Існує 5 видів тестів, серед яких виокремлюють:
• тести за спрямованістю: досягнень – тип методик, спрямованих на діагностику досягнутого рівня розвитку здібностей, навичок, знань; інтелекту – тести загальних здібностей, що виявляють ступінь оволодіння діями з вербальним, числовим або графічним матеріалом; креативності – сукупність методик, спрямованих на вивчення й оцінку творчих здібностей людини; креативність визначають на особистісному та пізнавальному рівнях; критеріально-орієнтовані – сукупність методів психодіагностики, які визначають ступінь оволодіння певними діями, видами задач; дослідження особистості – група методик, спрямованих на вимірювання проявів особистості; тести спеціальних здібностей – група методик, спрямованих на діагностику окремих аспектів інтелекту.
• за формою процедури дослідження розрізняють групові та індивідуальні тести;
• за особливостями тестових завдань виокремлюють вербальні та практичні тести;
• від часових обмежень бувають тести швидкості (досліджуємо, скільки за певний час людина виконала завдань;
• визначаємо обсяг завдань і фіксуємо час, за який виконано ці завдання), результативності (констатація досягнутого результату);
• за наочністю існують тести: апаратурні (за допомогою відео-, аудіоапаратури) та бланкові. Деякі тести не мають розрахованих норм і стандартних відхилень від норм. Для процедури нормування необхідно користуватися обчисленнями.
Отже, психодіагностичні методики відіграють як позитивну роль – уможливлюють глобальний підхід до вивчення особистості, так і негативну – досить стандартизовані, а результат залежить від особливостей експериментатора.
Маніпулятивні способи впливу
Маніпуляція – це інформаційно-психологічний вплив на особистість, її уявлення, емоційно-вольову сферу, на групову і масову свідомість. Це інструмент психологічного тиску з метою явного чи прихованого спонукання індивідуальних і соціальних суб'єктів до дій в інтересах окремих осіб, груп чи організацій, що здійснюють цей вплив[8]. Вони можуть бути позитивні і негативні, усвідомлені та неусвідомлені, корисні й шкідливі (причому не тільки для оточуючих, але й для самого маніпулятора).
Варто розмежовувати прихований вплив і маніпулятивний вплив, які не є ідентичними: маніпулятивний вплив розглядають як різновид прихованого впливу[9]. Різниця полягає в тому, яка мста стоїть перед суб'єктом впливу: якщо він переслідує корисні цілі – це маніпуляція, якщо він хоче допомогти об'єкту впливу, так він цього не усвідомлював, – це неманіпулятивний прихований вплив.
У тренінговій роботі, у більшості випадків, мова йде не про маніпуляцію, а про приховане управління. Для здійснення маніпуляції використовують особливості мовних одиниць різних рівнів і способи Їхнього використання відповідно до цілі адресанта.
Вони повязаня з контролем за подачею інформації, який проявляється у фрагментації її викладу (переакцентуація фактів, прихованість частини невигідної інформації, викривлення інформації шляхом створення ілюзій, певного іміджу) та формуванні заданої оцінки, яка зумовлюється особливостями її сприйняття[10]. Сутність маніпуляції полягає в тому, щоб маніпулятор, який переслідує власні цілі, імпліцитно сформував у адресата наміри, що не збігаються з його актуальними бажаннями[11].
Маніпуляція являє собою дію з двома цілями: експліцитною та імпліцитною. Експліцитна ціль спрямована на користь адресата, імпліцитна – на користь адресанта. Адресат не має здогадуватись про імпліцитну ціль адресанта, оскільки вона: засуджується навколишніми; адресант не погодиться з цією ціллю; експліцитне формулювання цілі вимагатиме від адресанта більших зусиль на її виконання[12].
Маніпуляція у соціально-психологічному тренінгу є інваріативною частиною навчання. Оскільки тренінгові групи є гетерогенними за своїми когнітивними здібностями, зоною актуального розвитку, то тренер змушений використовувати різноманітні прийоми маніпуляції. Маніпулювання – двосторонній процес, при якому учасники також є маніпуляторами в межах тренінгової групи.
Існує низка тактичних прийомів, які використовують упродовж тренінгу[13]:
• а) питання капкани, серед яких виокремлюють три групи:
– альтернатива: до цієї групи відносять такі питання, при яких опонент максимально звужує ваш вибір, залишаючи лише один варіант, за принципом "або-або".
– вимагання: ці питання передбачають отримання подвійної переваги. З одного боку, опонент має на меті переконати вас, а з іншої – залишає лише одну можливість: пасивно захищатись;
– контрзапитання використовують, коли опонент не може нічого протиставити вашим аргументам або не хоче відповідати на поставлене питання, тобто уникає від прямої відповіді.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція» автора Балахтар В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи психодіагностики учасників СПТ“ на сторінці 2. Приємного читання.
