Розділ «6. ГІДРОСФЕРА»

Ви є тут

Географія

Підповерхневі води солоніші та мають більшу густину, ніж поверхневі. Формуються вони в помірних широтах у холодну пору року в процесі охолодження поверхневої води й вітрового перемішування. В умовах теплого клімату підповерхневі води утворюються з поверхневих солоних вод, які в умовах певної густини поступово занурюються. Середня їхня потужність 400—500 м.

Проміжні води залягають на глибині від 600 до 1700 м. У північно-західній частині океану вони утворюються внаслідок занурення холодних вод Берингового моря, а в південній частині — вод антарктичного шельфу. В інших районах їхнє утворення пов'язане з місцевими кліматичними умовами. їхня температура +3, +5 °С, солоність — 33,8—34,7%о. Рухаючись разом із підповерхневими водами від зони занурення до екватора, ці води в районі тропіків піднімаються і підсилюють під поверхневу протитечію Кромвеля.

Глибинні води займають товщу від 1000-1500 до 3000—3500 м. Вони формуються в Південній півкулі в процесі змішування тихоокеанських вод з глибинними водами Атлантики та Індійського океану. Їхні температура від +1,6 до +2,5 °С, солоність — 34,6—34,7%о. Циркуляція цих вол відбувається в меридіональному напрямі, причому нижні шари рухаються на північ, а решта — на південь, поступово піднімаючись до поверхні.

Донні води формуються в приантарктичних широтах у процесі переохолодження і занурення поверхневих вод. Поступово розтікаючись по дну і перетікаючи через поперечні проходи в серединно-океанічних хребтах, вони заповнюють усі западини океану. Температура цих вод +1, +2 °С, солоність 34,6— 34,7 %0. Вони бідні на кисень.

Придонні води — це тонкий шар води (50— 100 м), що безпосередньо прилягає до дна. Від донних вони відрізняються тим, що мають температуру на 2 °С вишу завдяки їхньому нагріванню від дна, а дно, як відомо, нагрівається внутрішньою енергією Землі.

Органічний світ. Тихий океан — найкращий природний полігон для вивчення складу й закономірностей розподілу організмів в океано-сфері. Він розташований у різних кліматичних поясах Землі, і це забезпечує формування різноманітних умов для розвитку життя.

Планктон представлений тут головним чином одноклітинними водоростями і дрібними рачками. Одноклітинні водорості, яких тут понад 1300 видів, складаються переважно з перидиней та діатомей. У флорі й фауні океану добре виражена зональність.

Особливо багато планктонних водоростей і зоопланктону в субарктичній та помірній зонах до 35° пн. ш. Весь цей велетенський район знаходиться у сфері дії циклонального кругообігу, в якому часто піднімаються глибинні води і сезонно перемішуються поверхневі. Тут сприятливі умови для збагачення вод поживними елементами та зростання біологічної продуктивності. Найвища концентрація поживних речовин у північній частині кругообігу.

Другий район великої кількості планктону — східно-екваторіальний, розташований між 20° пд. ш. і 20° пн. ш. Він поступово звужується і на меридіані 180° виклинюється зовсім.

Третім високопродуктивним районом є район поширення антарктичних вод. Зоопланктону тут так багато, що нектон його повністю не поїдає. Частина зоопланктону відмирає і, розкладаючись, збагачує води мінеральними речовинами.

Між цими багатими на життя районами знаходяться два райони водних пустел ь у межах антициклональних кругообігів тропічних широт, де більше процесів проникнення поверхневих вод від периферії до центру на значні глибини.

На прибережних частинах кожного з цих п'яти районів планктону в десятки й сотні разів більше, ніж у відкритих просторах океанів.

Оскільки планктон є кормовою базою для нектону та бентосу, то в розподілі їх існує та сама широтна і циркумконтинентальна зональність, що й планктону. Найбагатші за кількістю флори і фауни високі широти, а за кількістю видів тварин і риб — низькі широти, особливо в районі Зондських островів та Північно-Східної Австралії.

Дно вкривають близько 4 тис. видів водоростей і 29 видів квіткових (морських трав). У холодних і помірних водах інтенсивно розвиваються бурі водорості. У Південній півкулі росте макроцистис — гігант у світі водоростей, який досягає довжини 200 м. У тропіках поширені фукусові, великі зелені та особливо — вапнякові червоні водорості з родини коралових. Разом із кораловими поліпами вони є рифо-утворювальними організмами.

Зообентос представлений різними молюсками, ракоподібними, губками, голкошкірими, кораловими поліпами.

Величезний тиск і низькі температури води на глибині зменшують видовий склад тварин і змушують їх пристосовуватися до суворих умов життя. Так, на глибині 8,5 км живе лише 45 видів, переважно голотурій, які малорухомі й здатні пропускати через шлунковий тракт величезну кількість намулу — основного джерела живлення на цих глибинах.

