілізаційний розвиток людства

  • Частина III. Майбутнє людства в уявленнях сучасних цивіліографів

  • Ідея "хвильового" історичного розвитку Е. Тоффлера

  • Оцінка цивілізаційного розвитку людства крізь призму світсистемного підходу

  • Сутність та напрями світсистемної теорії

  • Глава 9. Прогнозування розвитку цивілізацій представниками західної школи конфліктології

  • Геополітичний вимір цивілізаційної взаємодії в уявленні З. Бжезінського

  • Підвалини конфліктогенного прогнозу міжцивілізаційної взаємодії С. Гантінгтона

  • Глава 10. Висвітлення тенденцій розвитку цивілізацій російськими та вітчизняними цивіліографами

  • Контури взаємодії цивілізацій у глобалізованому світі

  • Модель майбутнього цивілізаційного розвитку людства

  • Глава 11. Багатовимірна модель сучасного світового співтовариства в контексті системного світосприйняття

  • Характеристика типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Образи майбутнього типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Післямова

  • Словник основних термінів