Розділ «6.6. Температура і солоність води»

Температура вод Світового океану неоднакова в різних місцях. Найбільше нагріваються океани в смугах приблизно на 20° пн. ш. і

20° пл. ш., які збігаються з областями високого тиску Це пояснюється малою хмарністю в субтропічних, тропічних і субекваторіальних широтах. Океани поглинають тепло головним чином у поясі 30° пн. ш. — 20° пд. ш., а віддають його атмосфері у вищих широтах. Це — важливий фактор пом'якшення клімату в помірних і полярних широтах холодної пори року.

Лише верхній шар води товщиною 1 см збирає сонячне тепло. Він поглинає 94 % сонячної енергії, що потрапляє на поверхню океану. Від поверхні сонячна енергія передається вглиб. Основну роль при цьому відіграють динамічні процеси, зумовлені різними причинами. Всі разом динамічні процеси (вертикальні й горизонтальні рухи води) зумовлюють добре переміщення тепла від поверхні на різні глибини. Завдяки цьому води океанів профіті в усій своїй товщі і зосереджують у собі величезну кількість тепла.

Середня температура води на поверхні Світового океану становить +17,54 °С (температура повітря над океаном +14,4 °С). Середня температура води на поверхні в північній і південній полярній областях становить відповідно -0,75 і -0,79 °С, в екваторіальній смузі +26,7 °С і +27,3 °С. У Північній півкулі температура води вища, ніж у Південній, що пояснюється впливом материків.

На великих глибинах розподіл температур визначається глибинною циркуляцією. Води, що занурились у високих широтах, мають нижчу температуру, ніж ті, що занурились у низьких широтах. У придонному шарі температура змінюється від 1,4— 1,8 °С у низьких широтах до 0 °С і нижче у високих.

Солоність води океанів є однією з найважливіших її особливостей.

Вода — найкращий розчинник. Вона хоч і слабкий (утримує близько 4 % за вагою розчиненої твердої речовини), але дуже багатий за якісним складом розчин. У воді розчинені всі відомі елементи, правда, здебільшого—у мізерній кількості, але в сумі вони дають значні величини. Досить сказати, що, крім величезної кількості основних солей — NaCl, MgSO , MgCl2, у морській воді розчинено золота приблизно 8 мли т, нікелю 80 мл н т, срібла 164 мли т, 800 млн. т молібдену, йоду 80 млрд. т тощо.

Крім твердої речовини, у воді розчинені й гази (кисень, азот, вуглекислота, а в застійних водах — сірководень) та органічна речовина.

Від солоності морської води залежать температури її замерзання і найбільшої густини, а від них — тривалість процесів перемішування води в океанах. Отже, вона впливає на температуру повітря і клімат Землі.

Солоність у Світовому океані розподіляється нерівномірно і залежить в основному від співвідношення випаровування та опадів. У полярних і субполярних областях, де вода опріснюється таненням льоду, солоність менша: в Арктиці вона дорівнює в середньому 31,4 ‰. в Антарктиці — 33,93 %о.

У помірних широтах солоність близька до нормальної (середньої) і дорівнює приблизно 35 ‰. Це пояснюється інтенсивним перемішування м води в цих широтах. Найвища солоність у відкритому океані — в субтропічних широтах обох півкуль (там випаровування переважає над опадами) — понад 37,25 ‰. В екваторіальній смузі через опріснювання опадами вона дещо нижча від середньої. Найбільша солоність Світового океану в закритих морях тропічної зони — понад 42 ‰ (Червоне море). З глибиною солоність змінюється дуже мало.