Розділ «1.9. Наукові основи соціально-економічного районування»

Аналіз районоутворюючих факторів сприяє проблемному розвитку теорії економічного районування на сучасному етапі реструктуризації економіки України. При цьому необхідно зазначити, що ступінь їх впливу на районоутворення може бути сильним або незначним. Тому визначення районоутворюючих факторів має велике значення для прогнозування комплексного розвитку районів і для формування принципових положень (принципів) економічного районування.

На сучасному етапі розвитку районології і комплексології виникає потреба в уточненні старих та формулюванні нових принципів економічного районування. Отже, економічні райони мають виокремлюватися за такими основними принципами:

1) принцип об'єктивності районоутворення, що означає виділення об'єктивної суспільної цілісності території, яка розглядається як територіальна система господарства з міцними внутрішніми зв'язками всіх компонентів;

2) принцип перспективності розвитку господарського комплексу, що дає можливість прогнозувати структуру виробництва, розвиток системи розселення, нові напрями виробничої спеціалізації в результаті освоєння сировинних баз, формування центрів і вузлів господарської діяльності;

3) принцип ефективної територіальної спеціалізації господарства регіону на основі розвитку територіального поділу праці;

4) принцип комплексності розвитку всіх функціональних ланок, що передбачає раціональну систему внутрішніх зв'язків і пропорційність між сферами людської діяльності;

5) принцип єдності економічного районування і політико-адміністративного устрою держави. На основі цього принципу адміністративні одиниці одночасно розглядаються як економічні райони нижчого ієрархічного ступеня (мезорівня).

Сьогодні, коли Радянського Союзу вже немає, а колишні союзні республіки стали незалежними самостійними державами і перебувають лише в економічному співробітництві, виникла потреба у розробці нового економічного районування України. Зрозуміло, що воно має розроблятися з урахуванням корінних змін в економіці, очиститись від ідеологічних догм, кон'юнктурного підходу, політичних критеріїв. Однак це не означає, що потрібно відкинути всі наукові і методичні принципи, критерії та показники районології радянського періоду.

Економічне районування завжди виступало і сьогодні виступає просторовою формою вияву інтегрального економіко-географічного процесу. Всі райони формуються як територіальні системи господарства з певною просторовою упорядкованістю (комплексно-пропорційною організацією господарських пунктів, центрів та вузлів). З цього випливає, що районування використовується як метод структуризації народного господарства національних комплексів за найважливішими ознаками і властивостями, які закріплюються у певних принципах (рис. 1.18).

У процесі розробки нової мережі районування України має бути врахований насамперед принцип об'єктивної господарської цілісності території району, яка базується на взаємопов'язаності і взаємозумовленості всіх компонентів господарського комплексу. Район розглядатиметься як частина народного господарства країни з певною спеціалізацією і розвиненими міжрайонними зв'язками.

Важливим принципом формування і розвитку економічних районів і надалі залишається принцип комплексно-пропорційного розвитку їх господарства, що базуватиметься на раціональному використанні природних багатств, трудових ресурсів, матеріально-технічних засобів, передових досягнень науки і техніки. Зберігають своє значення також принцип єдності господарського районування і політико-адміністративного поділу території з урахуванням національних особливостей населення та принцип перспективності розвитку господарства, який дає можливість пов'язати економічне районування з прогнозуванням галузей народно

Рис. 1.18. Система таксономічних одиниць економічного районування і господарського комплексу України

го господарства і розселення, з потребами конструктивної географії. І нарешті, ще одним з головних принципів "конструювання" системи економічних районів є принцип соціально-економічної та екологічної ефективності, що передбачає вирішення соціально-економічних завдань, головним з яких виступатиме поліпшення умов життя населення на території району.