Розділ «46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ»

Природні умови та ресурси. У Бразилії вирізняються дві основні форми рельєфу — Амазонська низовина на півночі та Бразильське плоскогір'я в центральній, східній та південній частинах країни. На крайній півночі країни — Гвіанське нагір'я. На південному заході Бразилії — частина акумулятивної низовини річки Парагвай та її приток. Найвища частина Бразильського нагір'я (гора Бандейра — 2890 м) здіймається на південному сході країни поблизу узбережжя Атлантичного океану.

Бразилія лежить у чотирьох кліматичних поясах — екваторіальному, субекваторіальному, тропічному і субтропічному. Останній охоплює лише невелику й найвужчу крайню південну частину країни. Тому тут переважає жаркий клімат із середньомісячними температурами від +16до+29°С. В Амазонії, переважно в її західній частині, — екваторіальний клімат. Тут випадає до 3000 мм опадів на рік. Середні температури будь-якого місяця перевищують +24 °С. На більшій частині Бразильського нагір'я клімат субекваторіальний з вологим і сухим періодом. На крайньому та південному сході — жаркий і вологий тропічний пасатний клімат.

Річкова мережа Бразилії надзвичайно густа. Вся північна і частково центральна частина країни зрошується системою річок басейну найповноводнішої річки світу Амазонки. На півдні й південному заході річки несуть свої воли до Парагваю та Парани. На сході Бразилії тече повноводна і довга річка Сан-Франсиску. Великих озеру країні немає.

У басейні Амазонки переважають червоно-жовті латеритні ґрунти вологих лісів. На південь і схід від них простяглися червоні латеритні грунти високотравних саван. На крайньому півдні — червонувато-чорні ґрунти прерій.

Північна й західна частини країни вкриті екваторіальними вічнозеленими лісами. На Бразильському плоскогір'ї поширені листопадно-вічнозелені ліси. У центральній частині плоскогір'я—савана з дрібними деревами п чагарниками. На півдні завдяки рівномірному зволоженню ростуть вічнозелені листяні та мішані ліси.

Тваринний світ Бразилії сильно винищений людиною. У лісах Амазонії багато видів мавп, лінивці, ягуари, оцелоти, анаконди, знамениті риби піраньї. Дуже багато птахів: колібрі, папуги, тукани. На Бразильському плоскогір'ї — свині-пекарі, тапіри, хижі пуми, броненосці, мурахоїди, гривастий вовк, страус нанду тощо.

Природні ресурси Бразилії надзвичайно багаті й різноманітні. Величезні водні та гідроенергетичні ресурси. За запасами твердої деревини Бразилія посідає 1-ше місце у світі. Багаті й рекреаційні ресурси, але використовуються вони поки що недостатньо. Бразильське плоскогір'я багате на рудні корисні копалини — залізну руду, золото, олов'яну й марганцеву руди, уран, цинкові руди. Є значні поклади вольфрамових руд, бокситів, алмазів, дорогоцінного каміння. На півдні — родовища вугілля. Низовинні ділянки, а також узбережжя перспективні для видобутку нафти і природного газу. Країна дуже багата на різноманітні поклади будівельних матеріалів.

Населення. Бразилія посідає 5-те місце в світі за чисельністю населення (178,5 млн, 2003 p.). Бразильська нація сформувалася внаслідок змішування аборигенів-індіанців, африканських нефів, завезених сюди як раби, з європейськими іммігрантами. Корінне індіанське населення було значною мірою винищене. Індіанські племена, що вціліли, проживають головним чином у глибинних областях басейну Амазонки. Етнічний склад населення: білі — 54,7 %, негри — 5,89, мулати — 38,45 %. У країні більш як 3 млн. іммігрантів (японці, італійці, німці, араби, іспанці, французи та ін.).

Майже половина жителів заселяє лише 7 % території країни — вузьку смугу вздовж Атлантичного узбережжя. Середня густота — 19 осіб на І км2, на південному сході — понад 70, на півночі — 2 особи на 1 км2. Бразилія — високо-урбанізована країна, де в містах проживає біля 80 % населення. Проте регіональні контрасти великі: на південному сході в містах зосереджено більш як 80 % жителів, на північному сході — 42, на півдні — 50 %. Перенесення столиці з Ріо-де-Жанейро до Бразиліа було одним із заходів, спрямованих на освоєння внутрішніх земель країни. Найбільші міста: Сан-Паулу (10,1 млн. жителів), Ріо-де-Жанейро (5,6 млн.), Белу-Орізонті (2,1 млн.), Сальвадор (2,1 млн.), Форталеза (1,5 млн.).

