Розділ «ТЕМА 14. ФІНАНСОВА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ»

- міжнародний валютний ринок;

- міжнародний ринок боргових зобов'язань (у тому числі міжнародний ринок банківських кредитів та міжнародний ринок боргових цінних паперів);

- міжнародний ринок ЦП (у тому числі міжнародний ринок титулів ~ прав власності та міжнародний ринок боргових цінних паперів, міжнародні ринки облігацій);

- міжнародний ринок похідних інструментів (деривативів). Розглянемо це більш детально.

Міжнародний валютний ринок — це ринкові відносини з купівлі-продажу іноземних валют, платіжних документів у іноземних валютах та розміщення тимчасово вільних валютних коштів.

Валютний ринок за своєю інституцією складається з установ та організацій (банків, валютних бірж, інших фінансових інститутів), що забезпечують існування валютних механізмів ринку. До речі, суб'єктами валютного ринку є: державні установи (ЦБ та казначейства окремих країн); юридичні та фізичні особи, що працюють у сфері ЗЕД; банки-dwiepu, які обслуговують валютні зв'язки; великі транснаціональні байки зі своєю розгалуженою мережою; валютні біржі та валютні відділи товарних і фондових бірж. За масштабами операцій, міжнародний валютний ринок має обсяги щоденних операцій 1,5 трлн. $ США, та ще і щорічно зростає на 10%'. Міжнародний валютний ринок призначений виконувати такі функції: ^ здійснення міжнародних розрахунків; регулювання валютних курсів; диверсифікації валютних ризиків; хеджування валютних ризиків; отримання учасниками ринку прибутку на різниці у курсах валют; узгодження валютної політики в межах світового господарства. Основна частина валютних операцій припадає на три світові фінансові центри: Лондон, Нью-Йорк, Токіо. їх опосередковують також найбільші банківські установи у Франкфурті-на-Майні, Сінгапурі, Гонконгу.

Міжнародний валютний ринок - це глобальна телекомунікаційна та комп'ютерна мережа. Вона з'єднує банки та брокерські компанії різних країн. По слідах розвитку цієї мережі можна прослідкувати ділову активність, що йде зі Сходу на Захід. Валютний ринок починає свою роботу на Сході (Нова Зеландія) і закінчує роботу (торги) у Нью-Йорку та Лос-Анджелесі. Передача інформації та трансакції відбуваються миттєво.

Міжнародний ринок боргових зобов'язань являє собою сферу обігу боргових зобов'язань, які гарантують кредитору право стягнути борг. Утримує два сегменти: міжнародний ринок банківських кредитів та ринок бортових цінних паперів. Ринок цей є сукупністю установ і організацій, завдяки яким здійснюється рух позикового капіталу у міжнародній сфері. Кредитори — приватні банки, фірми, небанківські фінансові інститути. Джерела міжнародного кредиту:

- грошові державні накопичення, мобілізовані банками;

- капітал підприємств (у грошовій формі), тимчасово вивільнений з кругообігу;

- заощадження населення, які мобілізують банки.

У останній час проявляє себе тенденція боргових зобов'язань, тобто переважання на міжнародному ринку кредитних ресурсів емісії боргових ЦП над звичайними банківськими кредитами. Синдиковані кредити (кредити банківських синдикатів, які об'єднують на певний час свої вільні кошти), не стають привабливими для промислово розвинених країн з їх фінансами.

Міжнародний ринок банківських кредитів. На цьому ринку здійснюється рух позикових капіталів між країнами. Умови і принципи кредитування (зворотність, платність, терміновість, забезпеченість). Ринок формує попит і пропозицію кредитних ресурсів і позикового капіталу. Ринок виник у 50-роки XX ст. та займався такими сегментами: 1) коротко, середньо - і довгостроковими іноземними кредитами; 2) синдикованими кредитами —з 1968 р.; надалі - єврокредитами. Обсяг синдикованих кредитів поступово збільшувався та до певних строків випереджав обсяги традиційних міжнародних банківських кредитів. Суб'єктами цього ринку є:

Світовий банк та його структури:

держави;

позичальники від корпорацій;

банки і фінансові інституції;

фізичні особи.

Ринок банківських кредитів у світовій банківській системі залежить від функцій міжнародного кредиту. А це: У перерозподіл фінансових ресурсів світу;

- концентрація, централізація, нагромадження капіталу;