РОЗДІЛ 1. ГРОШІ, ЇХ ОБІГ ТА ГРОШОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

Історизм походження грошей відноситься і до форм, які вони можуть приймати. Спочатку гроші виступають як повноцінні, тобто мають внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконує функцію грошей, або вартості того матеріалу з якого гроші були виготовлені (наприклад, золота або срібла). Потім вони поступово перетворюються на неповноцінні, тобто гроші, які внутрішньої вартості не мають, а підтверджують свою вартість в обміні. Але час, за який гроші проходять відстань від пункту "А" до пункту "Б", тобто стають неповноцінними, - величезний. 1 в цьому бігу часу, а також в економічних просторах (територіях, країнах), де гроші застосовуються, виникають різного роду змішані форми. При цьому бувало так, що в одних країнах використовувалися повноцінні (товарні) гроші, в інших — неповноцінні; але що ще цікавіше, — в одних і тих же країнах застосовувалися разом з повноцінними і неповноцінні монети (білонні), золоті і паперові гроші (наприклад, білети державних скарбниць). У змішані форми потрапляють паперові гроші, які виступають у формах:

а) розмінних банкнот;

б) білетів державних скарбниць;

в) білонної монети;

г) нерозмінних банкнот.

Групу неповноцінних грошей представляють кредитні гроші, які виступають у формі депозитних грошей (традиційні або чекові депозити і електронні депозити, а також квазігроші (векселя, чеки, довгострокові депозити), тобто специфічні грошові форми, в яких грошова суть значно ослаблена і відхиляється від загальноприйнятих, стандартних форм. Ці форми будуть розглянуті поступово, у наступних темах курсу.

1.3. Функції грошей та їх розвиток

Гроші як міра вартості

Нове у функції грошей як міри вартості

Демонетизація золота — головний чинник, що істотно деформував цю функцію. В результаті цього в жодній країні світу немає в обігу золота. Чому це сталося?

По-перше, обмежені запаси золота ніяк не відповідали інтенсивно зростаючому з початку XX ст. товарному виробництву. Мірою у відповідь було широке впровадження в обіг розмінних на золото паперових банківських білетів.

По-друге, навіть при заміні у обігу золота паперовими грошима, але збереженні їх обміну на золото, необхідно було мати великі запаси накопиченого золота, відволікаючи при цьому значні ресурси суспільної праці, що оберталося значними витратами для суспільства.

По-третє, протиріччя між вартістю грошей, що складається об'єктивно, і потребами державного регулювання, що вимагали гнучкості показника вартості грошей, можливостей оперативної зміни цього параметра залежно від цілей державної політики.

По-четверте, стирання і псування золота також мало місце, але не тільки це вирішувало проблеми демонетизації золота.

В результаті демонетизації золота, гроші у функції міри вартості втратили свою головну якісну характеристику — фіксовану ціну; вектори ціноутворення стали не лише різними (прибутковість, ліквідність), але ще і різноспрямованими. Виробництво стало визначати у кращому разі одну домінанту вартості - прибутковість. Інші параметри стали залежними від перерозподільних процесів, фінансової влади, грошових потоків, ризиків, міжнародних фінансових інститутів, інновацій, глобалізації економіки в цілому. Сама матеріальна форма золота, яке за фізичними властивостями стало найбільш пристосованим до виконання функції міри вартості в попередні віки, в XX ст. вже не могла бути пов'язана тільки з золотом!

Гроші як засіб обігу

Нове у функції грошей як засобу обігу

Гроші як засіб накопичення і втілення суспільного багатства

Нове у функції грошей як засобу накопичення і втілення громадського багатства

Історично виникнення функції грошей як засобу накопичення стало можливим на певному рівні продуктивності праці, коли товаровиробник міг не витрачати усю свою виручку на придбання засобів виробництва і предметів споживання, необхідних для його життя. Ця функція розвивається після функції грошей як засобу обігу на основі останньої, але перед функцією грошей як засобу платежу (виробник товарів міг продати свій товар в кредит обов'язково знаючи, що покупець може накопичити вартість для повернення кредиту). Тому спочатку накопичення грошей мало одну мету - збереження вартості. Воно відбувалося у вигляді утворення скарбів на випадок знецінення первинної вартості накопиченого багатства, крадіжки, стихійних лих, озброєних нападів, хвороб і інш. Особливістю скарбів було те, що вони не приносили власникові ніякого доходу і не задовольняли жодної його особистої потреби.