| Учасник | Група |
| Уважне слухання учасника | Заохочення групової згуртованості |
| Уточнення висловлювань учасника та переформулювання | Заохочення толерантності всередині групи |
| Стимуляція зворотного зв'язку | Дозування напруги |
| Демонстрація симпатії | Врахування і подолання опору |
| Запобігання психологічному тиску | Узагальнення та підбиття підсумків |
| Підтримка і турбота | Організація та заохочення взаємодії |
| Заохочення до активної роботи | Запобігання конфліктам у групі |
| Допомога в усвідомленні матеріалу | Діагностика стану групи та ситуацій, що виникають |
| Запобігання конфронтації з учасником, з'ясування конфліктних ситуацій | Забезпечення можливості рухової активності учасників у ході тренінгу |
| Допомога у перенесенні групового досвіду в реальне життя |
Стиль керівництва ведучого тренінгової групи тісно пов'язаний як з особистісними особливостями, так і соціальними. Класична класифікація розглядає керівництво з точки зору домінування ведучого і жорсткого або м'якого структурування процесу: авторитарний, демократичний і такий, що потурає. Стиль керівництва залежить також і від ролі, яку відіграє ведучий у суспільстві. Так, І. Ялом виокремлює дві основні ролі: технічного експерта та еталонного учасника[9].
Одна з ролей ведучого – бути моделлю учасника групи: своєю поведінкою він показує, як здійснювати підтримку, блокування, як задавати питання, інтерпретувати сказане іншими, підбивати підсумок, узагальнювати, роз'яснювати, розмірковувати, активно слухати, оцінювати, співпереживати. Характерною рисою тренінгу є опора на позитивний потенціал особистості кожного.
Вирішення психологічних завдань у ході групового процесу досягається шляхом спрямованого впливу на пізнавальний, емоційний і поведінковий компоненти відносин особистості. Виділяють такі механізми коректування у групі:
• набуття колективного соціального досвіду;
• зацікавленість, симпатія і толерантність;
• вільна експресія; колективний емоційний досвід;
• інсайт (осяяння);
• перевірка дійсності, емоційна підтримка;
• самоексплорація (самодослідження);
• реагування;
• зворотний зв'язок;
• перевірка і тренінг нових форм поведінки;
• конфронтація та узгодження оцінок і поглядів.
Більш строгим є розгляд механізмів психологічної корекції в ході тренінгу на двох рівнях:
• власне групові феномени, які відображають міжособистісні механізми (наприклад, зворотний зв'язок, емоційна підтримка),
• та внутрішньоособистісну динаміку, тобто індивідуально- психологічні механізми.
Дослідження механізмів вищезгаданих рівнів повинно здійснюватися системно через їх взаємозв'язок та взаємообумовленість.
Професійно значущі якості тренера групи, вимоги
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція» автора Балахтар В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Керівник (ведучий) тренінгової групи: характеристика, функції, стилі керівництва“ на сторінці 3. Приємного читання.
