• збільшуються прояви гірничого тиску (результат дії гравітаційних, тектонічних сил і зміни температури верхніх шарів земної кори), раптових викидів гірничої маси і газів не тільки на вугільних, але і на рудних родовищах,
• поглиблюється недостатня повнота вилучення, низька комплексність освоєння та використання мінерально-сировинних ресурсів, інтенсивне збільшення відходів гірничого виробництва. У гірничовидобувних районах країни фактично сформувався новий тип мінеральних утворень з відходів гірничого виробництва – техногенні родовища, масштаби яких постійно зростають.
До основних технологічних процесів гірничо-видобувного комплексу відносяться: геологорозвідувальні роботи, процеси видобування корисних копалин відкритим способом, процеси видобування корисних копалин шахтним способом, процеси видобування нафти і газу із надр свердловинними методами, процеси переробки і збагачення корисних копалин, процеси морської гірничої технології та геотехнологічні способи добування корисних копалин.
Геологорозвідувальні роботи – це комплекс спеціальних геологічних та інших робіт, які виконуються з метою виявлення та підготовки для промислового освоєння родовищ корисних копалин, а також дослідження будови надр Землі. Загальна мета геологорозвідувальних робіт полягає в науковому обґрунтуванні, планомірному і економічно ефективному забезпеченні країни розвіданими запасами корисних копалин, вивченні способів їх повного, комплексного та економічно раціонального видобування в процесі експлуатації родовищ з урахуванням охорони навколишнього середовища. Загальний принцип геологорозвідувальних робіт – це комплексне ведення робіт, тобто поряд з пошуками та розвідкою основних видів корисних копалин вивчаються також всі супутні мінеральні компоненти, з'ясовуються можливості їх утилізації, виконуються гідрогеологічні, гірничотехнічні, інженерно-геологічні та інші дослідження, вивчаються природничо-кліматичні, географо- економічні, соціально-економічні, геолого-економічні умори освоєння родовищ.
Виділяють шість стадій геологорозвідувальних робіт:
• 1. Регіональні геолого-зйомочні та геофізичні роботи.
• 2. Пошуки родовищ корисних копалин, які виконуються у три стадії – загальні пошуки, детальні пошуки, пошуково-оціночні роботи.
• 3. Попередня розвідка – встановлюється промислове значення родовища.
• 4. Детальна розвідка – здійснюється тільки на родовищах або окремих їх ділянках, промислова цінність яких доказана попередньою розвідкою.
• 5. Дорозвідка родовищ – виконується в межах гірничого відводу на недостатньо вивчених частинах родовища.
• 6. Експлуатаційна розвідка – з проведенням гірничопідготовчих виробок.
Родовища корисних копалин можуть бути вивчені шляхом буріння свердловин, будівництва геологорозвідувальних шахт, проходки штолень та шурфів, відбору проб гірських порід, та їх лабораторних досліджень, виконання геофізичних досліджень. Найбільш досконалим і розповсюдженим є вивчення родовищ корисних копалин шляхом буріння свердловин.
Буріння – це процес утворення гірничих виробок переважно круглого перерізу шляхом руйнування гірських порід буровим інструментом (головним чином), рідше термічним, гідроерозійним, вибуховим та іншими способами. З технологічних позицій буріння поділяють на безкернове (за якого руйнування породи відбувається на всій площині вибою) і колонкове буріння (з утворенням кільцевого простору для виймання керну).
Керн – це циліндричний моноліт гірської породи, який отримують в процесі колонкового буріння, і виймають керноприймачем або за допомогою промивної рідини з обов'язковою фіксацією глибини відбору. Витягнутий із надр керн є основним матеріалом для вивчення геологічної будови розрізу свердловини.
Якщо розвідка корисних копалин здійснюється шахтним способом, то із пробуреного шахтного ствола проводять підземні гірничі виробки до покладів і безпосередньо покладами корисних копалин.
Шурф – це вертикальна (іноді похила) гірнича виробка (частіше прямокутного перерізу), яка пройдена з поверхні Землі для пошуків і розвідки корисних копалин, а також для інженерно-геологічних та гідрогеологічних досліджень. Шурфи в сучасній геологорозвідці використовуються все рідше і рідше.
Експлуатаційні шурфи потрібні для здійснення вентиляції шахт, водовідливу, транспортування матеріалів, спускання і підіймання людей та інше. Неглибокі шурфи круглого перерізу називаються дудками.
Інколи для вивчення родовищ корисних копалин проводять штольні. Штольня – це підземна гірнича виробка, що пройдена на місцевості з складним рельєфом горизонтально або з незначним нахилом і має вихід на поверхню. Форму і величину поперечного перерізу, тип кріплення штольні вибирають в залежності від гірничо- геологічних та гірничо-технічних умов.
Значні відмінності має технологія розвідки родовищ нафти і газу. Вона передбачає буріння розвідувальних свердловин, які розміщують за обраною системою. Свої технологічні особливості має розвідка підземних вод. Тут виділяють три етапи розвідки: попередня, детальна і експлуатаційна.
Морська розвідка – це комплекс геологічних робіт щодо вивчення, геолого-економічної оцінки і підготовки до промислового освоєння мінеральної сировини в акваторіях морів та океанів. За розташуванням морські родовища діляться на: родовища прибережних зон; родовища близького і далекого шельфу; родовища глибоководних морських і океанічних впадин.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ КОМПЛЕКС“ на сторінці 2. Приємного читання.
