Розділ 4. ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ КОМПЛЕКС

Техноекологія

В прибережних зонах розвідують родовища, перспективні поклади яких виходять з суші під морське дно. Розвідка здійснюється шляхом проходки кущів похилих свердловин, орієнтованих в сторону моря.

Процеси видобування корисних копалин відкритим способом – це сукупність робіт, які проводяться з земної поверхні з метою видобування гірських порід і створення різних виїмок та котлованів.

Всі основні процеси щодо вилучення корисної копалини здійснюються у відкритих гірничих виробках.

Відкритий спосіб видобутку – генеральний напрямок гірничовидобувної промисловості. Відкритим способом видобувається 3/4 всього обсягу корисних копалин (у тому числі залізної руди – 86%, фосфоритів – 75%, руд кольорових металів – 66%, вугілля – 42%, будівельних гірських порід – 100%). Продуктивність праці видобутку відкритим способом значно (для видобутку вугілля ~ в 9 разів) вище, ніж для видобутку шахтним способом через застосування більш потужної техніки, менших термінів будівництва, менших капітальних витрат та меншої собівартості продукту.

Гірниче підприємство, на якому здійснюється розробка корисних копалин відкритим способом і яке є сукупністю гірничих виробок називається кар'єром (вугільне – розріз).

Види відкритих гірничих розробок класифікуються щодо положення покладу відносно поверхні таким чином:

• 1. Розробки поверхневого типу. До них відносять більшість розробок торфу, розсипищ, природних будівельних гірських порід, значна частина вугільних та незначна частина рудних розробок у випадку горизонтальних та пологих покладів. Кар'єри переважно неглибокі (до 40 – 60 м) і мають відносно постійну глибину. Розкривні породи та корисні копалини різноманітні, частіше м'які та напівскельні.

• 2. Розробки глибинного типу. До них належить більша частина рудних та частково вугільних розробок у випадку похилого та крутого падіння Покладів. В цьому випадку кар'єри поступово заглиблюються: кінцева глибина їх може Сягати 800 м. В таких кар'єрах розроблюються всі типи порід.

• 3. Розробки нагірного типу. До них відносять в основному відкриті розробки різних руд, гірничо-хімічної сировини, будівельних гірничих порід і рідше вугілля. Поклади розміщені значно вище переважаючого рівня поверхні. Число робочих уступів і розміри кар'єрів в плані різні. Корисні копалини та розкривні породи в основному скельні.

• 4. Розробки нагірно-глибинного виду. До них відносять відкриті розробки різних руд, гірничо-хімічної сировини, будівельних гірських порід і вугільні розробки у випадку складного рельєфу та поверхні кар'єрного поля.

Для відкритої розробки родовище поділяють на горизонтальні шари, що виймають зверху вниз з випередженням верхнього шару стосовно нижнього, тому кар'єр наздобуває уступну форму. Похила поверхня, що обмежує уступ з боку вироблюваного простору – укіс. Кут нахилу укосу до горизонтальної поверхні – кут укосу. Для глин, пісків кут укосу дорівнює 25 – 50°, для сланців, вапняку, залізних руд – 55 – 75°, гранітів, базальтів – 75 – 90°'

Існує два варіанти розробки корисних копалин: екскаваторний та гідравлічний. Екскаваторний – універсальний, у цьому випадку використовуються виємні та транспортні машини, а також різні прийоми розпушування порід і копалин. Гідравлічний заснований на використанні енергії струменя води з гідромонітора. Застосовується обмежено на розкривних роботах на породах, що легко розмиваються і транспортуються водою.

Розкривні роботи – видалення порожніх порід, що покривають корисну копалину. Обсяг робіт залежить від глибини залягання шару. Трудомісткість розробки визначається коефіцієнтом розкриву: співвідношенням між обсягом розкривних порід, що видаляються з кар'єрного поля, до промислових запасів копалини у межах того ж кар'єрного поля. Глибина, для якої собівартість видобутку 1т копалини відкритим та підземним способами однакова, є границею відкритої розробки чи граничною глибиною кар'єру. Розкривні роботи виконуються з розрахунковим випередженням стосовно робіт щодо видобутку корисної копалини. Обсяг переміщуваних мас розкривних робіт вимагає значних витрат. Вартість видобутої корисної копалини значною мірою обумовлюється витратами на розкривні роботи. Процес виробництва розкривних робіт складається з таких операцій: зняття розкривних порід, транспортування їх до відвалів і розміщення у відвалах.

Підготовка порід до виїмки ведеться буровибуховими роботами чи безпосередньо екскаваторами. Буровибухові роботи застосовують на породах середньої міцності і міцних. За допомогою верстатів пробурюють 1-2 ряди свердловин діаметром 150 – 200 мм (для розкривних робіт), 100 – 200 мм (у вугільних вибоях). У результаті вибуху порода (вугілля) повинні роздрібнитися на шматки, розмір яких визначається ємністю ковша екскаватора. Закладаються заряди до 720 кг у кожній свердловині. Питома витрата вибухових речовин 0,7-1,0 кг/м3 гірської маси. Після вибуху частина шматків висадженої гірської породи може перевершувати розміри кондиційних фракцій. Ці шматки дроблять вибуховим чи механічним способом.

Для того, щоб зменшити витрати на переміщення покриваючих порід в процесі розробки горизонтальних та пологих покладів намагаються переміщувати розкривні породи найкоротшою відстанню в раніше створений відпрацьований простір. Насипи пустих порід та некондиційних корисних копалин, які вилучаються і видаляються в процесі відкритої розробки родовищ, називаються відвалами.

