Розділ 43 Божевілля

«Намагатися — не зробити! Джеймі не помре. Хай знову роблять вилазку».

«А є сенс? Навіть якщо їм удасться знайти ваші прострочені антибіотики, які шанси, що це допоможе? Антибіотики й раніше діяли тільки в половині випадків. Слабкі ліки. Вони не для Джеймі. Йому потрібно щось інше. Щось справді дієве…»

І раптом дихання прискорилося — мене осяяло.

«Йому потрібні наші ліки!»

Ми з Мел завмерли, вражені очевидністю такої ідеї. Її простотою.

Мої закам’янілі вуста заскреготіли.

— Джеймі потрібні справжні ліки. Такі, як у душ. Треба їх дістати.

— Ми навіть не знаємо, як вони діють, — насупився Док.

— А хіба це має значення? — лють Мелані передалася мені.— Головне, що вони діють. Вони врятують Джеймі.

Джаред не зводив із мене очей. Я відчувала на собі погляди Іяна, Кайла та всіх присутніх, проте бачила тільки Джареда.

— Ми не зможемо їх дістати, Вандо, — мовив Джеб таким голосом, ніби вже давно змирився з поразкою. — Ми маємо доступ тільки в безлюдні місця. В лікарнях завжди повно ваших. Двадцять чотири години на добу — забагато очей. А яка буде користь, якщо нас зловлять?

— Звісно, — обрубав Кайл. — Стоноги тільки й чекають, щоб дістатися сюди й вилікувати Джеймі… вірніше, його тіло. А заодно й переродити його. Ось чого ти домагаєшся?

Я спопелила саркастичного здорованя поглядом. Моє тіло напружилося, і я гойднулася вперед. Рука Іяна лягла мені на плече й притримала. Не думаю, що я накинулася б на Кайла, але я можу й помилятися. Бо зараз я — не зовсім я.

Коли я заговорила, мій голос звучав мертво й невиразно.

— Повинен бути спосіб.

Джаред кивнув.

— Можливо, в маленькому містечку. Рушниця зчинить забагато шуму, але якщо нас чисельно буде більше, можемо скористатися ножами.

— Ні! — у відчаї я опустила руки. — Ні, я не це мала на увазі. Ніяких убивств…

Але мене ніхто не слухав. Джеб сперечався з Джаредом.

— Не вийде. Хтось устигне викликати шукачів. Навіть якщо ми діятимемо швидко, вони візьмуть наш слід і все одно вистежать.