Розділ «9.5. Будівельний комплекс»

Проблеми та перспективи галузі

За останні кілька років суттєво змінився статус вітчизняного виробника. Українські матеріали та технології поступово відвойовують утрачені ринкові позиції. Так, якщо ще кілька років тому більшість будівельних матеріалів імпортували з-за кордону, то сьогодні значна частина продукції виробляється в Україні (найчастіше за новими закордонними технологіями). Багато вітчизняних компаній виводять на ринок нові продукти, які становлять гідну конкуренцію закордонним аналогам. Наприклад, активне зростання виробництва вітчизняних сухих будівельних сумішей практично витиснуло імпортний товар з українського ринку. На думку спеціалістів, і надалі на цьому ринку переважатиме вітчизняна продукція — якісна, але недорога.

Аналогічна тенденція спостерігається і на ринку лакофарбових матеріалів, що використовуються для будівельних потреб. З кожним роком обсяг фарб, вироблених на українських заводах, збільшується. Причому багато вітчизняних підприємств активно впроваджують у виробництво не лише закордонні, а й власні технологічні розробки. А іноземні виробники, котрі раніше лише експортували свої товари в Україну, сьогодні відкривають у нашій країні виробництво "фарбової" продукції під своїми торговими марками.

За останні кілька років відвоювали втрачені ринкові позиції і вітчизняні виробники покрівельних матеріалів. За оцінками експертів, у 2006 р. близько 90 % продукції було вироблено в Україні. При цьому сьогодні українські підприємства виробляють не лише традиційні, а й нові покрівельні матеріали — єврошифер, євроруберойд, металочерепицю тощо, щоправда, з імпортної сировини.

У 2007 р. інвестиції в сектор будівельних матеріалів надійшли з 37 країн, з 17 їх сума перевищила 1 млн дол. США. Більше всього інвестицій вкладено Німеччиною, Великою Британією і Польщею. На ці три країни припадає більше половини всіх іноземних інвестицій у сектор будівельних матеріалів. Досить значними є інвестиції з таких країн, як Туреччина, Естонія, Австрія, Італія. За сумою вкладень найбільше іноземних інвестицій надійшло у виробництво таких груп товарів, як сухі гіпсові суміші, керамічні санітарно-технічні вироби з бетону, скловолокна, у деревообробку, виробництво будівельних виробів з пластмас, цегли [35, 28— ЗО].

За оцінкою експертів, кількість вітчизняного товару на нашому ринку з кожним роком збільшуватиметься. А відродження виробництва неминуче сприяє активізації будівництва об'єктів промислової сфери. Вже сьогодні помітно пожвавився ринок промислової нерухомості. Багато підприємців волітимуть будувати нові виробничі площі, а не купувати "вторинну" нерухомість. Внаслідок цього дедалі більшої популярності набувають каркасні будівлі, які швидко монтуються. І якщо ще кілька років тому цей ринок практично повністю був зайнятий імпортною продукцією, то сьогодні на ньому успішно працюють і вітчизняні компанії.

До моменту, коли держава стала на шлях ринкових перетворень, масштаби будівельних робіт в Україні були досить значними. Вводились у дію нові заводи та фабрики, розширювались потужності діючих, проводилось значне сільськогосподарське будівництво, споруджувалась велика кількість житла та об'єктів соціально-культурного призначення. За період з початку 90-х років обсяги будівельно-монтажних робіт зменшились в країні більш, ніж у п'ять разів. Багато в чому це зумовлено кризовим станом економіки перехідного періоду. Водночас стає зрозумілим, що епоха заводів-велетнів вже позаду. Ефективне господарювання з урахуванням екологічних вимог ставить завдання розумного використання наявних виробничих потужностей, передбачає віддання переваг не новому будівництву, а реконструкції діючих підприємств. Більш наближеним до індивідуальних потреб людей має стати житлове будівництво. В цьому секторі головним напрямом буде розосередження забудови великих міст, спорудження значної кількості будинків-котеджів.

Суттєвих змін уже сьогодні зазнає структура джерел фінансування будівельних робіт. У їх складі зменшується частка державних коштів і невпинно зростає частка коштів підприємств недержавних форм власності.

Розширення участі підприємств недержавних форм власності у здійсненні будівельних і монтажних робіт має забезпечити суворіший контроль за використанням коштів, поліпшенням якісних характеристик споруджуваних об'єктів, скороченням термінів будівництва.

В умовах, коли кошти на проведення будівельних і монтажних робіт вкрай обмежені, дуже важливо використовувати всі можливі резерви для їх економії. Найсуттєвішим напрямом такої економії є зменшення затрат на будівельні матеріали, котрі становлять близько 60 % загальної вартості будівництва. Досягти цього можна за рахунок скорочення витрат на виробництво будівельних матеріалів, впровадження ефективніших матеріалів, з вищими експлуатаційними характеристиками (міцність, довговічність), широкого використання місцевої сировини, відходів промислового виробництва тощо.

Перспективи розвитку будівельного комплексу пов'язані з вирішенням таких проблем:

— активного впровадження різних форм власності;

— застосування сучасних будівельних технологій;

— підвищення технічного рівня на підприємствах усіх ланок комплексу;

— збільшення потужності будівельної ланки та підвищення її конкурентоспроможності для закріплення на вітчизняному ринку будівельних послуг;

- активного розширення сировинної бази комплексу за рахунок використання величезних обсягів відходів промислового виробництва;

— зниження техногенного навантаження на природне середовище та зменшення рівня забруднення його компонентів [36, 28-29].

У перспективі передбачаються реконструкція технічної бази промисловості будівельних матеріалів, подальші механізація та автоматизація технологічних процесів, збільшення обсягів випуску нових будівельних матеріалів, ефективних збірних будівельних елементів, легких та економічних великомірних конструкцій і виробів поліпшеної якості, а також комплексне використання сировини, ширше впровадження матеріалів супутнього видобутку, вторинної сировини, підвищення якості виробів для будівництва. Географія галузі розширюватиметься з урахуванням подальшого комплексного розвитку економічних районів та областей України, забезпечення повного виконання обсягів будівельно-монтажних робіт.