Розділ «Тема 7. Природний та трудовий потенціал України»

Загальна територія України станом на 01.01.2013 р. становила 60 354,9 тис. га, з яких 42 756,0 тис. га, або 70,8% (від загальної площі території України) – сільськогосподарські угіддя (найвищий показник у світі). Земельний фонд виступає первинним фактором виробництва, своєрідним фундаментом економічного розвитку України. Цей чинник разом із родючістю грунтів робить більшість регіонів досить привабливими для інвесторів, які працюють в аграрній сфері. Структура земельного фонду України представлена на рис. 7.3. і

Рис. 7.3. Земельний фонд України, тис. га, %

Джерело: [розраховано за даними Державного агентства земельних ресурсів України]

За цільовим призначенням земель та функціональним використанням земельний фонд України охоплює:

– сільськогосподарські угіддя – 41 536,3 тис. га або 68,8%;

– з них рілля – 32 518,4 тис. га (53,9%);

– ліси та інші лісовкриті площі – 10 621,4 тис. га; 17,6%;

– забудовані землі – 2 535,2 тис. га або 4,2%;

– відкриті заболочені землі – 980,1 тис. га або 1,6%;

– сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом – 17,7 тис. га або 0,03%;

– відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом – 1 021,5 га або 1,7%;

– всього земель (суша) – 57 931,9 тис. га, 96%;

– води (території, що покриті поверхневими водами) – 2 423,0 або 4%;

– разом (територія) – 60 354,9 тис. га (100%).

У структурі сільськогосподарських угідь України провідне місце займає рілля – 32 518,4 тис. га (53,9%), що значно більше, ніж у європейських країнах і СІЛА. Рівень інтенсивності використання земельних ресурсів України є досить диференційованим у територіальному розрізі. Найвища залученість земель у загальний господарський обіг склалася у Львівській, Тернопільській, Донецькій областях. В цілому земельні ресурси України характеризуються досить високим біопродуктивним потенціалом, а в його структурі висока питома вага грунтів чорноземного типу, що створює сприятливі умови для продуктивного землеробства.

Для більшості регіонів України характерним є те, що, як правило, більшу частку земель сільськогосподарського призначення мають більші за площею регіони. Так, частка землі, яка може використовуватись у сільському господарстві, є найбільшою у Запорізькій області (78,5%). Також до регіонів з найвищою сільськогосподарською освоєністю території, (значно більшою за середній по країні рівень) відносяться: Миколаївська (74,6% території). Кіровоградська (74,3%) та Хмельницька (71%), Дніпропетровська (73,8%), Одеська (74,2%) та Херсонська (73,4%) області.

Водночас, гірські регіони мають найменшу частку земель сільськогосподарського призначення: 31,7% у Закарпатській та 35,2% Івано- Франківській областях. До групи регіонів із невеликою часткою таких земель також належить Волинська (41,3%) та Рівненська (41,4%) області, значні території яких вкриті лісами.

Як відомо, Україна володіє третиною світового запасу найпродуктивніших земель – чорноземів. Завдяки цьому, а також зручному, здебільшого рівнинному рельєфу, більше 60% площі нашої країни зайнято сільськогосподарськими угіддями. Однак, крім чорноземів, зустрічаються і деякі інші типи грунтів:

– дерново-підзолисті і торф'яно-підзолисті грунти характерні в основному для півночі України (Полісся), вміст гумусу в них низький (0,7-2,0%), добре підходять для вирощування хвойних і вересових культур;

– сірі лісові грунти (які є перехідними від дерново-підзолистих до чорноземних) зустрічаються в Лісостепу і південних районах Полісся. Вміст гумусу в них теж невисокий;