РОЗДІЛ 1. ГРОШІ, ЇХ ОБІГ ТА ГРОШОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

Вартість неповноцінних грошей також перебуває під впливом чинників, які відхиляють їх номінальну вартість від реальної. Але у міру виходу золота з оборогу, вартість грошей все більше зводиться до номінальної і по суті своїй перетворюється на ірраціональну величину, оскільки визначається не працею, що знаходиться в грошовому товарі, а середовищем, де ці гроші функціонують. Вартість неповноцінних грошей залежить від того, як здійснюється обмін товарів, як співвідносяться між собою грошова і товарна маса, попит і пропозиція на гроші. Тенденція полягає в перетворенні грошей на кредитні, тобто в реальні боргові зобов'язання, за якими стоїть товарна угода і в підвищенні довіри до тих, хто гроші емітує (випускає).

Що стосується вартості грошей як капіталу, то вони формують свою вартість на грошовому ринку під впливом попиту і пропозиції і виражають її у формі відсотка. Окремо це буде розглянуто в темі 6 курсу.

4) Якісні особливості грошей

Ці особливості слід відрізняти як від змісту грошей, так і від функцій, які будуть розглянуті нижче. До цих особливостей слід віднести:

1) стабільність вартості;

2) економічність;

3) тривалість використання:

4) подільність;

5) портативність;

6) однорідність:

7) прийнятність у платежі.

Стабільність вартості грошей відноситься до однієї з найважливіших характеристик якості грошей. Гроші, які знецінюються, не можуть бути засобом платежу, а також засобом накопичення вартості. Такі гроші стають перешкодою на шляху економічного розвитку, оскільки втрата позиченої вартості для кредитора означає зупинення кредитування, а для інвестора - це втрата можливості накопичення вартості. З цих причин у суспільному відтворенні втрачають свою провідну роль кредитор, а також інвестор. Суспільство в такому разі відмовляється від грошей з нестабільною вартістю і визнає грошима лише золото, яке має постійну стабільну вартість. Перехід до золотого стандарту призводить до великих економічних успіхів, про що свідчить історія країн, які його запроваджували у XIX столітті. У зв'язку з цим деякі сучасні вчені пропонують відновити золотий стандарт. Проте у процесі розвитку економіки такі пропозиції не можуть задовольнити країни світу. Тому що, по-перше, масштаби виробництва товарів та послуг значно випереджають масштаби видобутку золота, в результаті чого відбувається його демонетизація (про що йтиметься нижче): по-друге, коливання попиту і пропозиції на золото призвели до істотних змін вартості повноцінних грошей, що викликало перехід до неповноцінних кредитних грошей. Вартість таких грошей може стабільно підтримуватися державою та міжнародними фінансовими організаціями через регулювання политу і пропозиції грошей на фінансових ринках, а також через регулювання їх кількості в обігу. Підтримання стабільної вартості грошей в сучасних умовах перетворилось в одне з найважливіших завдань держави та її центрального банку.

Економічність грошей пов'язана з витратами суспільства на їх виготовлення для забезпечення ними потреб обороту. Виготовлення грошей—це чисті витрати обігу і їх зниження дає суспільству можливість ефективніше використовувати наявну грошову масу. Утім, при наявності повноцінних грошей, зниження витрат на забезпечення обороту грошима стикається з об'єктивною межею внутрішньої вартості металу, з якого виготовлені гроші (золота). Саме це стало ще однією причиною демонетизації золота та появи неповноцінних грошей. Але в сучасних умовах питання економічності грошей не втрачає свого сенсу, бо вимагає великих витрат держави на їх виготовлення, а також витрат на ведення рахунків, здійснення платежів, організацію міжбанківських розрахунків тощо. Інтенсивне розширення впровадження електронних платежів не призводить до відмови від готівкового обігу грошей, тим більше що в Україні частка готівкового обіг) зростає. Виготовлення грошей в Україні здійснюється банкнотно-монетним двором НБУ. який г сучасним потужним виробництвом на основі найсучасніших технологій. З виготовленням грошей пов'язана також фабрика банкнотного паперу НБУ, яка розташована в місті Малині Житомирської області. Освоєний випуск паперу для банкнот характеризується високим ступенем захищеності та високоякісними круглосітчастими водяними знаками.

