Піт виглянув з вікна. “Хлопці, ви ж стежите за горизонтом?”
“Так, Піте,” відповів я, “ми стежимо.”
“Ага, дивимось,” сказав Лисий.
Піт підняв спідницю Ліллі. Над панчохами показалася біла плоть і трусики. Неймовірно.
Піт схопив Ліллі й поцілував. Потім відштовхнув її.
“Ти шльондра!” сказав він.
“Піте, поводься зі мною добре!”
“Ти клята сука!” гаркнув він і добряче вдарив її по обличчю.
Вона почала схлипувати. “Піте, не треба, не треба...”
“Заткнися, пизда!”
Піт почав знімати з неї трусики. Йому було важко. Трусики щільно облягали її великий зад. Він сильно шарпнув, вони затріщали і сповзли. Він кинув їх на підлогу. Потім він почав гратися з її пиздою. Він все грався і грався, цілуючи її знову і знову. Потім він відкинувся на спинку сидіння. В нього встав лише на половину.
Ліллі поглянула на нього.
“Ти що, хворий?”
“Та ні, Ліллі. Просто я думаю, що хлопці не стежать за горизонтом. Вони дивляться на нас. Я не хочу, щоб нас тут застукали.”
“Горизонт чистий, Піте,” сказав я. “Ми стежимо!”
“Так, ми стежимо!” озвався Лисий.
“Я їм не вірю,” сказав Піт. “Вони стежать не за горизонтом, а за твоєю пиздою, Ліллі.”
“Та ти просто сцикун! Такий член, а стоїть лиш на половину!”
“Я не хочу, щоб нас застукали, Ліллі.”
“Я знаю, що треба робити,” сказала вона.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сендвіч із шинкою» автора Чарльз Буковскі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „27“ на сторінці 4. Приємного читання.