TextBook «Я ще не бачив, щоб хтось перепив Смердючку,» сказав Гарі.
Лана саме вклала Гобблза спати. Вона повернулася на кухню. «Господи, та тут кругом трупи.»
«Налий нам, Гарі,» сказав я.
Гарі налив Смердючці, потім мені. Я знав, що ця стопка буде найважчою. Я зробив єдине, що міг зробити. Я прикинувся, що мені зовсім не важко. Я схопив чарку й перехилив її залпом. Смердючка просто дивився на мене. «Я зараз повернусь. Треба сходити до сральні.»
Ми сиділи й чекали.
«Смердючка хороший хлопець,» сказав я. «Тобі не варто його так називати. Як так сталося, що до нього причепилося це прізвисько?»
«Не знаю,» сказав Гарі, «хтось просто дав йому його.»
«А той хлопець у твоїй машині. Він вийде до нас?»
«Не раніше ранку.»
Ми все сиділи й чекали. «Я думаю,» сказв Гарі, «нам варто перевірити, як там Смердючка.»
Ми відчинили двері ванної кімнати. Здавалося, ніби Смердючки там не було. Потім ми його помітили. Він упав у ванну. Його ноги стирчали над краєм. Його очі були закриті, він був у відключці. Ми повернулися до столу. «Гроші твої,» сказв Гарі.
«Дозволь мені заплатити за кілька пляшок.»
«Забудь.»
«Справді?»
«Так, звісно.»
Я взяв гроші й поклав до передньої кишені. Потім поглянув на чарку Смердючки.
«Не гарно, щоб добро пропадало,» сказав я.
«Хочеш це випити?» запитала Лана.
«Чому б і ні? На доріжку…»
Я перехилив чарку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сендвіч із шинкою» автора Чарльз Буковскі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „51“ на сторінці 6. Приємного читання.