Природні умови та ресурси. Рельєф країни дуже різноманітний. Майже вся західна частина країни та Аляска — це хребти, плоскогір'я та плато гірської системи Кордильєр. Найвища точка США гора Мак-Кінлі (6139 м) знаходиться на Алясці. У східній частині — середньовисотні гори Аппалачі (до 2037 м). У системі Кордильєр між Скелястими горами на сході та горами Сьєрра-Невада (понад 4400 м) — пустельне плоскогір'я Великий Басейн. На крайньому та південному заході знаходиться декілька западин. Деякі з них (Долина Смерті) лежать нижче рівня моря. В середній частині від кордону з Канадою до Мексиканської затоки розпросторилися Внутрішні рівнини (Центральні рівнини, Великі рівнини, При-мексиканська низовина). Низовини простяглись і вздовж східного узбережжя США. Гавайські острови є групою вулканів висотою до 4205 м над рівнем моря.
На півночі основної території США переважно помірний клімат, на півдні — субтропічний. Крайній південь півострова Флорида і Гавайські острови знаходяться в тропічному кліматичному поясі. Більша частина Аляски лежить у субарктичному поясі, і лише її південні райони — в помірному. Середні температури січня в центральних районах Аляски -30 °С, в Чикаго —3,7 °С, в Лос-Анджелесі +12,3 °С, в Маямі +20 °С. У липні в центрі Аляски +15 °С, у Вашингтоні +23 °С, в Новому Орлеані +27 °С. У Долині Смерті зафіксовано температуру +56,7 °С. Річна сума опадів теж дуже різноманітна. На північному заході основної території вона досягає 3000—4000 мм, на Внутрішніх рівнинах — від 1500 мм на сході до 300 мм на заході.
Найбільші річки США — Міссісіпі з притоками Міссурі та Огайо, Святого Лаврентія, Колумбія, Колорадо, Ріо-Гранде. Режим більшості річок нерегулярний і залежить від танення снігів чи випадання дощів. На півночі країни знаходяться Великі озера: Верхнє, Гурон, Мічиган, Ері, Онтаріо. У зниженні Великого Басейну утворилося Велике Солоне озеро. Велика кількість озер у Флориді та на Алясці.
Ґрунтовий покрив США дуже різноманітний. На Алясці поширені арктичні, тундрові, мерзлотно-тайгові та підзолисті ґрунти. На основній території на півночі її рівнинної частини — каштанові, чорноземні та чорноземо-подібні ґрунти прерій. На сході північної частини США переважають бурі лісові. У південно-східній частині країни — жовтоземи й червоноземи вологих лісів. Далі на захід їх заступають червонувато-чорні, коричневі та сіро-коричневі ґрунти. Великий Басейн вкритий бурими напівпустельними грунтами.
У минулому майже 50 % території США було підлісами. Вони ще збереглися на північному сході країни і в районі Великих озер (сосна, ялина, ялиця, липа, клен, ясен). В Аппалачах у нижньому поясі ростуть широколистяні ліси з дуба, клена, платана, тюльпанного дерева. Рослинність прерій на Центральних рівнинах майже не збереглася. У південній частині гірської системи Кордильєр багато великих кактусів. У Скелястих горах переважають хвойні ліси. У Каліфорнії ростуть величезні секвої. На Алясці — хвойне рідколісся і тундрова рослинність.
Різноманітним є тваринний світ. У зоні мішаних лісів водяться бурий ведмідь, росомаха, рись, куниця; у лісах Аппалачів — великий бурундук, віргінський олень, червона рись тощо. На південному сході трапляються пекарі, алігатори, кайманові черепахи. Тварини прерій (бізони, вилорогі антилопи, олені мазаліс) збереглися майже виключно в заповідниках. На схилах Кордильєр водяться ведмеді гризлі, сніговий цап, жовторогий баран. На півдні — ягуар, броненосець. У багатьох районах трапляються пуми, гримучі змії. На Алясці — олень карибу. На Алеутських островах — калан і котик.
Заповідні території охоплюють майже 30 млн.га. Серед них всесвітньовідомі національні парки: Йєллоустонський, Йєсемітський, Секвоя, Гранд-Каньйон.
Природні ресурси США надзвичайно багаті й різноманітні. Вирізняються земельні, водні, лісові, рекреаційні тощо. З корисних копалин найбільше значення мають родовища нафти й газу на півдні, у центрі та на Алясці. В Аппалачах і на Алясці — великі запаси кам'яного вугілля. В районі Великих озер та в інших районах є значні поклади залізної руди. На Алясці й на заході експлуатуються родовища золота. У гірських районах, переважно в Кордильєрах, численні родовища кольорових металів: міді" цинку, молібдену, вольфраму, ртуті тощо. У південній частині Кордильєр-- родовище урану Є також запаси титану, марганцю, свинцю, срібла, різноманітних будівельних матеріалів, кухонної та калійної солей, сірки, фосфоритів тощо.
