В останні роки в України дещо скоротилися площі під зерновими та овоче-баштанними культурами, у той час як зросли під кормовими та технічними. Частка ріллі в загальній площі сільськогосподарських угідь складає 79%., що є одним з найвищих показників у світі.
Розміщення на певній території культурних рослин залежить від їх екологічних особливостей: потреби у теплі, волозі та якісних ґрунтах. Рослини, що невибагливі до фунтів та тепла, але пофебують багато вологи, вирощують на Поліссі. Посухостійкі та теплолюбні культури, що, пофебують родючих фунтів – у зоні Степу та Лісостепу.
Рис. 9.2. Спрощена структура рослинництва
Головною зерновою культурою України є озима пшениця, що має середню врожайність 35 ц/га (у країнах ЄС середня врожайність пшениці близько 60 ц/га). Головними районами зернового господарства в Україні є Лісостеп та Степ. Тут вирощують озиму пшеницю, ячмінь, сою, кукурудзу, просо, квасолю. На зрошених землях, у степовій частині України, росте рис та соя. На Поліссі серед зернових поширені озиме жито, гречка, горох та віка.
Технічні культури України є досить різноманітними. Це і цукристі (цукрові буряки), олійні (соняшник), ефіроолійні (м'ята, лаванда, троянда), волокнисті (льон-довгунець), тонізуючі (хміль), лікарські та інші групи культур. Україна відзначається найбільшими у Європі площами під цукровими буряками і є одним із провідних експортерів цукру на світовому ринку. Також Україна відома в Європі найбільшими площами, відведеними під хміль, що використовується у пивоварній промисловості.
Льон-довгунець та хміль культивують на Поліссі. Найбільші площі під цукровими буряками зайняті у Вінницькій, Тернопільській, Черкаській та Хмельницькій областях. Основною олійною культурою в Україні є соняшник, район вирощування – степова зона. Тютюн та махорку здебільшого вирощують у степовій та лісостеповій зонах. Серед ефіроолійних, м'яту та фенхель вирощують у лісостепах, а олійну троянду та лаванду – у Криму. Картопля є невибагливою до умов вирощування культурою, тому в Україні її вирощують скрізь. Але найбільші площі під картоплею знаходяться на Поліссі та Лісостеповій зоні. В Україні культивують понад 40 видів овочевих культур: огірки, томати, цибуля, морква, капуста та інші. Ця продукція є нетранспортабельною, тому вирощується поблизу споживача, у приміських господарствах. Тут значно поширене тепличне господарство, яке дає ранні овочі. З баштанних культур на півдні вирощують кавуни та дині. Гарбузи, кабачки, патисони ростуть у різних ґрунтово-кліматичних зонах.
Садівництво поширене в усіх природних зонах України. Але окремі регіони спеціалізуються на вирощуванні різних плодових рослин. Розрізняють такі групи садових культур:
• насіневі (яблуні, груші, айва);
• кісточкові (слива, вишня, черешня, абрикос, персик);
• горіхоплідні (волоський горіх, ліщина, мигдаль).
Основні масиви яблунь та груш поширені на Поліссі та у лісостепу. Теплолюбну айву вирощують у степовій зоні. Волоський горіх культивують у степовій та лісостепових зонах, ліщину на Поліссі, мигдаль в Криму.
Виноградарство поширене переважно на півдні та заході України. Більш 90% товарного винограду вирощують в Криму та Одеській, Миколаївській, Херсонській, Закарпатській областях. У 80-х роках XX ст. на півдні України було знищено великі площі виноградників – загальна площа їх скоротилася майже в 5 разів. У теперішній час відбувається їх інтенсивне відновлення на старих територіях. Виноград використовується для виробництва соків, родзинок та вин.
Промислові ягідні насадження зосереджені переважно навколо великих міст. Ця продукція швидко псується, тому зорієнтована на споживача.
До основних технологічних процесів у рослинництві відносяться; обробіток ґрунту, удобрення сільгоспкультур, боротьба з бур'янами, меліорація, осушення, збір врожаю.
Обробіток ґрунту здійснюють робочими органами ґрунтообробних машин та відповідних знарядь для забезпечення оптимальних умов для вирощування сільгоспкультур.
Розпушування ґрунту змінює загальну рихлість, збільшує пористість та аерацію, покращує водо- та повітропроникність, посилює мікробіологічну діяльність. Виконується під час технологічних операцій оранки, дискування, фрезерування і культивування відповідними машинно-тракторними агрегатами. Ґрунт обробляють плугами, фрезами, боронами та плоскорізами.
Технологічне ущільнення ґрунту здійснюють для збереження вологи і руйнування брил, що у свою чергу приводить до більш тісного розміщення ґрунтових агрегатів, збільшується капілярна пористість, ґрунт швидше прогрівається. Передпосівне ущільнення сприяє рівномірному розподілу насіння по глибині, післяпосівне – кращому контакту його з ґрунтовими частинками, внаслідок чого насіння дає дружні, більш ранні сходи. Покращуються умови догляду за посівами, обробіток у боротьбі з бур'янами та збирання врожаю.
Для усунення надмірної вологи, покращення режиму на поверхні ґрунту грядостворювачами роблять гряди. Після основного обробітку на поверхні ґрунту нарізають борозни.
Сучасні технології, передбачають мінімальний обробіток ґрунту:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 9. АГРАРНОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)“ на сторінці 3. Приємного читання.
