Розділ «ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ»

Ви є тут

Географія


47. ПРЕДМЕТ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ


Об'єктом дослідження економічної та соціальної географії є антропосфера: 1) земна сфера, де живе людство; 2) сфера Землі, що її прямо та опосередковано видозмінила людина; 3) використовувана й видозмінена людиною частина біосфери (географічне середовище). В антропосфері людська діяльність стає головним, визначальним чинником розвитку біосфери. Структурними елементами антропосфери є географічне середовище, техносфера (соціосфера) і суспільство в його різних територіальних формах.

Географічне середовище — частина географічної оболонки, що освоєна л юдиною та втягнута в суспільне виробництво, а отже, є матеріальною основою існування людського суспільства. Воно безпосередньо пов'язане з життям і діяльністю людини, становить природну передумову матеріального виробництва.

Техносфера: 1) частина біосфери, перетворена з допомогою прямої та опосередкованої дії технічних засобів із мстою досягнення найкращої відповідності соціально-економічним потребам людства; 2) частина біосфери, докорінно перетворена людиною на технічні й техногенні об'єкти.

Суспільство, як відокремлена від природи частина світу, — це сукупність людських індивідів, об'єднаних для задоволення соціальних потреб. Воно виступає як історична форма життєдіяльності людей у процесі розвитку.

Антропосфера, як заселена, освоєна або в інший спосіб втягнута в орбіту життя суспільства частина географічної оболонки Землі, зїї просторовими структурами господарства й формами організації життя суспільства, становить своєрідний географічний простір і відповідає граничному об'єктові пізнання науки.

Синтезуючи в собі всі аспекти суспільного життя на землі, причому в тісному взаємозв'язку їх із природним середовищем, антропосфера вбирає всі сфери життя суспільства і його оточення — виробничу (економічну), демографічну, соціальну, політичну, культурну, духовну, побутову та ін. Тому конкретні об'єкти економічної та соціальної географії, що на них націлене її дослідження, — це господарство, його галузі, населення і природні ресурси. Соціально-економічні пронеси та явища вона вивчає у просторово-часовому вимірі та взаємодії.

Спеціальними об'єктами дослідження економічної та соціальної географії є територіально-виробничі комплекси, економічні райони, системи розселення, урбанізовані ареали, територіальні міжгалузеві комплекси, інші просторові структури.

На різних етапах розвитку економічної та соціальної географії змінювались уявлення про її предмет. Як предмет дослідження лише економічної географії висувалися: 1) розміщення продуктивних сил; 2) просторові відмінності й просторові поєднання в господарстві; 3)територіальний аспект взаємодії природи і суспільства; 4) процеси формування, розвитку й функціонування територіальних соціально-економічних систем і управління цими системами; 5) географічні проблеми суспільного виробництва, його розміщення, утворення й розвитку територіально-виробничих комплексів. Різноманітність і неузгодженість у визначеннях предмета економічної географії зрозумілі, оскільки їх давал и на різних етапах формування й розвитку науки, на різних рівнях пізнання об'єкта. У процесі наукових досліджень уявлення про предмет науки постійно поглиблювалися й розширювалися.

Перенесення акценту наукових досліджень на соціальні аспекти просторової організації життя суспільства привело до формування соціальної географії. Дослідження політичного, військового, медичного, культурного та інших

аспектів просторової організації суспільства (антропосфери) сприяло формуванню відповідно політичної, військової, медичної, рекреаційної, культурної та інших галузей географії. Одночасно з диференціацією відбувається процес інтеграції географічних наук, що обумовлено потребами вивчення просторової організації антропосфери. Соціологізація географічної науки спонукала до виокремлення соціально-економічної географії як самостійної науки. Зародження й становлення економічної та соціальної географії визначаються потребами практики, необхідністю досліджень і вивчення соціально-економічних просторових систем.

Предметом дослідження економічної та соціальної географії є просторова організація суспільства. Вона вивчає особливості й закономірності просторової організації суспільства та окремих цивілізацій (господарство, населення, інфраструктура, природні ресурси тощо).

Для економічної та соціальної географії предметом дослідження є також географічні проблеми просторової організації суспільства, територіальні (просторові) суспільні системи. Вона вивчає територіальний поділ праці, розміщення продуктивних сил, регіональну політику; територіальну організацію виробництва, геополітику й геостратегію країн і регіонів світу, просторові соціально-економічні пропорції, територіально-виробничі зв'язки, територіальну економічну й соціальну політику, територіально-виробничі комплекси й територіальні соціально-економічні структури, транспортні та інфраструктури! мережі й системи, а також мережі й системи розселення, соціально-економічні райони.

Економічна й соціальна географія — наука про загальні та специфічні закони й закономірності територіальної організації суспільства , механізм дії та форми прояву їх у територіальних суспільних системах, що функціонують у просторово-часовому географічному просторі.

Це самостійна географічна дисципліна, що входить до системи географічних наук, поєднуючи в собі елементи географії, економіки та соціологи. Як географічна наука, вона використовує в дослідженнях загально географічні підходи й методи та працює в тісному контакті з природничими дисциплінами — фізичною географією й картографією.

Фізична географія вивчає закономірності розвитку природно-територіальних комплексів, що беруться до уваги за обґрунтування розміщення продуктивних сил. Використовуючи картографічні способи зображення різних об'єктів, економічна й соціальна географія розробляє картографічні моделі розвитку різних галузей господарства.

