• володіє методами оцінювання результатів тренінгу; умінням безпомилково ставити діагноз групі та окремим її учасника, ставити собі "магічні" питання: "Що відбувається з групою?", "Що стоїть за поведінкою конкретного учасника?" тощо;
• знає про відстрочені результати впливу тренінгу, як очікувані, так і неочікувані.
Остання теза пов'язана з тим, що після завершення тренінгу не всі його результати осмислюються учасниками одразу. Повного мірою ефект тренінгу з'ясовуватиметься пізніше, коли учасники застосовуватимуть набуті знання та зміни на практиці, у повсякденному реальному житті[4] (табл. 1.8).
Таблиця 1.8
Схематичне зображення процесу успішної реалізації на практиці, змін, що сталися в результаті тренінгу
| ТРЕНІНГ | ЖИТТЯ |
| Отримання нової інформації | Реалізація набутих під час тренінгу знань / навичок для запровадження змін у реальному житті |
| Виконання вправ, спрямованих на зміни старих стереотипів, опанування новими знаннями / навичками в умовах штучного тренінгового середовища | Відчуття задоволення від успішної реалізації уміння робити по-іншому "Я – досягаю бажаного!" |
| Відчуття задоволення від успішно виконаних вправ ("Я можу робити по-іншому!") |
Ведучий будь-якої тренінгової групи виконує чотири основні функції: забезпечує шанобливе ставлення до особистості учасників; інтерпретує процес групової динаміки; емоційно стимулює учасників групи; структурує процес розвитку групи[5] (табл. 1.9).
Відповідно до кожної ситуації, ведучий творчо використовує комбінацію цих чотирьох функцій, що дає змогу гнучко застосовувати різні ролі та стилі керівництва групою залежно від її особливостей, допомагати учасникам зрозуміти поточні питання, забезпечувати ефективну тренінгову роботу[6]. Саме конструктивне поєднання цих функцій створює неповторний індивідуальний стиль тренера, а зазначена функціональна модель допомагає йому контролювати і в разі потреби коригувати свою роботу.
Таблиця 1.9
Основні функції ведучого групи
| Функції | Коментар |
| Шанобливе ставлення до особистості учасників | Передбачає захист, підтримку та визнання учасників, виявлення до них дружніх почуттів, симпатії. Поведінка тренера грунтується на його особистих якостях: доброзичливості, інтересі до учасників, сприйнятті їх такими, якими вони є, прагненні задовольнити їхні потреби в повазі та адекватному сприйнятті. |
| Інтерпретація групового процесу | Являє собою пояснення (пояснювальні теоретичні концепції, коментарі процесу навчання, ініціювання доречних вправ, дискусій, роздумів тощо) для кращого розуміння учасниками себе, своєї поведінки та групових процесів. Тренеру потрібно достатньо майстерності, щоб уникати ролі "батька в сім'ї, котрий навчає "дитину", виконувати роль ненав'язливого наставника, коментатора, експерта та ін. |
| Емоційна стимуляція учасників | Передбачає поведінку, за якої ведучий демонструє відкритість, свої почуття, думки та позитивні установки, слугуючи для учасників моделлю того, як потрібно працювати у групі. Це сприяє розвитку довіри учасників до тренера, стимулює їхню віру у власні сили і можливості |
| Структурування групового процесу. | Стеження тренером за дотриманням групою заданих меж процесу навчання – часових норм, правил тренінгу, стилів поведінки, раціонального вибору ролей тощо. |
Ведучий під час навчання повинен виконувати різні функції, діючи відразу в одній, двох або трьох площинах[7]:
• площина джерел (вводить нові поняття, передає вміння, підсумовує дискусію тощо);
• площина процесу (вибирає методи роботи, концентрує енергію групи, дбає про дотримання атмосфери, котра сприяє навчанню);
• інформаційна площина (наприклад, записує на дошці пропозиції, висновки, зауваження, збирає і записує інформацію, виконує інші дії).
Експерт, зазвичай, концентрується тільки на площині джерел, тренер же змушений уміти контролювати всі три площини. А це тим важче, чим більш чисельною і неоднорідною є група. Проводячи заняття у великій групі, учасники котрої незнайомі між собою, варто поділити відповідальність за результат заняття на групу ведучих – двох тренерів або тренера й асистента. У наведеній таблиці висвітлено пропозиції розподілу функцій залежно від ситуації[8] (табл. 1.10).
Таблиця 1.10
Пропозиції розподілу функцій тренера залежно від ситуації
| Поділ функцій | Коли використовувати? |
| Ведучий виконує всі функції (діє у всіх площинах) | Рутинна зустріч груп, котрі володіють напрацьованими результативними методами праці.; Вирішення простих проблем |
| Ведучий діє в площині процесу та джерел, допомагає йому одна особа (записує) | Вирішення більш складних проблем.; Генерування значної кількості інформації |
| Зустріч проводить викладач (діє в площині джерел) і тренер (діє в площинах процесу та інформаційній), або ж тренер та аніматор | Надання складних знань та вмінь.; Робота у великій тренінговій групі (понад 20 осіб) |
Закордонними і вітчизняними психологами досліджено типи керівництва, міра участі керівника у груповому процесі, його роль, особистісні особливості та функції. Фігура лідера є цікавою в особистісному та професійному планах. Серед необхідних особистісних властивостей керівника С. Славсон виділяє такі якості, як урівноваженість, розважливість, зрілість, сила "Я", високий поріг виникнення тривоги, сприйнятливість, інтуїція, емпатія, багата уява, здатність уникати рефлексії.
Щоби бути ефективним, тренер мусить спрямовувати свої зусилля одночасно на кожного учасника та на групу в цілому. Для цього потрібно поступово оволодівати навичками відповідних видів діяльності (табл. 1.11).
Таблиця 1.11
Види діяльності ведучого, спрямовані на окремого учасника та всю групу
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція» автора Балахтар В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Керівник (ведучий) тренінгової групи: характеристика, функції, стилі керівництва“ на сторінці 2. Приємного читання.
