Розділ «ЧАСТИНА ДРУГА. Статистика ресурсного забезпечення діяльності підприємств»

Індекс фіксованого складу відображає вплив індивідуальних змін у продуктивності праці на кожному підприємстві (першого фактора) на її загальний середній рівень у групі підприємств:

Індекс структурних зрушень характеризує вплив зміни структури витрат робочого часу або зайнятих робітників на рівень середньої продуктивності праці в групі підприємств:

Отже, індекс фіксованого складу відображає ефективність внутрішніх зусиль підприємств, спрямованих на поліпшення використання робочої сили, а індекс структурних зрушень - ефективність перерозподілу робочої сили або відпрацьованого робочого часу між підприємствами.

У факторному аналізі динаміки продуктивності праці важливо розрізняти такі показники, як середньогодинна, середньоденна, середньомісячна, середньорічна продуктивність праці. Кожен з наступних показників наведеного переліку має більшу кількість можливих факторів зростання. Наприклад, основними чинниками зростання годинної продуктивності праці є капіталоозброєність і кваліфікація персоналу. Денна, місячна і річна продуктивність залежать уже від рівня завантаженості персоналу, організації праці, ефективного використання робочого часу, величини його втрат. Поєднання основних перелічених чинників динаміки продуктивності праці дає змогу використати таку мультиплікативну модель:

де Х - капіталоозброєність; XI - капіталовіддача; АЗ - час, фактично відпрацьований одним працівником.

У мультиплікативних моделях типу у = а х Ь х с розрахунок рівня впливу факторів а, Ь, с на зміни результативного показника у (методом детермінованого факторного аналізу, зокрема ланцюгових підстановок), можна зобразити за допомогою системи рівнянь:

де Ауа, Ауь, Аус - зміни значення результативного показника внаслідок впливу відповідних факторів я, Ь, с.

Визначення впливу окремих факторів у мультиплікативних і кратних моделях типу

в індексному методі ґрунтується на побудові часткових індексів з послідовною ланцюговою зміною. Розрахунок окремих індексів здійснюється за формулами:

Якщо визначити різницю між добутком показників, які подані в чисельнику і знаменнику вищенаведених формул, то отримаємо абсолютні прирости результативного показника загалом і за рахунок кожного фактора окремо, тобто як і при використанні методу ланцюгових підстановок.

Приклад 5.11. У табл. 5.14 наведено результати обчислення вхідних даних і факторного аналізу динаміки продуктивності праці.

Таблиця 5.14. Основні показники детермінованого факторного аналізу динаміки продуктивності праці по групі підприємств

Результати, отримані на основі попередньо обчислених значень показників-факторів у мультиплікативній моделі продуктивності праці і застосування індексного методу та методу ланцюгових підстановок, вміщено у табл. 5.15.

Таблиця 5.15. Фактори динаміки продуктивності для групи підприємств та оцінка їх впливу

Детермінований факторний аналіз динаміки продуктивності показав, що за рахунок капіталоозброєності продуктивність праці зросла на 299,7 грн (у розрахунку на одну люд. - годину) або більше ніж у 3 рази (3,254). Це пов'язано з відповідним нарощуванням матеріальних активів підприємств: середньорічна вартість основних засобів у звітному році порівняно з базовим зросла майже в 3 рази, а кількість штатних працівників при цьому зменшилася на 6,5% (табл. 5.7).

Негативний вплив на продуктивність праці мали такі чинники, як зменшення капіталовіддачі та рівня використання робочого часу.

Зменшення за досліджуваний період обсягів реалізованої продукції за одночасного нарощування виробничих потужностей (збільшення вартості основних засобів) зумовило зменшення капіталовіддачі. Внаслідок цього продуктивність праці умовно зменшилась на 164,36 грн, або на 38,0%.

Зменшення робочого часу, відпрацьованого одним працівником протягом року, свідчить про існування проблеми неповної зайнятості, що, відповідно, впливає на продуктивність праці. За досліджуваний період за рахунок цього чинника продуктивність праці зменшилась на 11,102 грн у розрахунку на одну відпрацьовану людино-годину, або на 4,1 %.

Отже, ключовим чинником зростання продуктивності праці за досліджуваний період стало підвищення капіталоозброєності праці. Водночас суттєве відставання темпів реалізації продукції від темпів нарощування основних засобів свідчить про те, що підприємства працюють не на повну потужність. Додатковим підтвердженням цього є зменшення рівня використання робочого часу працівниками.

Статистичні оцінки рівня і динаміки продуктивності праці у національному масштабі та в окремих галузях економіки здійснюють на основі співвідношення валової або чистої доданої вартості та витрат живої праці, виражених середньою кількістю зайнятих працівників або кількістю відпрацьованих людино-годин. Показники валової або чистої доданої вартості визначаються у цінах одного (базового) періоду, що дає змогу елімінувати вплив цінового фактора на динаміку обсягів продукції, а, відповідно, продуктивності праці.