Розділ «42. ГЕОГРАФІЯ ТРАНСПОРТУ»

Транспорт — одна з найважливіших галузей економіки будь-якої країни. Він бере участь у створенні продукції та доставлянні її споживачам; здійснює зв'язок між виробництвом і споживанням, між різними галузями господарства, між країнами та регіонами. За характером виконуваної роботи транспорт поділяють на пасажирський і вантажний. Основні його види групуються за геосферами; наземні (автомобільний, залізничний, гужовий, в'ючний транспорт), водний (морський, річковий, озерний), повітряний транспорт. Особливим видом є засоби неперервного транспортування (трубопровідний транспорт, стрічкові транспортери, конвеєри і т. ін.).

Значення й місце транспорту в світовому господарстві характеризується протяжністю мережі шляхів (30 млн. км, у тому числі 1,2 млн. км — залізничні лінії, 24 млн. км — автомобільні дороги, 1,5 млн. км—трубопроводи, 8,5 млн. км — повітряні шляхи), рухомим складом (500 млн. автомобілів, 65 тне. суден, декілька мільйонів вагонів, сотні тисяч локомотивів), чисельністю зайнятих на транспорті (100 млн. осіб), вагою вантажів, що перевозяться (понад 45,7 трлн т на рік), вантажооборотом (46,7трлн тонно-кілометрів на рік), пасажирооборотом (18,3 трлн пасажиро-кілометрів на рік).

У структурі вантажообігу на морський транспорт припадає 62,1 %, на залізничний —12, на трубопровідний — 12,8, на автомобільний – 10,3, на внутрішній водний — 2,7 %. У пасажирообігу на першому місці — автомобільний транспорт (79,3 %), на другому — залізничний (І0,2 %), на третьому — повітряний (10,0 %).

Світова транспортна система сформувалась у XX ст. Вона внутрішньо неоднорідна, і попервах у ній можна вирізнити транспортні системи економічно розвинених країн і країн, шо розвиваються. Транспорт економічно розвинених країн має складну структуру і представлений усіма видами. Особливо високим рівнем розвитку транспорту відзначаються США, Японія, ФРН, Франція, Великобританія, Канада. На ці країни випадає 78 % загальної протяжності світової транспортної мережі та 85 % вантажообігу світу. У країнах, що розвиваються, транспортна система відображає територіальну структуру господарства — з'єднує райони видобування мінеральної сировини або райони плантаційного господарства і порти (експортна орієнтація економіки). Щільність транспортної мережі в економічно розвинених країнах становить 50—60 км на кожні 100 км2 території, а в країнах, що розвиваються, — лише 5—10 км.

У світовій транспортній системі вирізняють декілька регіональних транспортних систем або підсистем. Найвищого рівня серед них досягла транспортна система Північної Америки — майже 30 % загальної довжини всіх світових шляхів. Регіональна транспортна система Європи за багатьма показниками поступається системі Північної Америки, але перевищує її щільністю мережі й частотою руху. Транспортні відмінності в Азії настільки великі, що в її межах вирізняють декілька транспортних систем, як-от: високорозвинену систему Японії, систему Китаю, систему Індії, систему країн Південно-Західної Азії. Те саме стосується Африки, де існують значні відмінності між Північною Африкою та Африкою на південь від Сахари, Латинської Америки. В Австралії склалася регіональна транспортна система. Єдина регіональна транспортна система характерна і для країн СНД.