Розділ «Тема 7. Природний та трудовий потенціал України»

У 2013 році середній коефіцієнт народжуваності становив 11,1‰ (табл. 7.5). Народжуваність у сільській місцевості є традиційно вищою, у 2013 році – 12,3‰ проти 10,6‰ у міських поселеннях. Найвищі показники народжуваності в Україні були в Рівненській (15,1‰), Закарпатській (14,7‰). Волинській (14,196о) областях, в той же час, найнижча народжуваність спостерігалась в Луганській (9,1‰), Сумській та Чернігівській (по 9,2‰). Донецькій (9,4‰), Черкаській (9,6‰) областях.

У 2013 році в Україні померло 662 368 осіб, що становить 14,6 випадків на 1 000 осіб, тобто коефіцієнт смертності 14,6‰ (табл. 7.5). У регіонах показник смертності коливався від 9,9‰ у Києві до 18,7‰ у Чернігівській області. Найвищі показники смертності характерні для північно-східних районів Чернігівської та Сумської областей, де найбільш виражений процес старіння населення, і де коефіцієнт смертності перевищує 259м.

Смертність сільського населення перевищує смертність міського населення. У 2013 р. середній коефіцієнт смертності у містах був на рівні 13,0‰ (від 9,4‰ у Рівненській області до 15,7‰ у Донецькій), тоді як у селах коефіцієнт смертності дорівнював 17,5‰ (від 12.0‰ у Закарпатській області до понад 27,0‰ у Чернігівській області).

Природний приріст. У 2013 році природне скорочення чисельності населення в Україні становило 158,7 тис. осіб, або -3,5‰ (табл. 7.5). Міське населення внаслідок перевищення смертності над народжуваністю скоротилося на 82,3 тис. осіб (-2,6‰), сільське – на 76,4 тис. осіб (-5,4‰). Природний приріст міського населення у 2013 р. спостерігався у Києві та 8 областях західної України, найбільший коефіцієнт природного руху був у Рівненській (+3,2‰), Закарпатській (+2,4‰) та Волинській (+2,2‰) областях. У решті областей смертність серед міського населення перевищувала народжуваність, найбільше природне скорочення було зафіксовано у Донецькій (-6,3‰) та Луганській (-6,4‰) областях.

Таблиця 7.5

Динаміка природного руху населення України, ‰ (чоловік на 1000 жителів)

Джерело: складено за даними Держкомстату України

Серед сільського населення народжуваність перевищувала смертність тільки у 4 регіонах – Закарпатській (+3,2‰), Рівненській (+1,9‰) областях, Автономній Республіці Крим (+0,6‰), та Севастопольській міськраді (+0,4‰). Найбільше перевищення смертності над народжуваністю було зафіксоване серед сільського населення Чернігівської (-18,5‰) та Сумської (-13,5‰) областей.

Невисокі показники народжуваності за останні роки спостерігаються в багатьох країнах Європи, і за показником народжуваності Україна не поступається переважній більшості європейських країн, проте наша країна має помітно виші показники смертності. У нас вона в 1,5-2 рази вища, ніж у Західній Європі. Особливе занепокоєння викликає те, що надто високою є смертність населення у працездатному віці, особливо серед чоловіків. Загалом, природний приріст населення у 2013 р. спостерігався лише в 4 регіонах, а саме в Волинській (+1,0‰), Закарпатській (+2,9‰), Рівненській (+2,5‰) областях та Києві (+1,9‰). В решті регіонів зафіксовано природне скорочення, яке коливалося від -0,1‰ у Чернівецькій до -9,4‰ у Чернігівській областях.

Територіальні відмінності. Сучасна динаміка демографічної ситуації в Україні демонструє наступне: найбільші темпи скорочення населення зафіксовані в Чернігівській (-0,96%), Сумській (-0,86%), Луганській (-0,76%), Кіровоградській (-0,75%) та Донецькій (-0,73%) областях. Серед міського населення найбільші темпи скорочення у Луганській області (-0,71%), а сільського – у Чернігівській (-2,11%). Позитивна динаміка серед областей України зафіксована у дев'яти областях, а в сімнадцяти – негативна. Для Одеської області була характерна стала тенденція – чисельність її населення наприкінці 2013 року відносно того ж періоду 2012 року, практично не змінилася.

