Розділ «9.6. Антарктида»

Ви є тут

Географія

Антарктика і Антарктида. Антарктика охоплює материк Антарктиду з прилеглими до нього островами та південні частини трьох океанів приблизно до 50—60° пд. ш. Слово "Антарктика" в перекладі з давньогрецької означає "протилежна півночі", себто та, що лежить проти північної полярної області земної кулі — Арктики. Центральне положення в Антарктиці має материк Антарктида площею 14,0 млн.км2. За винятком півострова Антарктичний, вона майже повністю лежить у межах Південного полярного кола. Неглибоко в суходіл врізаються моря, великі простори яких вкриті шельфовими льодовиками. Ці льодовики є продовженням материкового льодового панцира, вони вкривають моря приблизно до межі материкової обмілини.

Береги Антарктиди — в основному прямовисні льодяні урвища заввишки кілька десятків метрів.

Відкриття Антарктиди. Перші дослідження Антарктиду відкрили значно пізніше від інших материків. Думка проте, що є невідома південна земля, була висловлена дуже давно. Численні спроби європейських мореплавців проникнути в південні широти не мали успіху.

У другій половині XVIII ст. на пошуки південного материка двічі вирушали експедиції, що їх очолював Джеймс Кук. Кілька років Кук плавав у південних широтах, досить близько підходив до берегів Антарктиди, але пробитися крізь кригу до материка так і не зміг. Кук поставив під сумнів існування південного материка, "який якщо й може бути виявлений, то лише поблизу полюса, в місцях, неприступних для плавання...".

Авторитет Кука був таким високим, що впродовж довгих років ніхто не наважувався заперечувати його висновки, а відтак будь-які спроби плавання до південного материка було надовго припинено.

Лише в 1819—1821 pp. російська експедиція на суднах "Восток" і "Мирний" під керівництвом Ф.Ф. Беллінсгаузена і М.П.Лазарева обпливла невідомий материк, п'ять разів наближалася до його берегів і відкрила у водах Антарктики чимало островів. 28 січня 1820 p., коли експедиція вперше підпливла до берегів Антарктиди, прийнято вважати датою її відкриття.

На початку XX ст. до Антарктиди вирушало чимало експедицій. Серед них експедиції до Південного полюса, що їх очолювали англієць Роберт Скотті норвежець Руаль Амундсен.

Вихідними пунктами для штурму Південного полюса обидва дослідники обрали льодяний бар'єр моря Росса. Перший рік вони присвятили підготуванню до експедиції: поповнювали запаси продовольства, вивчали місцевість і намагались якомога далі за своїм майбутнім маршрутом влаштувати склали продовольства та пального. Влітку Південної півкулі 1911 р. почався штурм полюса. Обидві експедиції вийшли майже одночасно.

Амундсен із чотирма товаришами вирушив із великим запасом продовольства та необхідним спорядженням. Чотири собачі запряги легко просувалися вперед. 14 грудня 1911 р. Амундсен і його товариші були на Південному пол юсі. Дорога назад була знайомою, і учасники походу через 99 днів повернулися на батьківщину.

Інакше склалася доля експедиції Скотта. На відміну від Амундсена, Скотт підготував для походу до полюса моторні сани, 10 коней і лише один собачий запряг. Моторні сани невдовзі зламалися, коні виявилися непридатними для такого походу. Скотт пішов до полюса з чотирма товаришами на лижах. Важко навантажені сани вони тягнули самі, повільно просуваючись до мети.

Яким же було їхнє розчарування, коли 16 січня 1912 p., досягнувши полюса, вони побачили норвезький прапор і залишений Амундсеном намет! Дорога назад була трагічною. Весь час експедицію супроводжувати снігові хуртовини, бракувало їжі й палива. Двоє учасників загинули.

Антарктида є материком міжнародного співробітництва. Нині тут, де зосереджені величезні природні багатства, працює понад 40 наукових станцій 17 держав. Крім того, Антарктида — це "кухня погоди" і "холодильник" усієї нашої планети. Тому для України важливо брати участь у дослідженнях цього материка.

Перший українець потрапив до Антарктиди ще у складі експедиції Р. Скотта на початку XX ст. Українські вчені брали участь у всіх антарктичних експедиціях колишнього СРСР. Перша з них розпочала роботу 1955 р. У1959 р. Україна, як повноправний член ООН, приєдналася до Міжнародного договору про Антарктиду. Необхідність координації зусиль різних науково-дослідних організацій з вивчення "шостого" материка привела до створення Центру антарктичних досліджень (ЦАД)та Міжвідомчого антарктичного комітету (МАК). У вересні 1994 р. наша держава стала членом Міжнародного наукового комітету антарктичних досліджень.

Влітку 1995 р. Великобританія передала Україні антарктичну станцію "Фарадей". 6 лютого 1996 р.

над станцією було піднято державний прапор України. Першу українську антарктичну станцію названо ім'ям першого Президента Української академії наук Володимира Вернадського. Вона знаходиться на острові Геліндез поблизу Антарктичного півострова.

Першу антарктичну експедицію полярників на станції "Володимир Вернадський" очолив учений-фізик із Київського університету імені Тараса Шевченка Геннадій Малиновський. Вона працювала в Антарктиді більше року. На початку 1997 р. на станцію прибув новий склад полярників.

