Розділ «46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ»

Ви є тут

Географія

Географічне положення та основні відомості про країну. Німеччина знаходиться в Західній Європі і межує з дев'ятьма країнами. На півночі вона має широкий вихід до Північного та Балтійського морів, а з них—у Світовий океан; на сході межує з Польщею, на південному сході — з Чехією, на півдні — з Австрією та Швейцарією, на південному заході — з Францією, на заході — з Люксембургом, Бельгією та Нідерландами, на півночі — з Данією. Центральне розміщення Німеччини в сучасній Європі дуже вигідне для її розвитку і міжнародного співробітництва.

Територія — 356,96 тис. км2. Столиця — Берлін (3,5 млн.жителів). Адміністративно-територіальний поділ — 16 земель. Населення — 82,5 млн.осіб (2003 p.). Державна мова — німецька. Релігія — християнство. 30 млн.жителів — протестанти, 28 млн.— католики. Грошова одиниця — євро.

ФРН — федеративна держава, кожна земля якої має власні конституцію, парламент і уряд. Глава держави — федеральний президент. Виконавча влада належить федеральному уряду, на чолі якого стоїть федеральний канцлер, який обирається бундестагом більшістю голосів за пропозицією президента. Верховний законодавчий орган ФРН на рівні федерації — парламент, який складається із двох палат — бундестага (палати депутатів), який обирається загальним таємним голосуванням населення, і бундесрата (палати земель), члени якого призначаються земельними урядами. Кожна земля має свою конституцію, парламент і уряд.

Політичні партії: Християнсько-демократичний союз, Християнсько-соціальний союз, Вільна демократична партія, Республіканська партія, Партія "зелених", Партія демократичного соціалізму, Націонал-демократична партія, Республіканська партія та ін.

У ФРН налічується до 700 молодіжних організацій, союзів і груп. Найчисленніша і найвпливовіша профспілкова організація — Об'єднання німецьких профспілок.

Природні умови та ресурси. За рельєфом Німеччину можна поділити на дві частини: північну — низовинну та центральну й південну, що зайняті височинами і горами. На півночі країни — Північнонімецька низовина. У центральній частині — невеликий масив Гарц (1142 м). На заході середньої частини знаходяться Рейнські Сланцеві гори (747 м), на сході — Тюрінгснський Ліс і Рудні гори. На південному заході здіймаються гори Шварцвальд (1493 м). На півдні Баварське плоскогір'я закінчується північними відрогами Альп з найвищою вершиною Німеччини горою Цугшпітце (2963 м).

Клімат Німеччини помірний. З віддаленням від морів він змінюється від морського до перехідного від морського до континентального. Циклони з Атлантики приносять тепло й вологу. Середні температури січня змінюються ВІД Одо —2 °С. У липні середні температури на півночі +16, +17 °С, на півдні +18, +20 °С. Річна сума опадів на рівнинній частині 600— 700 мм, у горах до 1600—2000 мм.

Німеччина має густу річкову мережу. Річки повноводні, більшість їх належить до басейну Північного моря (Рейн, Везер, Ельба). На півдні Дунай та його притоки відносять до басейну Чорного моря. Живлення річок в основному дощове і снігове. Найбільші озера знаходяться на півдні (Боденське та ін.). Значна кількість озер є й на півночі.

На півночі Німеччини переважають підзолисті ґрунти. Тут вони чергуються з торфово-болотними ґрунтами. На південь і на Баварському плоскогір'ї переважають бурі лісові грунти. На схилах гір і в міжгірських улоговинах теж поширені бурі лісові ґрунти. З висотою їх заступають підзолисті та гірсько-лугові ґрунти.

Майже 30 % території Німеччини вкрито лісами, здебільшого насадженнями хвойних порід. На півночі переважає сосна, в центральній частині країни та на півдні — ялина. Природні широколистяні ліси трапляються рідко. У гірських районах збереглися окремі масиви букових лісів, які з висотою поступаються місцем ялиново-ялицевим. В Альпах на вершинах гір — субальпійські та альпійські луки.

