Розділ «4.12. Надра та їх охорона»

Надра Землі використовуються в кількох напрямах:

1) для добування корисних копалин;

2) зберігання рідких і газоподібних корисних копалин у природних і штучних сховищах;

3) створення різних споруд і навіть цілих заводів;

4) транспортних комунікацій ( метро, трубопроводи);

5) захоронения промислових токсичних і радіоактивних відходів.

Промисловому використанню надр обов'язково має передувати їх ретельне геологічне, гідрогеологічне й інженерно-геологічне дослідження. Мінеральні ресурси, зосереджені в надрах, є основою функціонування головних галузей світового господарства. Мінеральні ресурси—-це сукупність усіх корисних копалин суші й Світового океану, які використовуються в галузях енергетики, чорної та кольорової металургії, хімічної промисловості, будівництва. Вони є національним багатством кожної країни.

З розвитком цивілізації і збільшенням народонаселення різко зросло видобування корисних копалин у всьому світі. Величезного значення для економіки всіх країн набули такі корисні копалини, як нафта і газ, алюмінієві руди, хром, нікель, кобальт, титан, уран, марганець, свинець і олово. Міжнародні експерти підрахували, що за сучасних темпів видобування навіть найбільші родовища нафти будуть вичерпані через кілька десятиріч (Саудівська Аравія — 68 років, Об'єднані Арабські Емірати — 72, Кувейт — 221, Іран — IJ4 років, інші родовища — набагато швидше ). Дані ООН свідчать: якщо країни, що розвиваються, збільшать видобування й використання мінеральних ресурсів до рівня США початку 90-х років XX ст., то запаси бокситів, міді, нафти, газу, свинцю, цинку будуть вичерпані протягом 5—15 років (табл. 3).

Спеціалісти також вважають, що десяти-мільярдне населення Землі щорічно буде викидати близько 400 млрд. т твердих відходів — кількість, достатня для того, щоб завалити відходами Лос-Анджелес шаром товщиною 100 м.

Ці відомості ще раз підтверджують необхідність стимуляції використання вторинних ресурсів, ресурсозбереження, переходу на безвідхідні технології виробництва та використання альтернативних матеріалів.

В умовах наростаючої в усьому світі кризи мінеральних ресурсів особливого значення набувають запаси корисних копалин, зосереджені на дні Світового океану — від шельфу до найбільших глибин. Це будівельні матеріали, нафта, газ, поліметали, сірка, фосфоритові та залізо-марганцеві конкреції. їх приблизна маса лише в Тихому океані становить 1500 млрд. т, і містять вони не лише залізо та марганець, але й мільярди тонн міді, нікелю, кобальту.

Слід зазначити, що корисні копалини суші вичерпні невідновні, а конкреції — відновні. У Тихому океані, як підраховано, щорічно утворюється близько 6 млн.т конкрецій. Запасів таких підводних корисних копалин вистачить людству на багато сотень і тисяч років (нікелю — на 70тис. років, марганцю—на 140, кобальту — на 420 тис. років).

Таблиця 3. Передбачуваний термін повного виснаження запасів корисних копалин на Землі, роки

Резерви – це обсяги корисних копалин, які можуть бути ефективно вилучені з надр за допомогою сучасних технологій.

Запаси – загальний передбачуваний обсяг копалин у родовищах Землі.

Для видобування залізо-марганцевих конкрецій створено вісім міжнародних консорціумів і координаційний центр "Іптермаргео". Головна вимога до промисловців — використовувати для розробки підводних родовищ лише такі технології й обладнання, які не зашкодять екосистемам океану ні тепер, ні в далекій перспективі. З 1987 р. американськими та японськими компаніями розпочато перші роботи по добуванню конкрецій у зоні Кларіон-Кліппертон у північно-східній частині Тихого океану на обмежених ділянках.

У перспективі важливою сировиною-продуктом океанських глибин будуть також діатомові й глобігерінові мули ( містять величезну кількість кремнезему й кальцію), "червоні" глини (містять сотні мільярдів тонн окису алюмінію ) та багаті кольоровими металами гідротермальні відклади рифтових долин Серединно-океанічних хребтів.

Не менш важливим джерелом величезної кількості корисних речовин і елементів є води Світового океану, в яких вони містяться у розчиненому вигляді, а методи їх вилучення продуктивно розробляються в багатьох країнах.

Під впливом гірничих розробок — розвитку кар'єрів, шахт, свердловин — істотно змінюються природні ландшафти й екологічна ситуація.