Побожні банки вірмен у Львові

Історія грошей і банківництва

Якщо позичальник губив квитанцію, він мусив у банку повідомити її номер чи дату видання, а також детально описати заставлену річ. Для унеможливлення передачі в заставу крадених речей у статуті пропонувалося власникові викраденої речі кожні чотири тижні постійно нагадувати банкові про неї.

Предмети застави повинні були перераховуватися так, щоб їх ніхто не бачив і не зміг ідентифікувати за ними їх власників.

Контора банку мала бути відкритою в понеділок, середу і п'ятницю від 9 до 12 години, а якщо було багато клієнтів, то робота в ці дні продовжувалася з 15 по 18, крім свят.

У XIX - на початку XX ст. Вірменський побожний банк містився на вул. Скарбковській, 12 і займав шість кімнат на першому поверсі й пивниці, а на верхніх поверхах були кімнати священиків. Фінансові операції відбувались у досить великій, але темній кімнаті. Поряд була кімната охоронця. У решті кімнат, що були з'єднані між собою, зберігалися речі під заставу, а в пивниці розташовувалися сейфи з грошима й коштовностями.

Початок XIX ст. був не дуже успішним для "Mцns Pius". Під час наполеонівських воєн у 1810 і 1811 pp. австрійська влада забрала у банку 395 гривень срібла, що відобразилося на його фінансовій стабільності. Наступного року Австрія оголосила державне банкрутство, що призвело й до банкрутства Вірменського побожного банку. Стабілізація фінансової ситуації в Австрії, зумовлена підписанням Віденського трактату і закінченням наполеонівських воїн, сприяла розвитку банківської системи, зокрема й побожного банку. У 1842 р. його капітал становив 50 тис, 1860 p.- 150 тисяч, 1881 p.- 260 тис. флоринів.

У1890 р. призначили нового директора банку - ксьондза-каноні-ка Яна Мордиросевича, який користувався великою довірою в архієпископа. Цей директор почав брати гроші банку для приватних цілей. Це призвело до того, що 1901 р. настав несподіваний крах банку. Але, завоювавши велику довіру населення, банк зміг швидко відродитися, повернути втрачені гроші й далі проводити діяльність.

На початку першої світової війни інфляція призвела до втрати всього капіталу банку. У другій половині 20-х років XX ст. ситуація покращилась і стабілізувалася. Так, 1930 р. баланс банку складав 289 844 злотих. Діяльність Вірменського побожного банку закінчилася 1940 р. з приходом радянської влади, яка ліквідувала цю банківську установу.

Висновки

• 1. Західна Україна належала до бідніших, аграрних провінцій, де населення переважно робило коло землі та не мало грошей, нагромадження заощаджень відбувалося повільно і не відповідало постійній потребі землеволодіння в капіталах. Утворення банківських установ різних форм власності було необхідною передумовою розвитку на цій території капіталістичних відносин.

• 2. Українські землі та населення, що на них проживало, в різні часи належали до складу різних держав, які по-різному ставилися до кооперативних форм фінансової самодопомоги українського народу. В Галичині первні української кооперації сягали 1870 років, коли з ініціативи духівництва по селах при парафіях організовувалися допоміжні каси, громадські склади збіжжя тощо.

• 3. Першу українську кредитну спілку створили 1873 р. під назвою Спільний кредитний заклад для Галичини та Буковини. Серед інших: кредитний кооператив "Віра", банк "Дністер", позичкова каса "Поміч" та ін.

• 4. На території Галичини було два види кредитних спілок. Якщо у містах більшого поширення набули кредитні спілки Шульце, то в сільській місцевості особливою популярністю користувалися "райф-файзенки". У 1898 р. останні об'єднались у Крайовий союз кредитовий у Львові.

• 5. За відсутності значних місцевих збережень особливого значення набували іпотечні банки. Особливе місце серед них посідали Галицький акціонерний гіпотечний банк, Загальний заклад рільничо-кредитний для Галичини та Буковини, Рустикальний, Крайовий та Галицький земельний гіпотечний банки.

• 6. З метою економічної самооборони Галичини та для кредитування під заставу майна переважно дрібної земельної власності було створено банк довгострокового іпотечного кредиту - Земельний гіпотечний банк у Львові, призначений для підтримки українського селянства. Банк проводив й інші банківські операції, такі, як приймання вкладів на поточний рахунок, операції з векселями тощо.

