В отвір протиснулося п’ятеро чоловіків. Попереду Джеб із Кайловою лівою ногою в руках. Праву ногу ніс Вез, Енді й Аарон тримали тулуб. Голова Кайла звисала з плеча Енді.
— Чорт, ну й важкий він, — пихтів Джеб.
Джаред і Док водночас кинулися на допомогу. Кілька хвилин сварок і стогонів — і Кайла зрештою вклали на ліжко за кілька футів од мене.
— Вандо, скільки часу він без тями? — запитав Док. Він підняв Кайлові повіки, щоб сонце освітило зіниці.
— Ну… — я гарячково міркувала. — Поки я була тут, ще хвилин десять Іян ніс мене сюди, і ще п’ять хвилин перед тим…
— Тобто щонайменше двадцять хвилин?
— Так, приблизно.
Поки ми консультувалися, Джеб уже поставив власний діагноз. Ніхто не помітив, як він підійшов до узголів’я Кайлового ліжка.
Ніхто не помітив — поки він не вилив пляшку води прямісінько Кайлові на обличчя.
— Джебе! — сварливо вигукнув Док, відкидаючи Джебову руку.
Але Кайл поплювався, кліпнув і застогнав.
— Що трапилося? Куди поділася ця істота? — він поворушився, щоб роззирнутися. — Підлога… рухається…
Від самого його голосу я вчепилася в краї ліжка — тілом прокотила хвиля паніки. Нога заболіла. Може, якось дошкандибаю до виходу? Якщо повільно…
— Все гаразд, — зронив хтось. Вірніше, не хтось. Цей голос я упізнаю серед усіх.
Джаред став між моїм ліжком і Кайловим, спиною до мене, опустивши очі до здорованя. Кайл вертів головою і стогнав.
— Ти в безпеці,— мовив Джаред тихо. На мене він і не глянув. — Не бійся.
Я глибоко вдихнула.
Мелані хотіла його торкнутися. Джаредова рука лежала на краю мого ліжка — так близько від мене!
«Будь ласка, не треба, — сказала я Мелані.— Обличчя і без того пече!»
«Він не вдарить тебе».
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Господиня» автора Стефені Маєр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 33 Сумніви“ на сторінці 9. Приємного читання.