Грошова система директорії (В. Винниченко, С. Петлюра)

Історія грошей і банківництва

Незважаючи на значну ротацію у керівництві Міністерством фінансів, уряд Директорії дотримувався послідовності у своїй грошовій політиці. Насамперед, це стосувалося питання продовження виробництва грошей у Берліні згідно з попередніми угодами та доправлення їх в Україну. Стан справ із друкуванням грошей у Німеччині погіршився внаслідок революційних подій у листопаді 1918 р. та інфляції, що розкручувалася швидкими темпами. Крім того, Берлінська друкарня відмовилася відпускати папір, замовлений для виробництва українських грошей (25 і 100 карбованців з водяним знаком "зірки"), оскільки він використовувався для виготовлення німецьких грошових знаків. Нестача паперу відповідно до передбачених асортименту та обсягу стала причиною збільшення різновидів українських грошових знаків.

З метою забезпечення потреби у грошових знаках більших номіналів, яка виникла внаслідок зростання цін, та для забезпечення обміну було вирішено внести корективи у структуру угоди з Берлінською друкарнею. Так, замість державних кредитових білетів номіналом у 5 і 20 гривень (див. Таблицю 13.1.1), зразки яких іще не затвердили, додатково замовили 80 000 білетів у 1000 гривень, 160 000 білетів у 500 і 1 000 000 білетів номіналом 100 гривень. У підсумку загальна сума 1 млрд гривень залишилася без змін.

Окрім уповільнення друкування грошей, гострою проблемою стало їх нагромадження в коморах імперської друкарні. Представник Міністерства фінансів України в Німеччині В. Аристархов вишукував приміщення для зберігання українських грошей, клопотався про необхідність термінового їх відправлення з належно організованою охороною від нашої сторони. Одначе воєнні події, зокрема захоплення поляками Холмщини, перешкоджали надходженню готових банкнот і паперу залізницею. Тому було укладено договір із німецьким акціонерним товариством "Lufthansa* про доправлення грошей повітряним шляхом. Завдяки перельотам із Берліна до Кам'янця-Подільського в Україні опинилася більша частина готових грошей. Одначе, високий ступінь зношення літаків, а також складний маршрут над Карпатами спричинили ряд аварій та катастрофу у травні 1919 p., в якій загинув полковник Дмитро Вітов-ський. Так було втрачено певну частину грошей. Водночас, унаслідок непередбачених зупинок на території Румунії, було заарештовано і не повернено 300 млн гривень.

Значні труднощі у вирішенні проблеми забезпечення грошового обігу знаками, друкованими за кордоном, спонукали уряд Директорії сформувати власні потужності для виробництва грошей. Такі кроки здійснювалися впродовж усього періоду існування УНР. Техніка виготовлення українських грошей в Україні була досить примітивною, з використанням літографічних каменів і цинкових кліше, за допомоги яких наносилися почережно орнаменти кожного з кольорів. До того ж, бракувало високоякісної фарби і спеціального паперу з водяними знаками. Останню проблему з часом вирішили через використання німецької продукції, яка була значно вищої якості та з водяними знаками. Використовуючи цей папір, Директорія доповнила грошовий ринок новими знаками (див. Таблицю 13.3.1).

Як видно з даних таблиці, що побудована в порядку номіналів (від найменшого до найбільшого), у Станиславові (нині Івано-Франківськ) було випущено розмінний знак номіналом 5 гривень, виконаний на сірому папері з водяним знаком "гриби" друкарським способом. Цей випуск мав забезпечити грошовий обіг на західноукраїнських землях. Оскільки основні товарообмінні операції між східними і західними територіями України були пов'язані з цукром і нафтою, то найімовірніше, що ідея виникнення 5-гривневого номіналу зумовлена відповідною ціною одного фунта цукру. На-швидкоруч здійснена емісія та недостатність технічного контролю спричинили допущення помилки на частині розмінних знаків -пропущено букву "р" (гивень). Цей хибодрук тепер є одним із най-рідкісніших українських грошових знаків.

Ще один знак - 10 карбованців - був виготовлений 30 грудня 1918 р. за проектом Г. Золотова, але в обіг випущений лише через 8 місяців. Друкувалися ці купюри на папері з водяним знаком "гриби". Одночасно з ними 27 липня 1919 р. побачили світ 25 крб., видрукувані ще 21 січня 1919 р.

Таблиця 13.3.1

Грошові знаки, випущені урядом Директорії

НазваНоміналДатаМісце друкуЧас емісіїОрієнтовна сума емісії' (млн крб.]
Розмінний знак Державної скарбниці5 гривеньБез датиСтаниславів (Івано-Франківськ)5.07.1919
Знак Державної скарбниці10 карбованцівБез датиКиїв, Кам'янець-Подільський27.07.191920,080
Знак Державної скарбниці25 карбованців1919Кам'янець-Подільський27.07.19194,091
Знак Державної скарбниці100 карбованців1918Кам'янець-Подільський27.07.191919,0
Знак Державної скарбниці250 карбованців1918Кам'янець-Подільський08.1919816,1
Знак Державної скарбниці1000 карбованцівБез датиКиїв, Вінниця, Кам'янець-Подільський4.12.1918-

30 грудня 1918 р. було виготовлено знаки Державної скарбниці номінальною вартістю 100 крб. Вони вирізнялися додатковим ступенем захисту. Так, зліва на алонжі містилося погруддя Б. Хмельницького, виконане сухим рельєфним тисненням (конгрев). Від його зображення походила народна назва цих грошей - "богданівки". Останні два номінали та 250 крб. було виготовлено на папері з водяним знаком "зірки".