Господарство. Бразилія досягла великих успіхів у створенні сучасного промислового виробництва, перетворилася з аграрної на індустріально-аграрну країну. Згідно з класифікацією ООН вона належить до групи "нових індустріальних країн" і класифікується як країна з більш високим середнім доходом. За обсягом ВВП (близько 806 млрд дол. США, 1997 p.) Бразилія посідає 10-те місце у світі й 8-мс — серед країн ринкової економіки, безпосередньо за "сімкою". Частка промисловості у ВВП сягає 40 %, сільського господарства — 10 %, частка сфери послуг — 50 %.

Промисловість. Провідна галузь індустрії Бразилії — обробна промисловість із досить диверсифікованою структурою. Характерна сильна територіальна концентрація промисловості: лише штат Сан-Паулу (2,9 % території країни) виробляє близько 60 % всієї продукції Бразилії. Найбільш розвиненою галуззю бразильської економіки є машинобудування—більш як 30 % усього промислового виробництва країни. Одним із пріоритетних напрямів економічної стратегії є виробництво електронно-обчислювальної техніки. Національні підприємства забезпечують понад 50 % внутрішніх потреб у засобах інформатики. За випуском міні- та мікроком-п'ютерів Бразилія поступається лише США, Японії та ФРН. Значного розвитку набуло автомобілебудування. Щорічно виробляється більш як 1 млн.автомобілів, а також літаки і трактори. Морські судна збирають у бухті Гуанабара. Підприємства електротехніки знаходяться в Кампінасі (Сан-Паулу), Ріо-де-Жанейро, Сан-Жозедус-Кампус. Машинобудування концентрується переважно в двох головних промислових центрах країни — містах Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро.

Гірничодобувна промисловість представлена видобуванням залізної руди (Ітабіра, штат Мінас-Жерайс, а також родовище Каражас) На території Амапа, в штатах Мінас-Жерайс, Мату-Гросу експлуатуються родовища марганцю. У невеликих кількостях видобувають мідь, свинець, цинк, нікель, переважно для внутрішнього ринку.

Бразилія — значний постачальник на світовий ринок стратегічної сировини: ніобію, берилію, танталу, цирконію, слюди. Зростає видобування радіоактивних мінералів, що містять уран (Посус-ді-Калдас, Олінда в штаті Пернамбуку), торій (Арама, штат Мінас-Жерайс), монацитових пісків (штат Есліріту-Сан-ту). Видобуваються алмази, золото, дорогоцінне каміння.

Потреби в нафті забезпечуються на 50 % (видобувається 30 млн.т нафти на родовищах на морському шельфі). У містах Ріо-де-Жанейро і Кубатані працюють потужні нафтопереробні заводи. Цікава річ: у країні впроваджено технологію виробництва автомобільного пального з... цукрової тростини.

Більше 30 % електроенергії виробляють ГЕС. Побудовано найпотужнішу в світі ГЕС "Ітайпу" (12,6 млн.кВт ∙ год.) на річці Парані. Розвивається атомна енергетика. Установлена потужність електростанцій 56 млн. кВт, із яких 96 % — гідростанції. В країні діє 18 ГЕС потужністю більше 7 млн.кВт.

У містах Волта-Редонда (штат Ріо-де-Жанейро) та Сан-Паулу збудовано металургійні заводи, в Ітабірі (штат Мінас-Жерайс) — завод із виробництва спеціальних сталей. За виробництвом сталі країна увійшла до десятки провідних країн світу. Виробництво алюмінію зосереджене переважно в Сорокабі, Посус-ді-Калдас, Сараманжі.

Хімічна промисловість виробляє каустичну соду, різні кислоти, барвники, азотні й фосфорні добрива, синтетичні волокна, синтетичний каучук, пластмаси тощо. На базі нафтопереробки діють крупні нафтохімічні комплекси в Кутабані, в Баня, Ріу-Гранді-ду-Сул.

Серед галузей легкої промисловості значного розвитку набули текстильна, шкіряно-взуттєва. До половини текстильної продукції дають підприємства Сан-Паулу, 25 % — Ріо-де-Жанейро.

Харчова промисловість представлена цукровою, м'ясною, олійницькою та тютюновою галузями. Значного розвитку набула кавова промисловість.

Сільське господарство. У Бразилії сільське господарство — досить розвинена галузь. Тут зайнято 25 % самодіяльного населення (20 млн.осіб). Вирощують рис, каву, цукрову тростину, кукурудзу, сою, пшеницю, бавовник, какао та інші культури. За обсягом сільськогосподарського експорту Бразилія поступається лише США і Франції.