Розділ 33 Сумніви

— Вандо, сьогодні ти вже врятувала всі життя, які тільки можна, — мовив Іян — голос його був ніжний і сумний.

— Я хочу… хочу з ним попрощатися.

Іян кивнув, а тоді подивився на Джареда.

— Тобі можна довіряти?

Обличчя Джареда спалахнуло від гніву. Іян підніс руку:

— Не хочу залишати Ванду без захисту, поки шукатиму для неї безпечне місце, — мовив він. — Звідки мені знати — може, Кайл уже отямився. Якщо Джеб пристрелить його, Ванда засмутиться. Тож ви з Доком ліпше підготуйтеся до несподіванок. Не знаю, чи впорається Док сам, та й Джебу надокучати не хочу.

Джаред зронив крізь зціплені зуби:

— Док буде не сам.

Іян вагався.

— За останні кілька днів Ванда пройшла крізь пекло. Не забувай.

Джаред кивнув, не розтискуючи зубів.

— Я ж буду тут, — нагадав Док Іяну.

— Гаразд, — Іян нахилився до мене, і його ясні очі зустрілися з моїми. — Я скоро повернусь. Не бійся.

— А я й не боюся.

Він нахилився й торкнувся вустами мого чола.

Мабуть, нікого це не здивувало більше, ніж мене, хоча мені почулося, що Джаред аж охнув. Я ж від подиву роззявила рота, а Іян тим часом розвернувся і вибіг із печери.

Док втягнув повітря крізь зціплені зуби — наче свиснув навпаки.

— Що ж, — зронив він.

Двоє чоловіків довго витріщалися на мене. Але я страшенно втомилася, і мені було байдуже, що вони подумали.

— Доку… — почав був Джаред тривожним голосом, але галас у коридорі перебив його.