Дженні уникла обіцяної кари, бо ж відтоді більше не з’являлася в гленській школі. Натомість вона перейшла до школи в Мобрей-Нерровзі разом із іншими юними Пенні — утім, до Глена долинали чутки про її оповідки. Поміж них одна була про Ді Блайт, котра жила у «великім будинку» в Глені Святої Марії, але завжди приходила до неї ночувати, а якось була зомліла, і Дженні Пенні сама, без жодної допомоги, опівночі тягла її на спині додому. Удячні мешканці Інглсайду вклякнули й цілували їй руки, а сам лікар Блайт запріг у бричку, із верхом, прикрашеним китицями, пару своїх славетних гнідих коней і відвіз її, Дженні, назад.
«І коли я бодай щось можу зробити для вас, панно Пенні — тільки скажіть! Усієї моєї крові забракне, щоб віддячити вам за турботу про мою любу доньку. Я поїхав би до Екваторіальної Африки, щоб висловити вам свою подяку», — буцімто присягався лікар Блайт.
30
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Енн із Інглсайду» автора Люсі-Мод Монтгомері на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „29“ на сторінці 4. Приємного читання.