Розділ «Тема 7. Природний та трудовий потенціал України»

Зайнятість населення України за галузями господарства станом на 2013 рік

Джерело: складено за даними Держкомстату України

В територіальній структурі зайнятості також характерні зміни. Збільшення чисельності зайнятого населення відбувалося на фоні зменшення зайнятого населення віку, старшого за працездатний, та зростання зайнятого населення працездатного віку. Так, за 2013 рік чисельність зайнятого економічно активного населення старшого за працездатний вік, зменшилась у 25 регіонах (по Україні – на 10,5%), з яких найвищими темпами у Запорізькій (на 24,6%), Київській (на 23,3%) та Дніпропетровській (на 18,5%) областях, і зросла лише у Луганській та Одеській областях (відповідно на 1,7% та 1,9%).

Водночас, чисельність зайнятого економічно активного населення працездатного віку зросла у 26 регіонах (по Україні – 1,2%) і його приріст варіював від 0,2% у Донецькій, Сумській до 4,2% в Івано-Франківській областях. Чисельність зайнятого економічно активного населення працездатного віку зменшилася лише у м. Севастополі (на 0,1%).

У загальній чисельності зайнятого економічно активного населення 92,1% становлять особи працездатного віку, а 7,9% – особи, старші за працездатний вік. У регіональному розрізі висока частка зайнятих людей віку, старшого за працездатний, зафіксована у Чернівецькій (15,3%), Чернігівській (12,4%), Сумській (11,3%), Житомирській (10,5%), Вінницькій (10,3%) та Рівненській (10,2%) областях.

Найвищі показники рівня зайнятості економічно активного населення у віці 15-70 років, характерні для м. Києва, Харківської, Дніпропетровської областей та АР Крим, найнижчий рівень зайнятості населення фіксується в Івано-Франківській та Тернопільській областях (рис. 7.10).

Рис. 7.10. Рівень зайнятості економічно активного населення у віці 15-70 років (за методологією МОП)

Джерело: Моніторинг соціально-економічного розвитку регіонів України [Режим доступу rv.gov .ua/sitenew/data/upload/files/1/mon]

Ситуація на ринках праці відповідала макроекономічним тенденціям, рівень безробіття населення має тенденцію до зниження, загалом у 2009 році він складав 2,0 млн. осіб, або 9,6%, станом на 2013 рік число безробітних було 1,6 млн. осіб, або 7,7% від економічно активного населення працездатного віку (табл. 7.12).

Територіально, рівень безробіття населення має регіональні відмінності: найвищий відсоток рівня безробіття населення в 2013 році мали такі області: Чернігівська, Тернопільська, Рівненська (по 10,3% кожна). Житомирська (10,2%), Черкаська (9,5%), Вінницька (9,2%), Херсонська (9,1%) області Нижчий за середній по Україні рівень безробіття був характерний для м. Київ (5,7%), Одеської (5,7%) області, АР Крим та м. Севастополь (6,1% та 6,3%), Київської (6,4%) та Дніпропетровської (6,8%) областей.

Таблиця 7.12

Рівень безробіття населення у 2005-2013 роках (у % до кількості економічно активного населення)

Джерело: складено за даними Держкомстату України

Упродовж 2011-2013 років на регіональних ринках праці спостерігалося зменшення чисельності безробітного економічно активного населення. Зокрема, станом на 2013 рік чисельність безробітних скоротилася у всіх регіонах (від 1,6% в Одеській до 10,5% у Вінницькій областях), що зумовило зменшення їх чисельності в цілому по Україні на 75,5 тис. осіб, або на 4,4%. Зменшення безробітного економічно активного населення у всіх регіонах супроводжувалося зростанням чисельності зайнятого економічно активного населення у 15 регіонах країни.

Найбільша частка безробітних зафіксована у вікових групах 15-24, 25- 29 років. Ефективне включення до трудової діяльності молоді є нагальною соціальною проблемою. Особливо гостро проблема працевлаштування стоїть зараз перед випускниками ВНЗ, чисельність яких зростає. Найважливішою причиною зростання безробіття серед спеціалістів з вищою освітою і особливо випускників є невідповідність їх професійного складу потребам галузей економіки і попиту регіональних ринків праці. В останні декілька років став зростати попит на працівників промислового виробництва та будівництва, що пов'язано з динамікою розвитку даних галузей.

За роки активних економічних процесів та впливу глобалізаційних тенденцій відбулися суттєві зміни у соціальній структурі населення. Сформувалося помітне майнове розшарування. Особливо суттєвими диспропорціями характеризуються середні доходи населення. Розрив між найзаможнішими громадянами України та найбіднішими, є абсолютно недосяжний. Основні соціальні верстви населення: середній клас, що формується з високоосвічених професіоналів та фахівців, еліта (професійні політики, керівники державного апарату, підприємці у великому і середньому бізнесі), так звані "блакитні комірці" (робітники сфери торгівлі та побутових послуг, робітники сільського та лісового господарства, транспорту, промисловості), маргінали (люди, які через різні обставини опинилися на узбіччі суспільства).

Нажаль головна рухаючи сила суспільства та економіки – середній клас, в Україні є дуже малочисельний не відповідає міжнародним характеристикам, а підприємництво повсякчас стикається з перешкодами бюрократичного, законодавчого, податкового та ін. характеру, що ще більше ускладнює формування середнього класу українського суспільства.