У минулому ліси Німеччини мали багатий тваринний світ. Нині великі хижаки (ведмідь, вовк, рись) трапляються рідко. У лісах розводять тварин, що мають значення для розвитку мисливства, — благородних оленів, козуль, кабанів, зайців, ланей, серн, муфлонів, куріпок, фазанів. Водяться борсуки, лисиці, їжаки, а також птахи: тетеруки, глухарі, вальдшнепи. На морському узбережжі — колонії водоплавних птахів.

Велика увага в країні приділяється охороні природи. Створено десятки природних парків і заповідників. З-поміж них найвідоміші — Гарц, Пфальцський Ліс. Величезної шкоди лісам завдають вихлопні гази автомобілів і кислотні дощі.

Країна достатньо забезпечена водними ресурсами. У прибережних водах морів виловлюють оселедців, тріску, макрель та інші вили риб. Є значні рекреаційні ресурси, представлені джерелами мінеральних вод. У країні чимало пам'яток історії та архітектури, що приваблюють мільйони туристів. Найважливіший вид корисних копалин — кам'яне вугілля Рурського та Саарського басейнів. Є значні запаси калійних солей на півночі країни. Країна багата також на бурс вугілля. У північній частині відкрито незначні родовища нафти й газу. В південній гірській частині країни знаходяться різноманітні родовища рудних корисних копалин (свинцево-цинкові, залізні, уранові руди). Майже скрізь є родовища будівельних матеріалів. Відкрито поклади флюориту, графіту тощо.

Населення. За чисельністю населення Німеччина посідає перше місце в Європі. Переважна більшість (92%) — німці. У ФРН проживає близько 100тис. лужицьких сербів (землі Бранденбург і Саксонія) і 50 тис. датчан (північні райони землі Шлезвіг-Гольштейн).

Середня густота населення — більше 230 осіб на 1 км2. Значно вища вона в прирейнських районах, найбільш розвинених у промисловому відношенні. Так, у землі Північний Рейн-Вестфалія, включно з Руром, середня густота досягає 500 осіб на 1 км2, в Гессені — близько 300 осіб на 1 км2. У напрямках на північ, схід і південь вона падає: на півночі Нижньої Саксонії та в гірських районах півдня країни — до 50—70 осіб на 1 км2.

ФРН — країна з високим рівнем урбанізації. У містах проживає майже 90 % населення. Найбільші, крім столиці — Берліна, міста: Гамбург (1,7 млн. жителів), Мюнхен (1,2 млн.), Кельн (близько 1 млн.). Великі міста виросли головно на берегах Рейну та біля моря. Особливо багато їх у межах Рурського індустріального регіону. Тут вони розмішені на невеликій відстані один від одного і подекуди утворюють суцільний міський район. Найбільші міські агломерації: Рейнсько-Рурська, Рейнсько-Майнська і Штутгартська.

У структурі населення значну групу складають іммігранти, переважно з країн Південної Європи і Туреччини.

Господарство. За обсягом ВВП (2150,5 млрд дол. США, 1998 p.) і промислового виробництва ФРН посідає І-ше місце в Європі й 3-тє серед провідних країн світу (після США та Японії"). Частка ФРН становить близько 7,8% світового ВНП і 28 % ВНП країн ЄС. Після об'єднання Німеччини 1990 р. східні землі перейшли на ринкову економіку. В нових федеральних землях виробляється 7,7 % ВВП країни.

Промисловість. Німеччина має найбільш розвинуту індустрію в Європі. їй належить одне з перших місць у Європі за виробництвом автомобілів і одне з перших місць у світі за виробництвом хімікатів, пластиків і фарб. Високим рівнем розвитку відзначаються металургійна, хімічна, електротехнічна, машинобудівна галузі, будівельна промисловість. У 1995 р. вироблено 42,1 млн.т сталі, 5 млн.автомобілів, 580 млрд кВт ∙ год електроенергії. Частка ядерної енергетики становить 11%. Основними енергоносіями є вугілля (33 %), нафта і газ. Німеччина славиться на весь світ своїми пивом, винами й ковбасами. Найбільший промисловий район Німеччини — в басейні річки Рур.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія» автора Я.Б.Олійник на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ

