• 5. Наприкінці X ст. у Київській Русі почалося власне карбування монет. Названі нумізматами златники і срібляники першим увів в обіг Володимир Великий. Після нього срібні монети карбувалися Ярославом Мудрим і Святополком Окаянним. Доповнював випуск монет Олег-Михайло Тмутараканський, який правив підвладним Русі князівством на Кубані.
• 6. Якщо златники було виготовлено з доброго металу, то срібляники містили велику частку лігатури, що робило їхній випуск економічно недоцільним. Основною причиною карбування монет руськими князями був політичний чинник. Таким способом вони проголошували на весь світ про могутність своєї держави та воєнні успіхи. Металеві монети Київської Русі вироблялися за особливою вітчизняною технологією, але це аж ніяк не означає, що вони були менш привабливими, ніж монети сусідніх країн.
• 7. Металеві грошові знаки використовувалися одночасно з цінними хутрами, які користувалися попитом, довір'ям та авторитетом у місцевого населення. У різні часи різні поняття на давньоукраїнських землях означали сучасний термін "гроші". Так, цим терміном були скот, куни, пенязі та денги, виникнення яких значною мірою пояснюється впливом назв іноземних грошових одиниць.
• 8. У Київській Русі існували досить розвинені кредитні відносини, які охоплювали як вітчизняних, так і чужоземних купців, а також державну скарбницю. З метою уникнення суперечок та обмеження рівня процентів у Руській Правді містилися статті, які регламентували відповідні положення. Просте населення обслуговувалось у лихварів-євреїв.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія грошей і банківництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зародження кредитно-банківських відносин у Київській Русі“ на сторінці 2. Приємного читання.