Найкраща ситуація з динамікою чисельності населення у м. Севастополь (+0,65%), м. Київ (+0,55%) та Закарпатській області (+0,22%). Серед областей, найбільші темпи зростання міського населення, станом на 2013 рік, відмічались у Чернівецькій області (+0,62%), а сільського – у Закарпатській (+0,28%). Лише в трьох областях України зафіксовано позитивну динаміку сільського населення, окрім Закарпатської, в Рівненській області та АР Крим. За темпами росту сільського населення лідирує Севастопольська міська рада, проте чисельність осіб, які мешкають в її селах незначна – 23,9 тис. чол.

Кращі показники динаміки населення у містах, ніж в сільській місцевості, зумовлені не тільки природнім його рухом (різниця між кількістю народжених та померлих), а й міграцією населення з села в місто, особливо це стосується осіб репродуктивного віку.

Загалом, впродовж останніх 23 років (1991-2014), громадян України поменшало на 6 млн. 418,7 тис. осіб, з них на міграційне сальдо припало -568,9 тис. осіб. Скорочення міського населення зафіксовано на рівні – 3 млн. 541 тис. чол., а сільського 2 млн. 875,6 тис. чол. Швидшими темпами скорочувалося сільське населення, ніж міське, станом на 31 грудня 2013 року відносно 1991 року його поменшало на 16,4%, а міського на 10,71%.

Статево-вікова структура населення. Зміни у попередні десятиліття в народжуваності, смертності, природному прирості населення України безпосередньо впливали й впливають на його вікову структуру. Чітко простежується тенденція постаріння населення.

В Україні спостерігаються відмінності у віковій структурі населення між різними регіонами. Впродовж 2011-2013 років найбільш молоде населення було характерне для Закарпатської (середній вік – 36,2 роки), Рівненської (36,7 роки), Волинської (37,3 роки) областей (рис. 7.8). Закарпатська та Рівненська області єдині в Україні, в яких кількість дітей до 15 років перевищує кількість осіб, старше працездатного віку. Найстаріше населення у Чернігівській області (середній вік 42,7 роки), Донецькій, Сумській, Кіровоградській (41,7), Вінницькій (41,2) областях (рис. 7.8).

Постаріння населення найхарактерніше для областей центральної України та Донбасу. У Чернігівській, Сумській. Полтавській областях особи старше працездатного віку становлять 27-30%, а середній вік коливається в межах 41-43 роки. Найбільше старіння характерне для сільських районів цих областей. В областях Донбасу спостерігається найнижча частка дітей – 12-13%.

За останні 23 роки середній вік населення України збільшився на 4 роки, з 36,5 (у 1990 р.) до 40,5 років (в 2013 р.). Особливо швидко цей процес проходив серед міського населення, де середній вік збільшився на 5,6 років, тоді як серед сільського лише на 0,9 років. Середній вік жінок у 2013 році становив 42,9 роки, на 5,2 роки більше ніж чоловіків, середній вік яких – 37,7 років, що пов'язано з вищою смертністю та нижчою тривалістю життя чоловічого населення.

Рис. 7.8. Вікова структура населення України на 1 січня 2013 року Джерело: складено за даними Держкомстату України

Загальне демографічне навантаження в Україні складає 425 осіб на 1 000 чоловік працездатного віку (табл. 7.61. Демографічне навантаження на працездатне населення вище у сільській місцевості і становить 792 особи на 1 000 чоловік працездатного населення, проти 592 осіб у міського. Це є наслідком більшої частки населення молодше працездатного віку (312 проти 226 у міського населення) та старше працездатного віку (480 і 366 відповідно).

Таблиця 7.6