Розділ «9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ»

Ви є тут

Географія


9.1. Європа


Географічне положення. Площа Європи — 10 млн.км2. Суходільна межа між Європою та Азією пролягає вздовж східного підніжжя Уральських гір (приблизно по60°сх. д.), річкою Ембою, північним узбережжям Каспійського моря, Кумо-Маницькою западиною, Азовським і Чорним морями, протоками Босфор і Дарданелли.

На півночі Європу омивають води Північного Льодовитого, на заході й півдні—Атлантичного океанів. Вони утворюють біля її берегів моря, затоки і протоки.

Атлантичний океан та його моря, що на значні відстані вганяються в суходіл, омивають західні береги материка. Потужна Північноатлантична течія (продовження Гольфстріму)

несе до берегів Європи з тропічних широт теплі води, завдяки чому моря біля західних і північно-західних берегів не замерзають.

Уздовж північно-західного узбережжя тягнеться смуга материкової обмілини; на ній розташовані великі острови Великобританія та Ірландія, що відокремилися від материка через опускання й затоплення суходолу. Між материком та островами — протока Ла-Манш. На схід від острова Великобританії лежить мілководне Північне море.

Вузькі протоки сполучають Північне море з мілководним і дуже опрісненим Балтійським морем. Глибоко врізаючись у суходіл, воно відокремлює Скандинавський півострів.

Південну Європу і частину Південно-Західної Азії омивають внутрішні моря — Середземне і Чорне. Підводний поріг, що пролягає через вузьку Гібралтарську протоку, не пропускає холодні, глибинні води океану, тому води Середземного моря, розташованого в субтропічних широтах, теплі протягом усього року

Північні береги Середземного моря дуже розчленовані. В морс врізаються великі півострови. Порівняно вузька берегова обмілина змінюється глибокими морськими западинами та підводними височинами, на яких розташовані острови.

Довга й покручена протока Дарданелли, невелике Мармурове море та протока Босфор сполучають Середземне море з Чорним.

Біля північних берегів Європи тягнеться Широка смуга материкової обмілини. На ній розташовані острови, які переділяють неглибокі окраїнні моря (Бареннове, Карське). Упродовж більшої частини року моря вкриті кригою. У Бареннове море проникає відгалуження Північноатлантичної течії, і тому в південно-західній частині воно не замерзає. Море багате на рибу (тріска, оселедці, морський окунь та ін.).

В основі рельєфу Європи лежить Східноєвропейська платформа. Найдовша ділянка Європи — Східноєвропейська рівнина. Гори нової складчастості простягаються від Атлантичного майже до Тихого океану в Азії. До цього поясу належать Піренеї, Апенніни, Альпи, Карпати. Найвищі гори в Європі—Альпи (гора Монблан — 4807 м). Скандинавські гори виникли в епоху найдавнішої складчастості, їхній вік перевищує 300 млн. років. На території Європи в Середземномор'ї є вулкани — Везувій, Етна та ін. В Ісландії є гейзери. Помітні коливання земної кори спостерігаються на Скандинавському півострові, де тепер суходіл піднімається щороку приблизно на 10 мм.

Корисні копалини Європи різноманітні. З метаморфічними породами пов'язане родовище залізної руди Курської магнітної аномалії. Значні поклади залізних руд є на Кольському півострові Росії, у Швеції, на Лотаринзькому плато. Родовища нафти розмішені в пониженнях і нерівностях давнього фундаменту, в передгірських западинах, на окраїнах рівнин. Нафта залягає у Волго-Уральській провінції, біля берегів Північного моря. Родовища природного газу найчастіше сусідують із нафтовими. Кам'яне вугілля залягає в основному в прогинах біля давніх гір. Найбільші кам'яновугільні басейни — Рурський, Верхньосілезький, Донецький, Печорський.

Кліматичні умови різноманітні. Це пов'язано з географічним положенням, розчленованістю західних берегів, впливом океанів, складним рельєфом. Унаслідок протяжності з півночі на південь у Європі утворюються арктичний, субарктичний, помірний і субтропічний кліматичні пояси.

Основна частина Європи розміщена в помірному кліматичному поясі, де переважають західне перенесення повітряних мас і пов'язана з ним циклонічна діяльність. Західні вітри приносять з Атлантичного океану вологу, знижують літні температури і підвищують зимові. В межах помірного поясу формуються області морського і помірно континентального клімат): Найдальші північні острови Європи лежать у межах арктичного поясу. Туг домінує арктичне повітря з низькими температурами протягом року, незначна кількість опадів (до 250 мм урік). Дещо тепліше на заході, куди проникає Північноатлантична течія.

Вузькою смугою охоплюючи Ісландію та Скандинавію, на північ від Полярного кола пролягає субарктичний пояс. Клімат тут різко континентальний, із суворою зимою (—30 °С), порівняно теплим (до +15 °С), але короткий літом і малою кількістю опадів (300 мм у рік).

Південну частину Європи охоплює субтропічний пояс. Тут переважає область середземноморського клімату. Зимою вітри з Атлантичного океану приносять вологе повітря помірних широт. Тому зима дощова (за річної кількості опадів від 500 до 1000 мм 80 % їх припадає в зимовий період) і тепла (від +4до+12 °С). У літній період на Середземномор'я впливають пояс високого тиску і пасатні вітри півдня. Через це тут переважає сухе тропічне повітря, що спричинює високі температури (+23, +28 °С в липні) і майже повну відсутність опадів.

