Революційні події 1848 р. призвели до відновлення інфляції, запровадження примусового курсу і припинення обміну банкноти на срібні монети (за винятком періоду від ЗО серпня 1858 р. по 29 квітня 1859 p.). У підсумку поширилося ділення банкнот в 1 гульден на дві або чотири частини. У той час підприємці випускали грошові сурогати з міді, скла, бронзи, шкіри, дерева вартістю 20, 10, 6, 5, 3, 2 і 1 крейцер. Ця ситуація не сприяла розвиткові економіки й торгівлі. Тому уряд наприкінці 1848 р. заборонив випуск приватних грошових знаків і запровадив у грошовий обіг нову монету - шістку (288 штук із віденської марки щирого срібла). З часом ці монети зникли з обігу, і 1849 р. було випущено нову шістку (336 штук із віденської марки щирого срібла). Але й їх вилучили з обігу в скарби та вивезли за кордон, а в обігу знову запанували паперові гроші.
Ще однією спробою поліпшити ситуацію був випуск у 1851 р. мідних грошей вартістю 2,1, 1/2 і 1/4 крейцера. У 1852 р. з'явилися перші золоті й срібні монети з портретом імператора Франца-Йосифа І. Політична ситуація, яка складалася на той час, не сприяла реалізації запланованих грошових реформ. Тільки 1856 р. відбувся австрійсько-німецький конгрес у Відні, де було узгоджено спільні умови для подальшого розвитку грошового господарства на основі срібного монометалізму, тобто платіжним засобом стало срібло. У 1857 р. Австрія підписала з Німецьким митним союзом монетну конвенцію, згідно з якою встановлювалася 21-гульденова стопа замість 20-гульденової.
Виготовлялися монети на основі встановленого митного фунта (500 г), з якого карбувалося 45 гульденів. Гульден, що доти переділявся на 60 крейцерів, з 1857 р. становив 100 крейцерів, названих новими крейцерами. Австрія зберегла за собою право карбувати талери Марії-Терезії та дукати за конвенційною стопою 1753 р. Для обігу всередині імперії карбувалися срібні монети у 2 та 1 гульден, 1/4 гульдена, розмінні срібні монети на 50 гульденів із фунта вартістю 10 і 5 нових крейцерів та мідні - 3, 1 і 1/2 крейцера. Для здійснення взаємних розрахунків Німеччина та Австрія випускали союзний талер і подвійний союзний талер, а також карбували союзні торгові золоті монети - крони (50 штук із фунта щирого золота) і півкрони (100 штук із фунта щирого золота).
У вересні 1857 р. нову валюту було названо австрійською, а 1858 р. її визнано єдиною для всієї держави. За встановленим співвідношенням 2 гульдени прирівнювалися до 2 гульденів 10 крейцерів австрійської валюти; 1 гульден - до 1 гульдена 5 крейцерів австрійської валюти; 20 крейцерів - до 34 крейцерів австрійської валюти; 10 крейцерів - до 17 крейцерів австрійської валюти; 3 крейцери - до 5 крейцерів австрійської валюти. Паралельно в обігу з'явились і нові паперові гроші. Так, 1866 р. було випущено нові державні ноти з примусовим курсом, які мали заступити банкноти. По деякім часі розпочався новий інфляційний період, пов'язаний з політичною ситуацією в світі.
У1867 р. Австрійську імперію було перетворено на Австро-Угорську монархію, яка мала два самостійні герби, що друкувалися на паперових грошах. Для Австрії - чорний двоголовий орел із двома коронами, над ними - імператорська корона великих розмірів із двома кінцями стрічки ордена Золотого Руна. Орел тримав у лапах золотий меч, на грудях у нього - щит із гербом Австрії у двох варіантах. Перший - давній герб держави, переділений на три частини вертикально. Другий - новий герб; прапор Австрії з горизонтальними смугами. Навколо щита - орден Золотого Руна з ланцюгом. Для Угорщини - малий щит, переділений гербами Угорщини і Трансільванії вертикально і розташований над великим щитом. Зверху герб вінчала угорська корона із зігнутим хрестом.
Характерною рисою розвитку грошових систем багатьох західноєвропейських держав у 80-90-х pp. XIX ст. був перехід до золотого монометалізму. Землям Австро-Угорщини це загрожувало припливом дешевого срібла, що призвело б до знецінення срібного гульдена. Ось чому 1879 р. було припинено карбування срібних монет.
Поширення золотого монометалізму у світі, розвиток міжнародних зв'язків, сприятлива економічна ситуація створили умови для проведення грошової реформи в Австро-Угорській монархії. У 1870 р. Австрія здійснила перший крок і почала карбування нових золотих торгових монет вартістю 8 і 4 гульдени, що відповідали 20 і 10 золотим франкам. Та лише законом від 2 серпня 1892 р. в Австро-Угорщині було введено систему золотого монометалізму. Грошовою одиницею стала крона із золотим вмістом 0,30488 г щирого золота, яка переділялася в Австрії на 100 гелерів, а в Угорщині - на 100 філерів. З одного кілограма золота карбувалося 2952 крони.
Для обігу в імперії карбувалися золоті монети вартістю 20 і 10 крон (траплялися навіть золоті 100 крон), а також срібні монети 1,2 і 5 крон, нікелеві монети вартістю 20 і 10 гелерів та бронзові монети вартістю 2 та 1 гелер. Для торгівлі з іншими країнами випускалися дукати. З обігу вилучалися монети, карбовані до 1892 р., крім дукатів. Цей процес тривав до 1899 р. Протягом того часу старі монети прирівнювалися до нових за таким курсом: 1 гульден відповідав 2 кронам, а 1 крейцер - 2 гелерам. У 1892-1917 рр. вводилися в обіг нові банкноти вартістю 1000, 500, 100, 50, 20, 10, 5, 2, 1 і 1/2 крони. Вони вільно обмінювалися на золото.
Кронова валюта існувала в Австро-Угорщині до першої світової війни. З її початком значно погіршилося грошове господарство, і разом з кроною в обігу на західноукраїнських землях перебували рублі, марки, леї, леви, а також "місцева валюта" у вигляді міських бон і грошових знаків союзників. Початок війни призвів до відсутності розмінних монет - паперові банкноти неможливо було розміняти або отримати з них здачу. Для покращення становища повернули в обіг старі монети в 1 гульден, запровадили "грошові зошити" ціною 10 гелерів за штуку для власників крамниць, кав'ярень, ресторанів, Австро-Угорський банк випустив нові паперові двокронів-ки. Але ці заходи не вирішили проблеми з розміном банкнот.
Загострення воєнних дій призвело до вилучення з обігу золотої монети, а окупація Росією західноукраїнських земель характеризувалась у грошовому обігу встановленням нового примусового курсу, за яким 1 крона дорівнювала 30 копійкам (1 рубль відповідав 3,33 крони). За цим курсом належало здійснювати всі розрахунки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 10. ГРОШОВО-БАНКІВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ“ на сторінці 2. Приємного читання.