Населення. На території США проживає 294 млн.осіб (3-тє місце у світі після Китаю та Індії) (2000 p.). Початок формуванню американської нації поклала імміграція. Отож, сучасні американці (крім нечисленних корінних жителів — індіанців, ескімосів, алеутів та гавайців) — це нащадки вихідців із Європи, Японії, Китаю, Філіппін та інших країн. Складовою американської нації є також до 30 млн.негритянського походження, предків яких було завезено сюди з Африки для роботи на плантаціях південних штатів. У країні 74,1 % становить біле населення, 12,5 % — чорні, особи інших расових та етнічних груп — 13,4 %.
Середня густота населення в США 27 осіб на 1 км2, а без окремо розміщених і віддалених Аляски і Гаваїв — 32 особи на 1 км2. Найбільш густо заселені середньоатлантичні штати і південь Нової Англії (густота населення від 100 до 400 осіб на І км2). У штатах Приозер'я густота населення не така висока, але особливо різко вона знижується (навіть до 2—5 осіб на 1 км2) у переважно аграрних штатах Середнього Заходу, а також ще слабо заселених гірських, значна частина яких має малосприятливі природні умови. Ще нижча вона на Алясці — 1 особа припадає приблизно на 3 км2. Густота населення Каліфорнії — 77 осіб на 1 км2.
США — одна з найбільш урбанізованих країн світу: кожні троє з чотирьох американців живуть у містах. Головна роль у розселенні належить таким міським агломераціям, як Нью-Йоркська. Лос-Анджелеська, Чиказька, Філадельфійська, Сан-Франциська, Х'юстонська, Детройтська та ін. Деякі агломерації зрослися і утворили мегалополіси — Босван (від, Бостона до Вашингтона), Приозерний (від Мілуокі до Піттебурга), Каліфорнійський (від Сан-Франциско до Сан-Дієго). Найбільші міста — Нью-Йорк (понад 7 млн. жителів), Лос-Анджелес (3,5 млн.), Хьюстон (1,6 млн.), Філадельфія (1,6 млн. жителів).
Населення, зайняте в сільському господарстві, живе здебільшого на фермах, розташованих далеко одна від одної.
Господарство. США — високорозвинута постіндустріальна країна. Для її господарства характерні комплексний розвиток усіх сучасних виробництв, їхні величезні розміри, новітні техніка, технологія та організація праці, високий рівень зайнятості населення. Майже 2/3 зайнятих працюють у нематеріальній сфері (послуги, торгівля й харчування, фінанси, управління), 0,6 % — у добувній, 19 % — в обробній промисловості, 6 % — у будівництві, 6 % — на транспорті, у зв'язку й комунальному господарстві, 2,7 % — у сільському господарстві, на лісорозробках і в рибальстві. Такий розподіл трудових ресурсів є прогресивним і відповідає сучасним вимогам. Володіючи 4% населення і 7 % території земної кулі, США забезпечили більше 25 % світового ВВП, 20% світової промислової продукції, 15 % міжнародної торгівлі, лідирують у розробці й освоєнні новітніх технологій.
Ринкова економіка США поєднує державну, велику корпоративну і дрібну приватну власність. Державна власність охоплює інфраструктурні об'єкти (транспортні, комунікаційні, енергетичні, екологічні, освітні, наукові), військове майно. Державі належить 300 мли га земель (майже 1/3 площі країни). Вирішальну роль у матеріальному виробництві відіграють великі корпорації. Найбільшими з них є "Дженерал моторс", "Форд мотор", ІБМ, "Дженерал електрик", "Філіпп Моріс", "Екон", "Мобіл", "Боїнг" та ін. Дрібна приватна власність особливо поширена в торгівлі, громадському харчуванні та обслуговуванні. Виникнення її розміщення дрібних підприємств здебільшого стихійні. Великі й корпоративні підприємства формуються на науковій основі. Засобами державного впливу на економіку є оподаткування, дозвіл або заборона, субсидії, закупівлі продукції, регулювання цін та умов діяльності. Важливим для країни галузям надається пряма державна допомога. У 80-ті роки таку допомогу одержали автомобільні корпорації, що опинились у скрутному становищі через жорстку конкуренцію японських концернів. Важливим аспектом господарювання стали наукові дослідження, їх здійснюють урядові установи, лабораторії корпорацій та університети. Характерною рисою США є наявність величезного військово-промислового комплексу. Військові замовлення уряду мають істотне значення для цілих галузей і територій.
