Розділ «Тема 7. Природний та трудовий потенціал України»

Таблиця 7.2

Динаміка демографічних показників в Україні (на 1 січня), тис. осіб

Джерело: Складено за даними Держслужби статистики України (ukrstat.gov.ua)

Це є найнижчим показником зменшення з часів набуття Україною незалежності. Найскладніша ситуація, щодо скорочення населення, відмічається в сільській місцевості України, де сільських мешканців з кожним роком стає все менше. За 2013 рік чисельність міського населення скоротилася на 52,5 тисяч чоловік, демонструючи динаміку на рівні -0,17%, а сільського на 80,7 тис. чол., що в свою чергу становить -0,57%.

За регіонами чисельність населення розподіляється нерівномірно. На 01.12.2013 року лідерами за чисельністю населення були – Донецька область (4,3 млн. чол.); на другому – Дніпропетровська (3,3 млн. чол.); на третьому – м. Київ (2,9 млн. чол.); четверте місце займає Харківська область (2,7 млн. чол.); п'яте місце за Львівською областю (2,5 млн. чол.) (табл. 7.3).

Таблиця 7.3

Чисельність наявного населення в регіонах України станом на 1 грудня 2013 року, (осіб)

Джерело: складено за даними Держкомстату України

Найменша кількість наявного населення наприкінці 2013 року була відмічена в Чернівецькій (908,5 тис. чоловік), Кіровоградській (988,1 тис. чоловік), Волинській (1,04 млн. чоловік), Чернігівській (1,06 млн. чоловік), Херсонській та Тернопільській областях (по 1,07 млн. чоловік в кожній) (рис. 7.7, табл. 7.3).

Коротка історично-демографічна довідка. Динаміка чисельності населення України впродовж 20-го століття значною мірою визначалася тими історичними подіями, які відбувалися на її теренах: перша та друга світові війни, колективізація сільського господарства та розкуркулення селян з послідуючим виселенням їх за межі України, голодомор, політичні репресії тощо.

Рис. 7.7. Демографічна ситуація в регіонах України Джерело: Держкомстат України

За розрахунками фахівців прямі втрати населення за 1929-1959 pp. склали майже 16 млн. чоловік. Значними були і опосередковані втрати населення. Довоєнна чисельність населення в Україні відновилась лише в 50-х роках, і до 1993 року кількість жителів зростала (табл. 7.4).

Таблиця 7.4

Динаміка чисельності населення України в ХХ-ХХІ ст.

Джерело: Держкомстат України

Однак, приріст населення в Україні був невисоким. Так, впродовж 1979- 1989 pp. він складав 4%, що було найменшим показником серед республік колишнього союзу. Починаючи 1993 року до сьогоднішнього часу чисельність населення зменшується, і ця тенденція є досить стійкою. Нажаль, Україна демонструє одні з найвищих темпів скорочення населення серед європейських країн, за прогнозом ООН до 2050 року чисельність громадян нашої держави може скоротиться до 33 млн. осіб.

Аналіз статистичних показників чисельності населення станом на 01.01.2013 року та прогнозу Держкомстату України на 01.01.2014 року, свідчить про зростання депопуляції у 2013 році. Вищі темпи зменшення населення фіксуються у сільській місцевості, ніж в міській, що в свою чергу зумовлене міграціями молоді з села в місто. Найбільші темпи скорочення населення характерні для Луганської, Донецької областей за рахунок негативної динаміки міського населення та Чернігівської, Сумської областей внаслідок найвищих темпів депопуляції в сільській місцевості.

Динаміка чисельності населення залежить від природного та механічного руху населення, які в свою чергу визначаються соціально-економічними, екологічними, соціально-культурними, психологічними, демографічними чинниками.

Природний рух населення України характеризується несприятливими тенденціями. Народжуваність впродовж двох останніх десятиліть знижувалася, а смертність – зростала. Внаслідок цього знижувався природний приріст. Ще з 1991 року в країні фіксується прогресуюче природне скорочення населення (табл. 7.5). За показником природного скорочення населення Україна займає 1-е місце в світі.

Найвища народжуваність спостерігається у західних та південних областях, особливо у Волинській, Рівненській та Закарпатській, де рівень народжуваності складав 1,92 – 2,08 дітей на 1 жінку у 2013 р. і був близький до рівня відтворення населення. Найнижча народжуваність традиційно характерна для областей Донбасу, Лівобережжя там. Києва (1,32-1,40 дітей на 1 жінку).