Розділ «46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ»

Ви є тут

Географія

Алжир багатий на внутрішні води. Постійний водотік мають річки, які беруть початок в Атлаських горах. Лише незначна частина річок впадає в Середземне море. Більшість із тимчасових водотоків на території Алжиру, що знаходяться на південь від Атлаських гір, належать до замкнутих басейнів внутрішнього стоку. В центральній та північній частинах країни є досить значні за площею солоні озера.

У Сахарі — там, де відсутні піски, — поширені сіроземи напівпустель, пустельні субтропічні й тропічні грунти. У гірській частині країни переважають коричневі грунти сухих лісів.

На узбережжі Середземного моря — жорстколисті ліси й чагарники. У горах яскраво виражена висотна поясність. Але природна рослинність гір майже повсюдно знищена. Збереглися лише окремі масиви лісів із коркового й кам'яного дуба, алеппської сосни тощо. У Сахарі ростуть солянки, різні ефемерні рослини, злаки, чагарники з акацій тощо.

Тваринний світ у минулому був доволі багатий (леви, леопарди, газелі, страуси). Нині вони майже повсюдно винищені. На півночі країни збереглися берберська макака, кролик, заєць. У Сахарі все ще багато різних гризунів, плазунів, скорпіонів, фаланг, сколопендр. Трапляються гієни, шакали, лисиці, ренек, газелі та антилопи.

Алжир бідний на водні, грунтові, лісові ресурси. Є значні рекреаційні ресурси на узбережжі Середземного моря. У геологічному відношенні країна досліджена поки що недостатньо. У гірській північній частині розвідано поклади залізних, свинцевих і цинкових руд, фосфоритів, ртуті. У Сахарі відкрито родовища нафти і природного газу, вугілля, уранових руд.

Населення. За етнічною ознакою населення порівняно однорідне — араби (80 %) та бербери (близько 20 %, в основному кабіли, шауйя, туареги та ін.). Майже 90 % алжирців проживають у приморській частині країни. У деяких районах густота населення перевищує 700 осіб на 1 км2 (за середньої по країні II). Більша частина алжирської Сахари майже не заселена (менш як 1 особа на 1 км2). Проте в оазисах людність інколи досягає 100 осіб на 1 км2. У країні налічується від 300 до 600 тис. напівкочівників і кочівників-скотарів. Понад 60 % населення проживає в містах. Найбільші міста, крім Алжира, Оран (700 тис. жителів), Константина (600 тис), Аннаба (400 тис).

Господарство В Алжирі, після здобуття незалежності в 1962 p., було націоналізовано природні ресурси, промисловість, транспорт, банки, в порівняно короткий строк створено основи сучасної індустрії. ВВП складає 45,4 млрд. дол. США (1997 p.). Визначальні позиції в економіці посідає державний сектор — майже 80 % ВВП. Приватний сектор має найсильніші позиції в легкій і харчовій промисловості (70—90 %), сільськогосподарському виробництві (80 %), будівництві (60 %), сфері послуг і торгівлі.

Від кінця 80-х років керівництво Алжиру розпочало переведення господарства на рейки ринкової економіки. У рамках реформ розширяється самостійність державних підприємств, передбачається передача частини їх в акціонерну і приватну власність. Знято обмеження на закордонні інвестиції, зокрема й на вивіз прибутку. Прийнято рішення про допущення іноземного капіталу в нафтогазову промисловість. З 1991 р. перетворення в економіці здійснюються з урахуванням рекомендацій міжнародних фінансових організацій, насамперед М ВФ.

Промисловість. Провідною галуззю промисловості є видобування нафти (39,1 млн. т 1997 р.) і природного газу (143,8 млн. т у нафтовому еквіваленті), а також залізної руди, фосфатів, кольорових металів. Найзначніші нафторозробки — в районах Хассі-Месауд та Ен-джелі. Видобута нафта транспортується потужними нафтопроводами до алжирських портів Скікда, Беджаїя, Арзев та Алжир, а також до туніського порту Бехіра. Значна частина нафти поки що експортується сирою, але в Арзеві, Алжирі та Скікді вже побудовано великі нафтопереробні заводи.