Тривалість використання грошей - це ще одна якісна властивість грошей. Ця властивість відноситься тільки до готівкових грошей, бо депозитні гроші в обороті не зношуються. Зрозуміло, що для забезпечення довгостроковості використання грошей треба використовувати зносостійкий, водостійкий та надміцний папір. Окрім цього окремі купюри грошей для забезпечення їх зносостійкості виготовляють у вигляді монет (наприклад, одногривнева монета 1999 р.), які можуть здійснювати обіг в десятки разів довше ніж паперові гроші.

Подільність грошей викликана необхідністю наявності можливості їх легкого поділу на будь-які частини. Такий поділ дає можливість здійснити будь-який платіж та отримати при необхідності здачу. Для цього гроші друкуються різних номіналів, тобто вартості, що вказують на грошових знаках (від І до 500 грн.), а грошова одиниця (гривня) ще й ділиться на сто частин (копійок), тому випускаються монети різних номіналів.

Портативність грошей пов'язана з їх зручністю, легким користуванням при здійсненні платежів. Зміна форм грошей майже завжди супроводжується зростанням їх портативності. Сучасні готівкові гроші України — банкноти та розмінна монета - мають високу портативність. Удосконалення портативності грошей в даний час в Україні відбувається в вигляді створення чекових книжок для руху депозитних грошей, які портативніші від готівки. Але ще портативнішими в порівнянні з чековими книжками є пластикові картки, які використовуються в засобах електронного зв'язку.

Однорідність грошей є їх якістю, яку повинні мати усі форми грошей. Недоліки натуральних грошей (хутра, худоба, коштовності, раковини тощо) проявлялись в тому, що кожний вид таких носіїв грошей істотно відрізнявся один від одного. Однорідність та взаємозамінюваність була забезпечена переходом до золотих грошей. Проте однорідність і золотих грошей могла порушуватись, якщо поряд з золотою монетою — існувала срібна, або в золотих монетах були різні частки домішок неблагородних металів. Різний ступінь зношеності золотих монет також викликав явище неоднорідності грошей, у зв'язку з чим населення притримувало у себе більш якісні гроші, а розраховувалось менш якісними. В решті-решт. гірші гроші витісняли з обігу кращі. Це явище витіснення в науковій літературі відоме як "Закон Грешема" (англійський міністр фінансів, жив у XVIII ст.), хоч першість відкриття такого закону деякі вчені пов'язують з іменами Миколи Орезма (1360 р.), а також Миколи Коперніка (1526 р.). В працях окремих економістів (Мюррей Ретбард) зустрічається інша інтерпретація закону Грешема. зокрема підкреслюється, що в дійсності цей закон звучить наступним чином: "Гроші, які штучно переоцінені державою, витісняють із обігу гроші, штучно недооцінені нею"1. У сучасних умовах, коли в обігу знаходяться неповноцінні гроші, діє тенденція протилежна закону Грешема, тобто гірші гроші витісняються кращими, коли знецінюється національна валюта і вона заміщується вільно конвертованою валютою ($ США,). Це призводить до більшого використання кращих грошей як засобу нагромадження вартості. З неповноцінними грошима теж пов'язана їх неоднорідність (хоч проблема їх неоднорідності на перший погляд має бути знята). Утім, неповноцінні гроші теж можуть бути неоднорідними у зв'язку з різним ступенем довіри населення до їх емітентів (різні ступені надійності). Наприклад, вища довіра населення України до НБУ, ніж до комерційних банків, створює перевагу готівкових грошей над депозитними грошима. В свою чергу, однорідність депозитних грошей теж не є однаковою, оскільки кожний комерційний банк має свій рівень ліквідності і фінансової стабільності, що гостро проявляється в умовах хронічної фінансової кризи, коли надійність комерційних банків і довіра до депозитних грошей значно падає.

Прийнятність грошей у платежі деякими авторами розглядається не як якісна властивість грошей, а як їх ознака, оскільки якщо гроші перестають прийматися у платежі,то вони перестають бути грошима взагалі.1 З цим можна погодитись, проте треба враховувати, що в суспільстві можуть знаходитись в обігу абсолютно різні форми грошей. Наприклад, економіка перехідного типу початку 20-х років XX ст. в Росії характеризувалась наявністю в обігу грошей, так званих "керенок", взагалі "від квасу ярликів", які друкувались різними установами, а також приватними особами. Не всі вони приймались в якості платіжного засобу населення. Питання прийнятності грошей мало місце.

Таким чином, якісні властивості грошей не зводяться до їх кількості як вважав Б.Спіноза (він вважав, що найкраща якість грошей — це їх кількість), а мають характерні ознаки, що розкриті вище.

1.2. Еволюція форм грошей