  • 2. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА

  • 3. ФОРМА І РУХ ЗЕМЛІ

  • 4. ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ

  • 4.5. Внутрішні сили, що зумовлюють зміни земної кори

  • 4.6. Утворення материків та океанів

  • 4.7. Форми земної поверхні: рівнини, низовини, плоскогір'я, гори і нагір'я

  • 4.8. Гори складчасті, брилові, складчасто-брилові

  • 4.9. Поняття про річкову долину

  • 4.10. Значення рельєфу в господарській діяльності людини

  • 4.11. Мінерали і гірські породи, що складають земну кору

  • 4.12. Надра та їх охорона

  • 5. АТМОСФЕРА

  • 6. ГІДРОСФЕРА

  • 6.6. Температура і солоність води

  • 6.7. Рух води у Світовому океані. Морські течії

  • 6.8. Господарське значення морів

  • 6.9. Розчленованість берегової лінії

  • 6.10. Підземні води. Джерела

  • 6.11. Використання підземних вод і джерел

  • 6.12. Річка та її частини. Живлення річок

  • 6.13. Басейни і вододіли

  • 6.14. Канали та водосховища

  • 6.15. Використання річок у господарській діяльності людини

  • 6.16. Озера, типи озерних улоговин та їх господарське використання

  • 6.17. Болота та їх використання

  • 6.18. Льодовики

  • 7. БІОСФЕРА

  • 8. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА

  • 9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ

  • 9.5. Австралія

  • 9.6. Антарктида

  • ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 10.3. Джерела географічної інформації

  • 11. РЕЛЬЄФ, ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І КОРИСНІ КОПАЛИНИ

  • 12. КЛІМАТ І КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ

  • 13. ВНУТРІШНІ ВОДИ

  • 14. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ, ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

  • 15. РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ

  • 16. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 16.2. Зміни ландшафтів України за історичний час

  • 16.3. Класифікація ландшафтів

  • 16.4. Фізико-географічне районування України, його наукове і практичне значення

  • 16.5. Природно-господарська характеристика природних зон України

  • 16.6. Природні комплекси морів, що омивають Україну. Проблеми використання і охорони їхніх вод

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 18. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ

  • 19. ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО СТРУКТУРА

  • 20. ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • 21. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 22. МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС

  • 23. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • 24. ХІМІЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 25. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • 26. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 27. СОЦІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 28. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • 29. ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 30. УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 31. ЕКОНОМІЧНІ РАЙОНИ

  • 32. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА

  • 33. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА ТА ЇХ ПРОЯВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

  • 34. ГЕОГРАФІЯ СВОЄЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

  • 35.6.1. Європа

  • 35.6.2. Азія

  • 35.6.3. Африка

  • 35.6.4. Америка

  • 36. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ

  • 37. ГЕОГРАФІЯ СВІТОВИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

  • 37.2.1. Мінеральні ресурси

  • 37.2.2. Земельні ресурси

  • 37.2.3. Лісові ресурси

  • 37.2.4. Водні ресурси

  • 37.2.5. Природні ресурси Світового океану

  • 38. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ

  • 39. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 40. ГЕОГРАФІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ СВІТУ

  • 41. ГЕОГРАФІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

  • 42. ГЕОГРАФІЯ ТРАНСПОРТУ

  • 42.2.1. Залізничний транспорт

  • 42.2.2. Автомобільний транспорт

  • 42.2.3. Розвиток і розміщення морського транспорту

  • 43. ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 44. МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ

  • 45. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

  • 45.2.1. Демографічна проблема

  • 45.2.2. Екологічна проблема

  • 45.2.3. Енергетична проблема

  • 45.2.4. Продовольча проблема

  • 45.2.5. Проблема війни і миру

  • 45.2.6. Проблеми освоєння ресурсів океану та способи їх вирішення

  • 46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ
  • ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • 48.8.1. Природні зони

  • 48.8.2. Моря

  • 49. НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

  • 50. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 51. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА КРАЇНИ

  • ГЕОГРАФІЯ МІЖГАЛУЗЕВИХ КОМПЛЕКСІВ

  • ПРОГРАМА З ГЕОГРАФІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • ПРО АВТОРІВ