Розділ «ТЕМА 4. ГРОШОВИЙ ОБОРОТ ТА ГРОШОВІ ПОТОКИ»

1) сфера обміну, де назустріч грошам перемішуються продукти рівновеликої номінальної вартості; у цьому випадку критеріями балансування є еквівалентність, безповоротність та прямолінійність руху грошових потоків. У сучасній економіці України виконанню цих критеріїв заважають такі явища, як затримка виплати заробітної плати (Держкомстат України інформував, що заборгованість по виплаті заробітної платні по країні склала на 1 листопада 2012 р. 896 млн. грн., або більше 100 млн. дол. США), низькі темпи зростання економіки країни, велика залежність базових галузей економіки (хімія, металургія) від світової кон'юнктури тощо;

2) фіскально-бюджетний оборот та відчуження частини доходів суб'єктів господарювання. Фіскальна криза економіки України пов'язана з посиленням податкового тиску (25% ВВП) і не може зростати до безкінечності, бо це погіршує умови ведення бізнесу та знижує стимули до праці;

3) кредитний оборот, що обслуговує перерозподільні відносини, у яких власність не відчужується, а лише передається у тимчасове користування. В регулюванні потоку кредитних грошей ИБУ використовує різні інструменти: позичковий процент, ставки рефінансування, кредитний мультиплікатор, операції РЕПО та інші, суть яких розглядатиметься нижче.

Структура грошового обороту за формою платіжних засобів включає готівковий та безготівковий оборот. У готівковому обігу гроші рухаються поза банками, безпосередньо обслуговуючи відносини господарюючих суб'єктів. На такий оборот впливають виключно ці суб'єкти. Це дає можливість задовольняти їм свої потреби та реалізувати свої відносини у тому вигляді, як вони їх визначили. У безготівковому обороті гроші рухаються по рахункам у банках і не виходять за межі банківської системи. Тут грошовий потік контролюється не тільки суб'єктами господарювання, але і третіми особами — банками, Державним казначейством, органами державного управління. Саме вони визначають законодавчо права та обов'язки щодо здійснення такого контролю і впливу на безготівковий оборот а разом з тим і на суспільне відтворення.

На регіональному рівні грошові потоки балансуються у складанні банками прогнозів касових оборотів, які згодом стають складовою частиною звітного балансу грошових доходів та витрат населення. Більш детально зміст цих документів розкривається у наступному розділ і. Важливу роль у балансуванні грошових потоків належить грошовому ринку, сутність якого розкривається у темі 6.

4.4. Закони грошового обігу та швидкість обігу грошей

Наявність різних форм грошей (металеві, паперові, кредитні) ставить питання про підпорядкування їх руху відповідним законам. Загальний закон формулюється досить просто: для обігу потрібна не будь-яка кількість грошей, а тільки певна, що об'єктивно обумовлена їх масою як купівельних, так і платіжних засобів. Кількість грошей, необхідних для обігу встановлюється як відношення добутку маси товарів та послуг на їх ціни до швидкості обігу грошей. Однак, треба врахувати, що частина товарів продасться у кредит і для їх реалізації гроші в даний час не потрібні. Це зменшує необхідну кількість грошей. У цьому ж напрямку діє погашення боргових зобов'язань зустрічним зарахуванням взаємних вимог. Це також зменшує необхідну кількість грошей. Збільшує необхідну кількість грошей погашення різних боргових зобов'язань, термін сплати по яких настав і гроші тут мають виконати функцію платіжного засобу. Враховуючи ці обставини, необхідну масу грошей можна виразити наступною формулою:

де Кн — необхідна кількість грошей у обігу;

£Р*(3 — сума цін товарів та послуг, що реалізуються у даний час; £К - сума товарів та послуг, що реалізуються у кредит; £П — сума платежів по обумовлених термінах; £ВП - платежі, що погашаються взаємним заліком; V - швидкість обігу грошей.

Разом з цим, важливо виявити, як саме встановлюється ця потрібна маса грошей, який механізм її регулювання та досягнення відповідності. В таблиці 4.2.наведено різницю в дії законів обігу грошей. Однак, треба зауважити, що у ринковій економіці діють ринкові закони встановлення відповідності грошової маси потребам обігу. Тому так важливо аналізувати грошовий попит і грошову пропозицію. Грошовий попит маг конкретне визначення і завжди пов'язаний з мотивами поведінки суб'єктів господарювання, їх цільовою орієнтацією, очікуваннями.

Таблиця 4.2. Закони грошового обігу

Важливий показник впливу попиту та пропозиції на масу грошей — швидкість їх обігу. Це явище об'єктивне, формується під впливом багатьох чинників, тому важко прогнозоване та регульоване і надзвичайно складне. Історія теорії грошей свідчить, що деякі представники навіть абстрагувались від вивчення цього поняття, вважаючи швидкість обігу грошей незмінною величиною. Саме так вчиняли представники кількісної теорії грошей. Однак, подальші дослідження (кейнсіанство, монетарним) довели, що це не так. Розглянемо, що таке швидкість обігу грошей (V).

Швидкість обігу грошей — це показник інтенсивності руху грошових знаків при функціонуванні їх у якості засобу обігу та засобу платежу, частота, з якою грошова одиниця використовується для реалізації товарів та послуг

Виражається або числом обертів однойменної грошової одиниці, або довжиною (тривалістю) одного обороту, який вираховується на базі співвідношення обороту до залишку грошей у обігу. Розрізняють показники швидкості обігу готівкової маси та загальної грошової маси (М). В останню включають швидкість обігу окремих грошових елементів у грошових агрегатах та визначають їх узагальнюючий, середній показник:

Повнота охоплення готівкового обігу розрізняє:

1) швидкість повернення грошей у каси банків (вираховується як відношення сум грошових надходжень у каси банків до середньорічної маси грошей у обігу);

2) швидкість обігу грошей у готівковому обігу у цілому (розраховується як відношення суми надходжень та видатків готівки, включаючи поштові перекази та Ощадбанківський рух готівки);

3) швидкість обігу грошей у товарному обороті при розрахунках враховує не загальну кількість переходів грошових знаків у обігу, а тільки їх число при обслуговуванні актів купівлі-продажу товарів.

Що стосується нетоварних переходів грошей (кредитних, фіскально-бюджетних спекулятивних), то тут вони тільки збільшують період часу між товарними трансакціями, не відміняючи їх у цілому. Тому важливо знати середню тривалість одного обороту гривні.

Ця тривалість формується за рахунок: