Розділ «Тема 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення.»

Паливна промисловість складається з кам'яновугільної, буровугільної; нафто-, газовидобувної, торф'яної, нафтопереробної галузей. У видобутку різних видів палива в Україні переважає кам'яне вугілля.

Вугільна промисловість є однією з базових галузей економіки України і відіграє ключову роль у стабільному функціонуванні електроенергетики, металургійної промисловості, коксохімії, комунального господарства, а також у забезпеченні енергетичної незалежності країни та її соціально-економічного розвитку. В Україні зосереджено близько 4% світових запасів вугілля, які становлять близько 33873 млн. тонн. Для порівняння: у США знаходиться 27,6% світових запасів вугілля; в Росії – 18,2%; у Китаї – 13,3%; в Австралії – 8,9%; в Індії – 7%; в Німеччині – 4,7%; в Казахстані (як і в Україні) – 3,9%; в ПАР – 3,5%. Основний видобуток ведеться в трьох басейнах: Донецькому кам'яновугільному басейні (70%), Львівсько-Волинському кам'яновугільному басейні, на який припадає 7% та Дніпровському буровугільному басейні – 23% загального обсягу виробництва вугілля. Також поклади вугілля зустрічаються на території Полтавської, Харківської, Закарпатської областей. Видобуток нині ведеться в 160 шахтах. Тільки підготовлені до експлуатації родовища мають майже 10 млрд, тонн енергетичного вугілля. Загальні ресурси України становлять 100 млрд. тонн. Якщо щорічно видобувати 240 млн. тонн, то запасів вистачить на 300-400 років. Розвідані запаси вугілля цілком достатні для задоволення власних потреб України та забезпечення експортних поставок.

За даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, За 2013 рік було видобуто 84 297,5 тис. тонн вугілля, що на 8 143,6 тис. тонн (на 10,8%) перевищує плановий показник і на 2 218,5 тис. тонн (на 2,6%) – менше показника за 2012 рік. Енергетичного вугілля видобуто 59 973,0 тис. тонн. Виконання плану складає 103,1%. Порівняно з 2012 роком видобуток зменшився на 1 119,5 тис. тонн (на 1,8%). Коксівного вугілля видобуто 23 724,5 тис. тонн, що більше запланованого обсягу на 6 323,5 тис. тонн (на 36,3%). Порівняно з 2012 роком видобуток зменшено на 1 099,0 тис. тонн (на 4,4%).

Після зниження обсягів виробництва вугілля у 2009-2010 pp. на 7,6% порівняно з 2008 роком, у 2011-2012 pp. спостерігалось зростання на 14% і 4,5% відповідно (табл. 9.1). У 2013 р. в галузі відбулося погіршення динаміки виробництва порівняно з 2012 р. – обсяги виробництва готового вугілля скоротились на 2,2%, у т.ч. енергетичного вугілля – на 0,7%, коксівного – на 5,3%, що пояснюється зниженням попиту на вугільну продукцію з боку вуглеспоживаючих галузей через скорочення ними обсягів виробництва – у металургійному виробництві на 5,8%, у виробництві електроенергії тепловими електростанціями – на 13,7% [77].

Висока частка збиткових підприємств галузі та від'ємні показники рентабельності пояснюються низькими показниками діяльності підприємств державного сектору, тоді як приватний сектор протягом останніх років демонструє позитивну динаміку.

Таблиця 9.1

Динаміка показників діяльності вугледобувних підприємств

*Протягом 2005-2010 pp. відповідно до номенклатури продукції промисловості облік вугілля кам'яного енергетичного не здійснювався

Джерело: Складено за даними ДСС України "Виробництво основних видів промислової продукції" за 2005-2013 pp. Електронний ресурс. – Режим доступу: ukrstat.gov.ua

Станом на 2013 рік у приватному секторі налічувалося 53 шахти (39,3% від загальної кількості), у державному секторі – 82 шахти (60,7%) без урахування дрібних шахт та так званих "копанок". При цьому у 2013 році приватним сектором було забезпечено 71,4% загального видобутку вугілля – 60,2 з 84,3 млн. т (табл. 9.2).

Основним районом видобутку кам'яного вугілля в Україні є Донбас, незважаючи на складні умови видобутку вугілля, низку проблем економічного плану (табл. 9.3). Найбільші поклади зосереджено у центрі та на півночі Донецької області, на півдні Луганщини, а також у Дніпропетровській області (Західний Донбас). Близько половини промислових запасів – коксівне вугілля, його видобуток здійснюється в Горлівці, Єнакієвому, Макіївці, Донецьку, Костянтинівці, Красноармійську, а також у Кадіївському та Краснодонському районі Луганської області. Цінне енергетичне паливо – антрацит видобувається переважно у Луганській області.

За собівартістю донецьке вугілля дороге, адже залягає на значній глибині. Донецький кам'яновугільний басейн відіграє суттєву роль у формуванні таких промислових вузлів, як Гсрлівсько-Єнакієвський, Донецько-Макіївський, Лисичансько-Рубіжанський, Стаханівсько-Алчевський, вугільну спеціалізацію також мають Красноармійський, Торезо-Сніжнянський, Селідовський, Свердловсько-Антрацитівський вузли.

Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн розташований на заході України, є важливою паливно-енергетичною базою (табл. 9.3), відіграє значну роль у забезпеченні паливом західних областей та формуванні промислових центрів Червоноград та Нововолинськ. Вугілля Львівсько-Волинського басейну газове, в переважній більшості, придатне для використання на теплових електростанціях, та для поглиблення хімічної переробки, має високу зольність. Також у басейні є сапропелітове вугілля, що може використовуватись як сировина для виробництва пластмаси.

Таблиця 9.2

Динаміка показників діяльності державного та недержавного секторів вугільної промисловості України

Джерело: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: niss.gov.ua/articles/149

Основний район видобутку бурого вугілля в Україні – це Дніпровський буровугільний басейн (табл. 9.3), з центрами – Ватутіне (Черкаська обл.), Олександрія (Кіровоградська обл.), Коростишів (Житомирщина). Через близькість покладів до поверхні, вугілля видобувають відкритим способом, є також і шахти. Загалом басейн налічує більше 200 родовищ, проте розробляються не всі, тому що буре вугілля має значну вологість, нижчу за кам'яне тепловіддачу, не перевозиться на далекі відстані, а споживається в районах видобутку, забезпечуючи тим самим місцеві потреби у паливі лісостепових та степових районів України.

Усі недержавні підприємства галузі є рентабельними (не отримують державних дотацій), рівень використання виробничих потужностей на них у середньому перевищує 90%, продуктивність праці при видобутку вугілля є в 2-3 рази, більшою, а заробітна плата на 20-25% вищою, ніж на державних шахтах. Більшість вугледобувних підприємств приватного сектору входять до складу вертикально інтегрованих структур металургії або електроенергетики (ТОВ "Метінвест холдинг" – 7 шахт; Донбаська паливно-енергетична компанія (ДПЕК) – 28 шахт; ПрАТ "Донецький металургійний завод" – 1 шахта) та однієї горизонтально інтегрованої структури – НВО "Механік" (б шахт). Крім цього, у приватному секторі функціонують понад 10 незалежних вугледобувних підприємств різних організаційно-правових форм, серед яких ПАТ "Шахта їм. О.Ф. Засядька"; ПАТ "Шахта "Жданівська"; ТОВ "Краснолиманське": "Шахтоуправління ім. В.І. Чапаева"; ПАТ "Укрвуглебуд" та ін.

Таблиця 9.3

Порівняльна характеристика вугільних басейнів України