Центри видобування природного газу — Хассі-Рмель і Берга. Газ (метан) трубопроводами надходить до Арзева і Скікди. де працюють потужні заводи з його хімічної переробки і зрідження. Експортується зріджений газ головним чином до країн ЄС, а також до США.

Близько 80 % електроенергії виробляють ТЕС, розміщені в найбільших містах.

Обробна промисловість представлена підприємствами металургійної, машинобудівної, нафтопереробної, хімічної, електротехнічної галузей, підприємствами з переробки сільськогосподарської сировини. В Аннабі (Ель-Хаджар) діє потужний металургійний комбінат. У країні виробляється значна кількість вина, що здебільшого експортується, — майже 1,7 млн. гкл.

Зберігають своє значення традиційні ремесла, особливо виробництво килимів і виготовлення вишивок для експорту; значний центр старовинного ремесла — Тлемсен.

Сільське господарство. В Алжирі сільське господарство (7—10 % ВВП), попри сприятливі природні умови, лише на 1/3 забезпечує потреби країни у продовольстві. На рослинництво припадає 2/3 валової продукції сільського господарства, хоч обробляється лише 7,5 мли га. Пасовища і вигони складають 80 % земельного фонду. Зернові вирощуються в основному в північно-західній частині країни. Це тверді та м'які сорти пшениці, овес, кукурудза і т. ін.

Важливі галузі — виноградарство та овочівництво. Традиційні культури алжирського рослинництва — оливки, тютюн, фінікові пальми (в оазисах). З дикоростучої трави альфа виготовляють високоякісний папір.

Поголів'я великої рогатої худоби —1,5 млн., овець — 15 млн. Основні райони тваринництва – Телль-Атласька гірська територія (відгінно-пасовищне скотарство) і Високе плато (кочове іі напівкочове скотарство). У країні розводять кіз (більш як 2 млн.голів). В алжирській Сахарі поширено розведення верблюдів і коней.

Зі здійсненням у країні аграрної реформи державні господарства соціалістичного типу було розпушено, а на їх основі створено близько 22 тис. малих кооперативів. Частину земель передано селянам-одноосібникам.

Транспорт. Протяжність автомобільних доріг із твердим покриттям — 52 тис. км, залізничних колій — 3,8 тис. км. Діє ЗІ аеродром. Майже вся дорожня мережа сконцентрована в приморських районах країни, але вже прокладено шосе від північних до південних кордонів країни. Зовнішні економічні зв'язки обслуговуються морським транспортом. Використовуються повітряні шляхи сполучення. Довжина трубопровідного транспорту сягає 4тис. км.

Зовнішньоекономічні зв'язки. Основними зовнішньоторговими партнерами є розвинуті країни (частка ЄС - 60 %, США – 7 %). Зовнішньоторговий оборот — 22,6 млрд. дол. США (1997 p.). Експортують нафту, нафтопродукти, зріджений газ, вино, цитрусові, корок. Введений у 1996 р. газопровід Магріб — Іспанія постачає газ в Іспанію і Португалію. Імпортують машини й устаткування, продовольство, споживчі товари. Основні зовнішньоторговельні порти — Алжир, Оран, Аннаба.