Тихий океан багатий на ендеміків і гігантів. Туг живе багато видів їжаків, риб, які не збереглися в інших океанах, як-от представники класу погонофор. Ендеміками є деякі ссавці — дюгони, морський котик, сивуч, калан. У північній частині океану відомі велетенські мідії та устриці, а в екваторіальній зоні живе двостулковий молюск тридакна, маса якого досягає 300 кг.


6.5.2. Атлантичний океан


Географічне положення і розміри. Атлантичний океан—другий за величиною водний басейн нашої планети. Площа його — 91,7 млн.км2, середня глибина — 3926 м, максимальна — 8742 м, об'єм води — 337 млн.км3.

Назву океанові дали стародавні греки за ім'ям міфічного Атланта, який буцімто стояв на краю землі і тримав на плечах небесне склепіння.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія» автора Я.Б.Олійник на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „6. ГІДРОСФЕРА“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ

  • 2. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА

  • 3. ФОРМА І РУХ ЗЕМЛІ

  • 4. ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ

  • 4.5. Внутрішні сили, що зумовлюють зміни земної кори

  • 4.6. Утворення материків та океанів

  • 4.7. Форми земної поверхні: рівнини, низовини, плоскогір'я, гори і нагір'я

  • 4.8. Гори складчасті, брилові, складчасто-брилові

  • 4.9. Поняття про річкову долину

  • 4.10. Значення рельєфу в господарській діяльності людини

  • 4.11. Мінерали і гірські породи, що складають земну кору

  • 4.12. Надра та їх охорона

  • 5. АТМОСФЕРА

  • 6. ГІДРОСФЕРА
  • 6.6. Температура і солоність води

  • 6.7. Рух води у Світовому океані. Морські течії

  • 6.8. Господарське значення морів

  • 6.9. Розчленованість берегової лінії

  • 6.10. Підземні води. Джерела

  • 6.11. Використання підземних вод і джерел

  • 6.12. Річка та її частини. Живлення річок

  • 6.13. Басейни і вододіли

  • 6.14. Канали та водосховища

  • 6.15. Використання річок у господарській діяльності людини

  • 6.16. Озера, типи озерних улоговин та їх господарське використання

  • 6.17. Болота та їх використання

  • 6.18. Льодовики

  • 7. БІОСФЕРА

  • 8. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА

  • 9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ

  • 9.5. Австралія

  • 9.6. Антарктида

  • ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 10.3. Джерела географічної інформації

  • 11. РЕЛЬЄФ, ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І КОРИСНІ КОПАЛИНИ

  • 12. КЛІМАТ І КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ

  • 13. ВНУТРІШНІ ВОДИ

  • 14. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ, ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

  • 15. РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ

  • 16. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 16.2. Зміни ландшафтів України за історичний час

  • 16.3. Класифікація ландшафтів

  • 16.4. Фізико-географічне районування України, його наукове і практичне значення

  • 16.5. Природно-господарська характеристика природних зон України

  • 16.6. Природні комплекси морів, що омивають Україну. Проблеми використання і охорони їхніх вод

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 18. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ

  • 19. ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО СТРУКТУРА

  • 20. ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • 21. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 22. МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС

  • 23. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • 24. ХІМІЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 25. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • 26. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 27. СОЦІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 28. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • 29. ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 30. УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 31. ЕКОНОМІЧНІ РАЙОНИ

  • 32. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА

  • 33. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА ТА ЇХ ПРОЯВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

  • 34. ГЕОГРАФІЯ СВОЄЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

  • 35.6.1. Європа

  • 35.6.2. Азія

  • 35.6.3. Африка

  • 35.6.4. Америка

  • 36. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ

  • 37. ГЕОГРАФІЯ СВІТОВИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

  • 37.2.1. Мінеральні ресурси

  • 37.2.2. Земельні ресурси

  • 37.2.3. Лісові ресурси

  • 37.2.4. Водні ресурси

  • 37.2.5. Природні ресурси Світового океану

  • 38. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ

  • 39. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 40. ГЕОГРАФІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ СВІТУ

  • 41. ГЕОГРАФІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

  • 42. ГЕОГРАФІЯ ТРАНСПОРТУ

  • 42.2.1. Залізничний транспорт

  • 42.2.2. Автомобільний транспорт

  • 42.2.3. Розвиток і розміщення морського транспорту

  • 43. ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 44. МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ

  • 45. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

  • 45.2.1. Демографічна проблема

  • 45.2.2. Екологічна проблема

  • 45.2.3. Енергетична проблема

  • 45.2.4. Продовольча проблема

  • 45.2.5. Проблема війни і миру

  • 45.2.6. Проблеми освоєння ресурсів океану та способи їх вирішення

  • 46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • 48.8.1. Природні зони

  • 48.8.2. Моря

  • 49. НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

  • 50. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 51. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА КРАЇНИ

  • ГЕОГРАФІЯ МІЖГАЛУЗЕВИХ КОМПЛЕКСІВ

  • ПРОГРАМА З ГЕОГРАФІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • ПРО АВТОРІВ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи