Розділ 15. ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ І СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

15.2. Суб'єкти екологічного моніторингу в Україні

15.3. Види екологічного моніторингу довкілля

Залежно від призначення за спеціальними програмами здійснюються загальний, кризовий та фоновий екологічний моніторинги довкілля.

Загальний екомоніторинг довкілля — це оптимальні за кількістю та розміщенням місця, параметри і періодичність спостережень за довкіллям, які дають змогу на основі оцінювання і прогнозування стану довкілля підтримувати прийняття відповідних рішень на всіх рівнях відомчої і загальнодержавної екологічної діяльності.

Кризовий екомоніторинг довкілля — це інтенсивні спостереження за природними об'єктами, джерелами техногенного впливу, розташованими в районах екологічної напруженості, у зонах аварій та небезпечних природних явищ із шкідливими екологічними наслідками, з метою забезпечення своєчасного реагування на кризові та надзвичайні екологічні ситуації і прийняття рішень щодо їх ліквідації, створення нормальних умов для життєдіяльності населення і господарювання.

Фоновий екомоніторинг довкілля — це багаторічні комплексні дослідження спеціально визначених об'єктів природоохоронних зон з метою оцінювання і прогнозування зміни стану екосистем, віддалених від об'єктів промислової і господарської діяльності, або одержання інформації для визначення середньостатистичного (фонового) рівня забруднення довкілля в антропогенних умовах [11].

На сьогодні моніторингові спостереження проводяться за такими складовими навколишнього природного середовища:

— повітряне середовище;

— водне середовище;

— тваринний і рослинний світ;

— ґрунт;

— клімат.

Державна система моніторингу довкілля, складовими якої є відомчі системи моніторингу довкілля, функціонує на трьох рівнях: загальнодержавному (національному), регіональному та локальному.

Загальнодержавна програма моніторингу довкілля — це сукупність завдань державного значення, що ґрунтуються на законодавчій та нормативно-правовій базі і дають змогу реалізувати основні задачі моніторингу із залученням засобів та систем у масштабах країни в цілому.

Регіональна програма моніторингу довкілля становить сукупність завдань, спрямованих на реалізацію задач моніторингу в межах адміністративно-територіального району, на територіях економічних і природних регіонів (область, АР Крим), з урахуванням географічних, соціально-економічних та адміністративних особливостей. Регіональна програма моніторингу довкілля входить як складова до загальнодержавної програми.

Локальна система моніторингу — система, що належить окремим суб'єктам системи моніторингу довкілля, вирішує специфічні для даного відомства задачі моніторингу і входить як складова до державної системи моніторингу довкілля. Здійснюється на території окремих об'єктів (підприємствах, діяльність яких пов'язана з негативним впливом на довкілля, окремих ділянках ландшафтів, містах).

15.4. Перспективи розвитку екологічного моніторингу довкілля в Україні