TextBook «Послухай, я не вірю в речі, котрі такі як ти підтримують або намагаються робити.»
«І?»
«Та я хочу, щоб ти знав, що якщо ви переможете тут і в Європі, я з радістю стану на ваш бік.»
Я поглянув на нього й засміявся.
Я пішов далі, а він залишився стояти. Ніколи не вірте людині з ідеально підстриженими вусами…
Інші люди також слухали. Виходячи з міжнародних новин я зустрів Лисого, котрий стояв з якимось хлопцем п’яти футів зросту і трьох в ширину. Його голова була глибоко посаджена між плечима, вона була дуже кругла, з маленькими вухами, коротким волоссям, оченятами-горошинами і маленьким вологим ротом.
Псих, подумав я, маньяк.
«ГЕЙ, ХЕНКУ!» гукнув Лисий.
Я підійшов. «Я думав ми більше не спілкуємось, ЛаКроссе.»
«Та ні! На нас ще чекають великі справи!»
Чорт! І Лисий туди ж!
І чому ідея Вищої Раси приваблює тільки розумово і фізично неповноцінних?
«Познайомся з Ігорем Стерновим.»
Ми потиснули руки. Він стиснув мою з усєї сили. Було дійсно боляче.
«Відпусти,» сказав я, «а то зламаю твою срану шию, якої тобі й так бракує!»
Ігор відпустив. «Не довіряю людям зі слабким рукостисканням. Чому ти так слабо тиснеш?»
«Сьогодні відчуваю слабкість. Мій тост на сніданок підгорів, а під час обіду я розлив шоколадне молоко.»
Ігор розвернувся до Лисого. «Що з ним?»
«Не хвилюйся. Він дещо особливий.»
Ігор знову поглянув на мене.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сендвіч із шинкою» автора Чарльз Буковскі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „52“ на сторінці 2. Приємного читання.