• 7. З 1640 р. по 1728 р. львівські вірмени створили при своїй церкві чотири побожні банки. У 1640 р. засновано братство Муки Господньої під опікою св. Григорія; 1654 р.- братство при образі Непорочного Зачаття Марії-Діви; 1710 р.- братство при образі Матері Божої Язловецької; 1728 р.- братство Найсвятішої Трійці. У 1790 р. чотири братства було об'єднано і утворено новий побожний банк. Ліквідувала банк радянська влада 1940 р.

• 8. Кожне вірменське братство мало статут, який ретельно складався і згідно з яким до братств могли належати тільки побожні люди зі зразковою поведінкою. У ньому вказувалися терміни, кому і під які проценти надавалися позики, які речі приймалися в заставу і що робити з тими, хто не повертав гроші у передбачені строки.

Основною метою діяльності побожних банків було надання низькопроцентних позик бідним парафіянам.

9. Початок XX ст. у Галичині характеризувався появою та зростанням українських фінансово-кредитних товариств і установ. Тут функціонувала широка мережа ощадних кас, іпотечних, кооперативних банків, кредитних спілок та інших банківських структур. Поступово Львів став одним із важливих фінансових центрів Австро-Угорщини, де діяли чимало філій банків різних країн.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Побожні банки вірмен у Львові“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 1. ВИНИКНЕННЯ Й СУТЬ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВ

  • Класифікація грошей

  • Умови виникнення і форми банківництва

  • Особливості розвитку грошей та банківництва на українських землях в епоху античності

  • Тема 2. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

  • Монетні системи Стародавньої Греції

  • Виникнення банків

  • Банківські операції у Стародавній Греції

  • Тема 3. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ

  • Класифікація грошей у Стародавньому Римі

  • Банківництво Стародавнього Риму

  • Давньоримські монети у грошовому обігу на українських землях

  • Тема 4. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї

  • Грошове господарство Боспорського царства

  • Гроші та банківництво в Ольвії

  • Гроші Херсонеса

  • Тема 5. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

  • Вандали

  • Лангобарди

  • Епоха феодального денарія

  • Німеччина

  • Період гроша і флорина, поява талерів

  • Франція

  • Німеччина

  • Розвиток банківництва в середньовічній Європі

  • Тема 6. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Виникнення та еволюція гривні

  • Карбування монет руськими князями

  • Зародження кредитно-банківських відносин у Київській Русі

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШЕЙ ТА БАНКІВНИЦТВА В ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Руські гроші, карбовані у Львові

  • Монети Володимира Ольгердовича

  • Тема 8. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДОБИ

  • Проблема власної грошової одиниці для козацького війська

  • Грошовий обіг в Україні після союзу з Московією

  • Грошовий обіг та банківські інституції в Західній Україні

  • Тема 9. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • Перші паперові гроші на українських землях

  • Становлення банківської системи Російської імперії

  • Банки на українських землях у складі Російської імперії

  • Тема 10. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ

  • Особливості банківської системи на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини

  • Приватні гроші на українських землях

  • Тема 11. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

  • Грошові реформи та банківництво Франції

  • Грошово-банківська система Німеччини

  • Стандартизація грошових систем у Західній Європі

  • Тема 12. БАНКИ ГАЛИЧИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Українські кооперативні банківські установи в Галичині

  • Іпотечні банки Галичини

  • Побожні банки вірмен у Львові
  • Тема 13. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УНР

  • Гроші та банківництво Української Держави (гетьман Скоропадський)

  • Грошова система директорії (В. Винниченко, С. Петлюра)

  • Недержавні грошові емісії на українських землях

  • Тема 14. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ СРСР

  • Грошовий обіг на українських теренах під час другої світової війни

  • Грошовий обіг в СРСР після Другої світової війни

  • Банківська система СРСР

  • Висновки

  • Тема 15. ГРОШОВІ ДОКУМЕНТИ ОУН - УПА

  • Грошові документи ОУН - УПА в період німецької окупації України

  • Грошові документи ОУН - УПА в 1944-1953 рр.

  • Емітування українських грошових документів за межами України

  • Тема 16. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇСИСТЕМИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ 1991 р.

  • Купоно-карбованцева грошова система в Україні

  • Організація випуску української монети

  • Грошова реформа 1996 р.- введення гривні

  • Тема 17. УКРАЇНА В ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ ЄВРОПИ

  • Особливості грошово-банківської системи України в період глобалізації

  • Закордонний досвід і перспективи української гривні в умовах після запровадження євро

  • Цілі, завдання і способи зміцнення грошово-банківської системи в Україні

  • Висновки