Оголошення про випуск купюри 1000 карбованців з'явилось у "Державному віснику" ще 4 грудня 1918 р. Але через політичні події цей знак увели в обіг лише за часів Директорії. Він мав велику кількість різновидностей, що було зумовлено економічними обставинами і подіями на фронті. Так, відмова Німеччини поставляти папір із водяними знаками "хвилі", що призначався для виробництва 1000-карбованцевих купюр, змусила шукати йому заміну. Було ух-

валено рішення, відповідно до якого від 18 березня 1920 р. 1000 крб. почали друкувати на папері з водяним знаком "зірки", а 100 крб., що виготовлялися на цьому папері, вирішили друкувати на папері з водяним знаком "гриби".

З іншого боку, до рук денікінців потрапила частина грошових знаків номіналом 250 крб. Вони зменшили вартість цього номіналу, що змусило уряд провести їх обмін і викуп у населення за біржовим курсом, який досягнув 1700 крб. 250-карбованцевими знаками за 1000 крб.

Складність реалізації грошової політики уряду Директорії полягала ще й у тому, що в Одесі денікінські війська захопили кліше для друку 50-карбованцевих знаків серії АО і продовжували їхнє виробництво. Аналогічно діяв уряд більшовиків, який, окрім 50-карбованцевих знаків, випускав також 10-карбованцеві, на яких змінили характер серії номеру та яскравість фарб.

Найголовніше завдання, що стосувалося визнання законним засобом платежу лише грошових знаків УНР, було виконано у жовтні 1920 р. Усі інші гроші могли вільно купуватись і продаватись, але не були обов'язковими для приймання. Водночас визнавалися фальшивими більшовицькі та денікінські емісії.

За часів Директорії обсяг українських грошей в обігу зріс до 20 млрд грн., що відображало умови галопуючої інфляції.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Грошова система директорії (В. Винниченко, С. Петлюра)“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 1. ВИНИКНЕННЯ Й СУТЬ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВ

  • Класифікація грошей

  • Умови виникнення і форми банківництва

  • Особливості розвитку грошей та банківництва на українських землях в епоху античності

  • Тема 2. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

  • Монетні системи Стародавньої Греції

  • Виникнення банків

  • Банківські операції у Стародавній Греції

  • Тема 3. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ

  • Класифікація грошей у Стародавньому Римі

  • Банківництво Стародавнього Риму

  • Давньоримські монети у грошовому обігу на українських землях

  • Тема 4. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї

  • Грошове господарство Боспорського царства

  • Гроші та банківництво в Ольвії

  • Гроші Херсонеса

  • Тема 5. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

  • Вандали

  • Лангобарди

  • Епоха феодального денарія

  • Німеччина

  • Період гроша і флорина, поява талерів

  • Франція

  • Німеччина

  • Розвиток банківництва в середньовічній Європі

  • Тема 6. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Виникнення та еволюція гривні

  • Карбування монет руськими князями

  • Зародження кредитно-банківських відносин у Київській Русі

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВНИЦТВА В ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Руські гроші, карбовані у Львові

  • Монети Володимира Ольгердовича

  • Тема 8. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДОБИ

  • Проблема власної грошової одиниці для козацького війська

  • Грошовий обіг в Україні після союзу з Московією

  • Грошовий обіг та банківські інституції в Західній Україні

  • Тема 9. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • Перші паперові гроші на українських землях

  • Становлення банківської системи Російської імперії

  • Банки на українських землях у складі Російської імперії

  • Тема 10. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ

  • Особливості банківської системи на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини

  • Приватні гроші на українських землях

  • Тема 11. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

  • Грошові реформи та банківництво Франції

  • Грошово-банківська система Німеччини

  • Стандартизація грошових систем у Західній Європі

  • Тема 12. БАНКИ ГАЛИЧИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Українські кооперативні банківські установи в Галичині

  • Іпотечні банки Галичини

  • Побожні банки вірмен у Львові

  • Тема 13. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УНР

  • Гроші та банківництво Української Держави (гетьман Скоропадський)

  • Грошова система директорії (В. Винниченко, С. Петлюра)
  • Недержавні грошові емісії на українських землях

  • Тема 14. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ СРСР

  • Грошовий обіг на українських теренах під час другої світової війни

  • Грошовий обіг в СРСР після Другої світової війни

  • Банківська система СРСР

  • Висновки

  • Тема 15. ГРОШОВІ ДОКУМЕНТИ ОУН - УПА

  • Грошові документи ОУН - УПА в період німецької окупації України

  • Грошові документи ОУН - УПА в 1944-1953 рр.

  • Емітування українських грошових документів за межами України

  • Тема 16. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇСИСТЕМИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ 1991 р.

  • Купоно-карбованцева грошова система в Україні

  • Організація випуску української монети

  • Грошова реформа 1996 р.- введення гривні

  • Тема 17. УКРАЇНА В ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ ЄВРОПИ

  • Особливості грошово-банківської системи України в період глобалізації

  • Закордонний досвід і перспективи української гривні в умовах після запровадження євро

  • Цілі, завдання і способи зміцнення грошово-банківської системи в Україні

  • Висновки