Як гуманітарна наука, вона використовує в дослідженнях економічні та соціологічні підходи й методи, діючи в тісному контакті з суспільними науками, що мають із нею спільний об'єкт. Як економічні науки, економічна й соціальна географія досліджує господарство, ринкові відносини, але в просторовому аспекті; вона оперує категоріями ефективності, продуктивності, оптимальності тощо, пов'язуючи їх із простором, виявляючи їхні регіональні відмінності й причини цих відмінностей, механізми просторових економічних процесів. Як інші соціологічні науки, економічна й соціальна географія з позицій просторової організації досліджує щонайперше суспільство, людину, різні людські спільноти, в тому числі специфічні для неї спільноти територіальні.

У дослідженнях об'єктів локального, регіонального та національного рівнів економічна й соціальна географія зв'язана з регіональною економікою, демографією, статистикою.

Тісні взаємозв'язки має економічна і соціальна географія з економічною історією, широко використовуючи матеріали історії господарства.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія» автора Я.Б.Олійник на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ

  • 2. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА

  • 3. ФОРМА І РУХ ЗЕМЛІ

  • 4. ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ

  • 4.5. Внутрішні сили, що зумовлюють зміни земної кори

  • 4.6. Утворення материків та океанів

  • 4.7. Форми земної поверхні: рівнини, низовини, плоскогір'я, гори і нагір'я

  • 4.8. Гори складчасті, брилові, складчасто-брилові

  • 4.9. Поняття про річкову долину

  • 4.10. Значення рельєфу в господарській діяльності людини

  • 4.11. Мінерали і гірські породи, що складають земну кору

  • 4.12. Надра та їх охорона

  • 5. АТМОСФЕРА

  • 6. ГІДРОСФЕРА

  • 6.6. Температура і солоність води

  • 6.7. Рух води у Світовому океані. Морські течії

  • 6.8. Господарське значення морів

  • 6.9. Розчленованість берегової лінії

  • 6.10. Підземні води. Джерела

  • 6.11. Використання підземних вод і джерел

  • 6.12. Річка та її частини. Живлення річок

  • 6.13. Басейни і вододіли

  • 6.14. Канали та водосховища

  • 6.15. Використання річок у господарській діяльності людини

  • 6.16. Озера, типи озерних улоговин та їх господарське використання

  • 6.17. Болота та їх використання

  • 6.18. Льодовики

  • 7. БІОСФЕРА

  • 8. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА

  • 9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ

  • 9.5. Австралія

  • 9.6. Антарктида

  • ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 10.3. Джерела географічної інформації

  • 11. РЕЛЬЄФ, ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І КОРИСНІ КОПАЛИНИ

  • 12. КЛІМАТ І КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ

  • 13. ВНУТРІШНІ ВОДИ

  • 14. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ, ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

  • 15. РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ

  • 16. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 16.2. Зміни ландшафтів України за історичний час

  • 16.3. Класифікація ландшафтів

  • 16.4. Фізико-географічне районування України, його наукове і практичне значення

  • 16.5. Природно-господарська характеристика природних зон України

  • 16.6. Природні комплекси морів, що омивають Україну. Проблеми використання і охорони їхніх вод

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 18. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ

  • 19. ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО СТРУКТУРА

  • 20. ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • 21. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 22. МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС

  • 23. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • 24. ХІМІЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 25. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • 26. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 27. СОЦІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 28. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • 29. ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 30. УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 31. ЕКОНОМІЧНІ РАЙОНИ

  • 32. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА

  • 33. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА ТА ЇХ ПРОЯВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

  • 34. ГЕОГРАФІЯ СВОЄЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

  • 35.6.1. Європа

  • 35.6.2. Азія

  • 35.6.3. Африка

  • 35.6.4. Америка

  • 36. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ

  • 37. ГЕОГРАФІЯ СВІТОВИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

  • 37.2.1. Мінеральні ресурси

  • 37.2.2. Земельні ресурси

  • 37.2.3. Лісові ресурси

  • 37.2.4. Водні ресурси

  • 37.2.5. Природні ресурси Світового океану

  • 38. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ

  • 39. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 40. ГЕОГРАФІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ СВІТУ

  • 41. ГЕОГРАФІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

  • 42. ГЕОГРАФІЯ ТРАНСПОРТУ

  • 42.2.1. Залізничний транспорт

  • 42.2.2. Автомобільний транспорт

  • 42.2.3. Розвиток і розміщення морського транспорту

  • 43. ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 44. МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ

  • 45. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

  • 45.2.1. Демографічна проблема

  • 45.2.2. Екологічна проблема

  • 45.2.3. Енергетична проблема

  • 45.2.4. Продовольча проблема

  • 45.2.5. Проблема війни і миру

  • 45.2.6. Проблеми освоєння ресурсів океану та способи їх вирішення

  • 46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ
  • 48.8.1. Природні зони

  • 48.8.2. Моря

  • 49. НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

  • 50. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 51. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА КРАЇНИ

  • ГЕОГРАФІЯ МІЖГАЛУЗЕВИХ КОМПЛЕКСІВ

  • ПРОГРАМА З ГЕОГРАФІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • ПРО АВТОРІВ