Відвали, які розміщені у відпрацьованому просторі кар'єру, називають внутрішніми, а поза контурами кар'єру – зовнішніми. За великої потужності нестійких покривних порід відкрита розробка родовищ може виявитися складнішою та дорожчою за підземну. Родовище або частину його, яка розроблюється одним кар'єром, називають кар'єрним полем.

Підготовка кар'єрного поля до розробки. Для нормального ведення гірничих робіт, забезпечення можливості розміщення технічних та господарських споруд, відвалів і транспортних комунікацій всі природні перепони та штучні споруди в межах кар'єрного поля та в зоні транспортного доступу до нього видаляють або переносять.

До природних перепон належать ліс, чагарник, річки, озера, болота, струмки (на рівнинних родовищах), нависи та заколи (в горах).

До штучних споруд відносять автомобільні та залізничні дороги, які проходять в межах технічних границь кар'єру, а також різні промислові і побутові споруди.

Експлуатаційні гірничі роботи ділять на:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ КОМПЛЕКС“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ТЕХНОСФЕРА

  • Ресурси техносфери

  • Ресурси атмосфери

  • Біологічні ресурси

  • Енергетичні ресурси

  • Металеві і неметалеві руди, нерудні копалини

  • Взаємодія техносфери з довкіллям

  • Матеріальний та енергетичний баланс промислово-виробничого об'єкту

  • Джерела впливу на довкілля

  • Загальна характеристика найбільш поширених та небезпечних для довкілля матеріальних забруднювальних речовин

  • Джерела утворення відходів та їх класифікація

  • Антропогенне забруднення водних об'єктів України

  • Забруднення геологічного середовища твердими відходами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу на навколишнє середовище та його попередження

  • Очищення промислових викидів в атмосферу

  • Очищення промислових стоків (механічне, хімічне, біологічне)

  • Збалансоване використання та відтворення природних ресурсів

  • Розділ 2. ЕНЕРГЕТИКА

  • Теплові електричні станції

  • Атомні електростанції

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення довкілля атомними електростанціями

  • Негативний вплив на довкілля гідроелектростанцій

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу енергетики на навколишнє середовище та його попередження

  • Відновлювальні джерела енергії

  • Енергія Сонця

  • Біоенергетичні технології

  • Використання термоядерної енергетики

  • Розділ 3. МЕТАЛУРГІЯ

  • Кольорова металургія

  • Металургія міді

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення гідросфери

  • Вплив об'єктів кольорової металургії

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу металургії на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні технології

  • Розділ 4. ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ КОМПЛЕКС
  • Процеси видобування корисних копалин шахтним способом

  • Процеси видобування нафти і газу із надр свердловинними методами

  • Технологи переробки та збагачення корисних копалин

  • Використовувані ресурси

  • Вплив гірничовидобувного комплексу на довкілля

  • Вплив видобування корисних копалин шахтним способом

  • Вплив видобування корисних копалин свердловинними методами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу гірничовидобувного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Видобування корисних копалин шахтним способом

  • Видобування корисних копалин свердловинним способом

  • Розділ 5. ТРАНСПОРТ

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Залізничний транспорт

  • Водний транспорт

  • Авіаційний транспорт

  • Трубопровідний транспорт

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу транспорту на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація найбільш небезпечних відходів та забруднювальних речовин від транспортних засобів

  • Нові екологічно безпечні транспортні технології

  • Використання нових видів екологобезпечних транспортних засобів

  • Розділ 6. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Загальна характеристика малої металургії

  • Кування та штампування. Основні технологічні процеси

  • Металообробка

  • Термічні методи обробки матеріалів

  • Використовувані ресурси

  • Забруднення гідросфери

  • Забруднення ґрунтів

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу машинобудівного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 7. ХІМІЧНА ТА НАФТОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Загальна характеристика хіміко-технологічних процесів

  • Виробництво сірчаної кислоти

  • Виробництво фосфорної кислоти

  • Виробництво диоксиду титану

  • Нафтохімічні виробництва

  • Виготовлення фарб

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Виробництво азотних добрив

  • Розділ 8. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Деревообробна промисловість

  • Складові підгалузі целюлозно – паперової промисловості

  • Виробництво паперу

  • Використовувані ресурси

  • Складові компоненти у виробництві паперу

  • Вплив на довкілля

  • Тверді відходи лісопильно-деревопереробного виробництва

  • Целюлозно-паперова промисловість

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу лісопромислового комплексу на довкілля та його попередження, нові екологічно безпечні технології

  • Використання відходів целюлозного виробництва у гідролізному виробництві

  • Розділ 9. АГРАРНОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • Тваринництво

  • Харчова промисловість

  • Легка промисловість

  • Використовувані АПК ресурси

  • Вплив АПК на довкілля

  • Вплив тваринництва на довкілля

  • Вплив на довкілля харчової та легкої промисловості

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу агропромислового комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні агротехнології

  • Біодинамічне землеробство

  • Розділ 10. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • Штучні будматеріали

  • Цемент

  • Вироби на основі цементу

  • Будівельна кераміка

  • Скловироби

  • Використовувані ресурси

  • Вплив будівництва на довкілля

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу будівельного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 11. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

  • Утилізація твердих побутових відходів

  • Паливно-енергетичне господарство

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля технологій утилізації ТПВ

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу житлово-комунального господарства на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація ТПВ

  • Нові екологобезпечні технології

  • Сучасні екологобезпечні технології очищення стічних вод.

  • ГЛОСАРІЙ