Промисловість. Основну роль в економіці США відіграє промисловість, особливо машино- і приладобудування, електронна та електротехнічна галузь, металургія, нафтова, хімічна, автомобільна, авіаційна та аерокосмічна галузі. В індустріальному виробництві значного розвитку набули як добувна, так і обробна галузі промисловості. США займають одне із перших місць у світі за видобутком нафти, кам'яного вугілля, природного газу, золота, уранових концентратів, виробництву електроенергії, чавуну, сталі, міді, алюміній, свинцю.
Основними кам'яновугільними басейнами країни є Аппалачський і Центральний. Нафту і природний газ добувають у таких районах: 1) Галф — узбережжя і шельф Мексиканської затоки в штатах Техас і Луїзіана; 2) Мідконтинент — внутрішня частина штатів Техас і Оклахома; 3) Каліфорнія та її шельф; 4) північне узбережжя Аляски.
Потоки нафти і природного газу спрямовані у Приозер'я та на північне американське узбережжя. Транспортування газу здійснюється трубопроводами, нафти і нафтопродуктів — трубопроводами та морем. Танкери везуть їх з Аляски до Сієтла та з Галфу навколо Флориди в район Філадельфії та Нью-Йорка. Головний залізорудний басейн знаходиться біля озера Верхнього. Уран і руди кольорових металів добувають у Кордильєрах, фосфорити — у Флориді, калійні солі — в штаті Нью-Мексико. США посідають 1-ше місце у світі за вартістю мінеральної сировини, яку видобувають самі, і водночас — 1-ше місце як її імпортер. Це пояснюється як величезними потребами, так і бажанням і можливістю одержати дешеву продукцію з інших країн і заощадити власні ресурси. Так, видобуток нафти у США дорівнює 400 млн.т на рік, а імпорт нафти й нафтопродуктів — понад 200 млн.т, тобто імпортують 1/3того, що споживають.
Енергетика — одна з найдинамічніших галузей господарства США. У структурі енергоспоживання є всі види промислових джерел: нафта (її частка 41 %), природний газ (24 %), вугілля (24 %), атомна, гідро- і геотермальна енергія (11 %). Загальна енергозабезпеченість виробництва й побуту дуже висока. Вугілля використовують передусім як паливо для теплових електростанцій, природний газ — у комунальному господарстві, нафту — як моторне паливо. Країна виробляє понад 2600 млрд кВт ∙ год електроенергії. Вирішальною є частка теплових електростанцій. Найбільші гідростанції побудовані на річні Колумбія, багато невеликих — у Каліфорнії та на річці Теннессі В Аппалачах. Геотермальна станція потужністю 1 млн.кВт діє в Долині Гейзерів у Каліфорнії. Працюють 110 атомних реакторів загальною потужністю 104 млн. кВт. Найбільше їх — навколо Чикаго, Детройта і Нью-Йорка.
Обробна промисловість—основа матеріального виробництва США. Представлена всіма сучасними галузями. У країні виготовляють найрізноманітніші засоби виробництва і споживчі товари. На 1-му місці за вартістю продукції (майже 2/5) — машинобудування. Значну роль відіграють також харчова, хімічна, поліграфічна, паперова, металургійна, швейна промисловість та виготовлення виробів із пластмаси. Важливим у структурі обробної промисловості є зрушення від важкої індустрії до електроніки і засобів автоматизації. Якщо в 70-х роках виплавляли майже 140 млн.т сталі, то тепер — близько 100. На першому плані за кількістю зайнятих виявилися авіакосмічна промисловість, виробництво електронних компонентів, конторського обладнання (оргтехніки) і комп'ютерів, а також засобів зв'язку.
У територіальному плані головні зміни пов'язані з переміщенням підприємств у передмістя та в цілому на південь і захід. Колись промислові підприємства розмішувались у внутрішніх зонах міста. У процесі субурбанізації вони переміщуються в передмістя. Якщо в 1950 р. на північ припадало 72 % промислової продукції, на південь — 20 і на захід — 8 %, то нині — відповідно 50,33 і 17 %. На півночі обробна промисловість, як і раніше, зосереджена в так званому промисловому поясі. Орієнтовні його межі: Бостон — Балтимор — Сент-Луїс — Мілуокі. Незважаючи на зростання ролі інших районів, промисловий пояс і тепер залишається головною індустріальною частиною США. На Півдні обробна промисловість більш розосереджена, але й тут є дві компактні індустріальні зони: Аппалачський Підмонт і узбережжя Гал-фу. На заході головні райони обробної промисловості сформувалися в Каліфорнії та на північному заході. Найбільші промислові центри: Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, а також Бостон, Філадельфія, Клівленд, Детройт, Сент-Луїс, Даллас — Форт-Уерт і Х'юстон.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія» автора Я.Б.Олійник на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ“ на сторінці 26. Приємного читання.