На українській антарктичній станції постійно розширюється програма з вивчення довкілля. Вчені досліджують озоновий шар, проводять метеорологічні, геофізичні, геологічні роботи, екологічне знімання та експертизу довкілля поблизу станцій. Велике значення має вивчення мінеральних ресурсів, флори і фауни району, виявлення стратегічних ресурсів криля, риби тощо.

Природа Антарктиди. Льодовиковий покрив і рельєф. Останнім часом вчені встановили, що в основі Антарктиди лежить Антарктична платформа. Майже вся Антарктида вкрита потужним льодовиковим панциром, середня товщина якого близько 2000 м, а максимальна перевищує 4000 м. Якщо вважати поверхнею материка льодовиковий покрив, можна сказати, що Антарктида — найвищий материк земної кулі.

Льодовиковий покрив Антарктиди нагадує купол, трохи піднесений у центрі та знижений до країв. Лід ніби розтікається з центральної частини купола до морів. Якби лід Антарктиди розкласти рівним шаром на поверхні земної кулі, то наша планета вкрилася б шаром льоду товщиною 40 м, а якби цей лід розтопити, то рівень Світового океану піднявся б на 60 м. У льодовиковому покриві Антарктиди 90 % об'єму всіх прісних поверхневих вод.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія» автора Я.Б.Олійник на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „9.6. Антарктида“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ

  • 2. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА

  • 3. ФОРМА І РУХ ЗЕМЛІ

  • 4. ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ

  • 4.5. Внутрішні сили, що зумовлюють зміни земної кори

  • 4.6. Утворення материків та океанів

  • 4.7. Форми земної поверхні: рівнини, низовини, плоскогір'я, гори і нагір'я

  • 4.8. Гори складчасті, брилові, складчасто-брилові

  • 4.9. Поняття про річкову долину

  • 4.10. Значення рельєфу в господарській діяльності людини

  • 4.11. Мінерали і гірські породи, що складають земну кору

  • 4.12. Надра та їх охорона

  • 5. АТМОСФЕРА

  • 6. ГІДРОСФЕРА

  • 6.6. Температура і солоність води

  • 6.7. Рух води у Світовому океані. Морські течії

  • 6.8. Господарське значення морів

  • 6.9. Розчленованість берегової лінії

  • 6.10. Підземні води. Джерела

  • 6.11. Використання підземних вод і джерел

  • 6.12. Річка та її частини. Живлення річок

  • 6.13. Басейни і вододіли

  • 6.14. Канали та водосховища

  • 6.15. Використання річок у господарській діяльності людини

  • 6.16. Озера, типи озерних улоговин та їх господарське використання

  • 6.17. Болота та їх використання

  • 6.18. Льодовики

  • 7. БІОСФЕРА

  • 8. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА

  • 9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ

  • 9.5. Австралія

  • 9.6. Антарктида
  • ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 10.3. Джерела географічної інформації

  • 11. РЕЛЬЄФ, ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І КОРИСНІ КОПАЛИНИ

  • 12. КЛІМАТ І КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ

  • 13. ВНУТРІШНІ ВОДИ

  • 14. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ, ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

  • 15. РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ

  • 16. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 16.2. Зміни ландшафтів України за історичний час

  • 16.3. Класифікація ландшафтів

  • 16.4. Фізико-географічне районування України, його наукове і практичне значення

  • 16.5. Природно-господарська характеристика природних зон України

  • 16.6. Природні комплекси морів, що омивають Україну. Проблеми використання і охорони їхніх вод

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 18. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ

  • 19. ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО СТРУКТУРА

  • 20. ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • 21. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 22. МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС

  • 23. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • 24. ХІМІЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 25. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • 26. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 27. СОЦІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 28. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • 29. ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 30. УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 31. ЕКОНОМІЧНІ РАЙОНИ

  • 32. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА

  • 33. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА ТА ЇХ ПРОЯВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

  • 34. ГЕОГРАФІЯ СВОЄЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

  • 35.6.1. Європа

  • 35.6.2. Азія

  • 35.6.3. Африка

  • 35.6.4. Америка

  • 36. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ

  • 37. ГЕОГРАФІЯ СВІТОВИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

  • 37.2.1. Мінеральні ресурси

  • 37.2.2. Земельні ресурси

  • 37.2.3. Лісові ресурси

  • 37.2.4. Водні ресурси

  • 37.2.5. Природні ресурси Світового океану

  • 38. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ

  • 39. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 40. ГЕОГРАФІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ СВІТУ

  • 41. ГЕОГРАФІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

  • 42. ГЕОГРАФІЯ ТРАНСПОРТУ

  • 42.2.1. Залізничний транспорт

  • 42.2.2. Автомобільний транспорт

  • 42.2.3. Розвиток і розміщення морського транспорту

  • 43. ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 44. МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ

  • 45. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

  • 45.2.1. Демографічна проблема

  • 45.2.2. Екологічна проблема

  • 45.2.3. Енергетична проблема

  • 45.2.4. Продовольча проблема

  • 45.2.5. Проблема війни і миру

  • 45.2.6. Проблеми освоєння ресурсів океану та способи їх вирішення

  • 46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • 48.8.1. Природні зони

  • 48.8.2. Моря

  • 49. НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

  • 50. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 51. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА КРАЇНИ

  • ГЕОГРАФІЯ МІЖГАЛУЗЕВИХ КОМПЛЕКСІВ

  • ПРОГРАМА З ГЕОГРАФІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • ПРО АВТОРІВ