Внутрішні води Європи належать до басейнів Атлантичного і Північного Льодовитого океанів. До басейну Атлантичного океану належать річки Західної, Південної, частково Східної Європи. На заході Європи, де клімат здебільшого помірний морський і помірно континентальний, — густа мережа річок, чимало прісних озер. На крайньому заході, в області морського клімату, річки не замерзають. Вони живляться дощовими водами й повноводні цілорічно. Найбільша з таких річок — Сена впадає в протоку Ла-Манш. Там, де взимку утворюється сніговий покрив, річки замерзають на короткий час. До таких річок належать Вісла, Одра, Ельба.

Найбільша річка Атлантичного басейну -Дунай. Його виток — на схилах невисоких гір у середній частині Західної Європи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія» автора Я.Б.Олійник на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ

  • 2. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА

  • 3. ФОРМА І РУХ ЗЕМЛІ

  • 4. ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ

  • 4.5. Внутрішні сили, що зумовлюють зміни земної кори

  • 4.6. Утворення материків та океанів

  • 4.7. Форми земної поверхні: рівнини, низовини, плоскогір'я, гори і нагір'я

  • 4.8. Гори складчасті, брилові, складчасто-брилові

  • 4.9. Поняття про річкову долину

  • 4.10. Значення рельєфу в господарській діяльності людини

  • 4.11. Мінерали і гірські породи, що складають земну кору

  • 4.12. Надра та їх охорона

  • 5. АТМОСФЕРА

  • 6. ГІДРОСФЕРА

  • 6.6. Температура і солоність води

  • 6.7. Рух води у Світовому океані. Морські течії

  • 6.8. Господарське значення морів

  • 6.9. Розчленованість берегової лінії

  • 6.10. Підземні води. Джерела

  • 6.11. Використання підземних вод і джерел

  • 6.12. Річка та її частини. Живлення річок

  • 6.13. Басейни і вододіли

  • 6.14. Канали та водосховища

  • 6.15. Використання річок у господарській діяльності людини

  • 6.16. Озера, типи озерних улоговин та їх господарське використання

  • 6.17. Болота та їх використання

  • 6.18. Льодовики

  • 7. БІОСФЕРА

  • 8. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА

  • 9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ
  • 9.5. Австралія

  • 9.6. Антарктида

  • ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 10.3. Джерела географічної інформації

  • 11. РЕЛЬЄФ, ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І КОРИСНІ КОПАЛИНИ

  • 12. КЛІМАТ І КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ

  • 13. ВНУТРІШНІ ВОДИ

  • 14. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ, ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

  • 15. РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ

  • 16. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 16.2. Зміни ландшафтів України за історичний час

  • 16.3. Класифікація ландшафтів

  • 16.4. Фізико-географічне районування України, його наукове і практичне значення

  • 16.5. Природно-господарська характеристика природних зон України

  • 16.6. Природні комплекси морів, що омивають Україну. Проблеми використання і охорони їхніх вод

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 18. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ

  • 19. ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО СТРУКТУРА

  • 20. ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • 21. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 22. МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС

  • 23. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • 24. ХІМІЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 25. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • 26. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 27. СОЦІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 28. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • 29. ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 30. УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 31. ЕКОНОМІЧНІ РАЙОНИ

  • 32. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА

  • 33. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА ТА ЇХ ПРОЯВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

  • 34. ГЕОГРАФІЯ СВОЄЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

  • 35.6.1. Європа

  • 35.6.2. Азія

  • 35.6.3. Африка

  • 35.6.4. Америка

  • 36. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ

  • 37. ГЕОГРАФІЯ СВІТОВИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

  • 37.2.1. Мінеральні ресурси

  • 37.2.2. Земельні ресурси

  • 37.2.3. Лісові ресурси

  • 37.2.4. Водні ресурси

  • 37.2.5. Природні ресурси Світового океану

  • 38. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ

  • 39. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 40. ГЕОГРАФІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ СВІТУ

  • 41. ГЕОГРАФІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

  • 42. ГЕОГРАФІЯ ТРАНСПОРТУ

  • 42.2.1. Залізничний транспорт

  • 42.2.2. Автомобільний транспорт

  • 42.2.3. Розвиток і розміщення морського транспорту

  • 43. ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 44. МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ

  • 45. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

  • 45.2.1. Демографічна проблема

  • 45.2.2. Екологічна проблема

  • 45.2.3. Енергетична проблема

  • 45.2.4. Продовольча проблема

  • 45.2.5. Проблема війни і миру

  • 45.2.6. Проблеми освоєння ресурсів океану та способи їх вирішення

  • 46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • 48.8.1. Природні зони

  • 48.8.2. Моря

  • 49. НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

  • 50. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 51. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА КРАЇНИ

  • ГЕОГРАФІЯ МІЖГАЛУЗЕВИХ КОМПЛЕКСІВ

  • ПРОГРАМА З ГЕОГРАФІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • ПРО АВТОРІВ