Соціальний розвиток 1 соціальна інфраструктура. Загальний національний продукт на душу населення становить 2,2 тис. дол. США. Неписьменність серед дорослих сягає 50 % населення. 1,5 млн.алжирців—безробітні, до 1 млн.працює в Західній Європі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія» автора Я.Б.Олійник на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ“ на сторінці 34. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ

  • 2. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА

  • 3. ФОРМА І РУХ ЗЕМЛІ

  • 4. ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ

  • 4.5. Внутрішні сили, що зумовлюють зміни земної кори

  • 4.6. Утворення материків та океанів

  • 4.7. Форми земної поверхні: рівнини, низовини, плоскогір'я, гори і нагір'я

  • 4.8. Гори складчасті, брилові, складчасто-брилові

  • 4.9. Поняття про річкову долину

  • 4.10. Значення рельєфу в господарській діяльності людини

  • 4.11. Мінерали і гірські породи, що складають земну кору

  • 4.12. Надра та їх охорона

  • 5. АТМОСФЕРА

  • 6. ГІДРОСФЕРА

  • 6.6. Температура і солоність води

  • 6.7. Рух води у Світовому океані. Морські течії

  • 6.8. Господарське значення морів

  • 6.9. Розчленованість берегової лінії

  • 6.10. Підземні води. Джерела

  • 6.11. Використання підземних вод і джерел

  • 6.12. Річка та її частини. Живлення річок

  • 6.13. Басейни і вододіли

  • 6.14. Канали та водосховища

  • 6.15. Використання річок у господарській діяльності людини

  • 6.16. Озера, типи озерних улоговин та їх господарське використання

  • 6.17. Болота та їх використання

  • 6.18. Льодовики

  • 7. БІОСФЕРА

  • 8. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА

  • 9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ

  • 9.5. Австралія

  • 9.6. Антарктида

  • ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 10.3. Джерела географічної інформації

  • 11. РЕЛЬЄФ, ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І КОРИСНІ КОПАЛИНИ

  • 12. КЛІМАТ І КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ

  • 13. ВНУТРІШНІ ВОДИ

  • 14. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ, ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

  • 15. РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ

  • 16. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 16.2. Зміни ландшафтів України за історичний час

  • 16.3. Класифікація ландшафтів

  • 16.4. Фізико-географічне районування України, його наукове і практичне значення

  • 16.5. Природно-господарська характеристика природних зон України

  • 16.6. Природні комплекси морів, що омивають Україну. Проблеми використання і охорони їхніх вод

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 18. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ

  • 19. ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО СТРУКТУРА

  • 20. ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • 21. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 22. МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС

  • 23. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • 24. ХІМІЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 25. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • 26. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 27. СОЦІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 28. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • 29. ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 30. УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 31. ЕКОНОМІЧНІ РАЙОНИ

  • 32. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА

  • 33. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА ТА ЇХ ПРОЯВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

  • 34. ГЕОГРАФІЯ СВОЄЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

  • 35.6.1. Європа

  • 35.6.2. Азія

  • 35.6.3. Африка

  • 35.6.4. Америка

  • 36. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ

  • 37. ГЕОГРАФІЯ СВІТОВИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

  • 37.2.1. Мінеральні ресурси

  • 37.2.2. Земельні ресурси

  • 37.2.3. Лісові ресурси

  • 37.2.4. Водні ресурси

  • 37.2.5. Природні ресурси Світового океану

  • 38. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ

  • 39. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 40. ГЕОГРАФІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ СВІТУ

  • 41. ГЕОГРАФІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

  • 42. ГЕОГРАФІЯ ТРАНСПОРТУ

  • 42.2.1. Залізничний транспорт

  • 42.2.2. Автомобільний транспорт

  • 42.2.3. Розвиток і розміщення морського транспорту

  • 43. ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 44. МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ

  • 45. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

  • 45.2.1. Демографічна проблема

  • 45.2.2. Екологічна проблема

  • 45.2.3. Енергетична проблема

  • 45.2.4. Продовольча проблема

  • 45.2.5. Проблема війни і миру

  • 45.2.6. Проблеми освоєння ресурсів океану та способи їх вирішення

  • 46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ
  • ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • 48.8.1. Природні зони

  • 48.8.2. Моря

  • 49. НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

  • 50. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 51. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА КРАЇНИ

  • ГЕОГРАФІЯ МІЖГАЛУЗЕВИХ КОМПЛЕКСІВ

  • ПРОГРАМА З ГЕОГРАФІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • ПРО АВТОРІВ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи