Розділ «7.2. Природно-ресурсний потенціал України»

— землі населених пунктів (міст, поселень міського типу, сільських населених пунктів);

— землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення;

— землі природоохоронного, природно-заповідного та історико-культурного призначення;

— землі рекреаційного та оздоровчого призначення;

— землі лісового фонду;

— землі водного фонду;

— землі запасу тощо.

У структурі земельного фонду (територіальний аспект земельних ресурсів) 71 % становлять сільськогосподарські угіддя, забезпеченість якими на одного мешканця країни досить висока — близько 0,8 га. У структурі сільськогосподарських угідь основна частка землі знаходиться під ріллею — 55 % території країни. Площа орних земель становить 32,5 млн га, на кожного жителя їх припадає 0,67 га. Ліси й лісові площі займають 17,2 %, в тому числі вкриті лісом — 14,7 %. Близько 4 % території країни вкрито водою, 1,5 % — болота й заболочені території.

У центральних, південних і подільських областях рівень розораності земель сягає 86—90 % і більше, в решті областей — 60— 80 %. Лише в Закарпатті рівень розораності менший 50 %. Такі ж відмінності і в землезабезпеченості населення — від 0,15 га ріллі на одну особу в Закарпатті до 1,5 — у південних районах.

Під багаторічними насадженнями перебуває порівняно невелика площа земель (близько 2,5 %), проте в Криму й Закарпатті на цю категорію земель припадає вже 6—7 % сільгоспугідь, у Чернівецькій області — 5 %, тоді як на Кіровоградщині — менше 2 %. Сіножатями було зайнято 2,41 млн га, найбільше їх у Закарпатті (20,5 %) та на Поліссі (до 15 %). Пасовищами зайнято 5,5 млн га сільгоспугідь.

Структуру ґрунтового покриву України формують 650 видів ґрунтів, які об'єднуються у ґрунтові типи й поширені зонально. На Поліссі найпоширеніші дерново-підзолисті, дернові, лучно-болотні, торфові ґрунти й торфовища. В лісостеповій зоні переважають різні типи чорноземів, сірі лісові ґрунти, трапляються лучні, солончакові та солонцеві ґрунти. У північно-західній частині степової зони поширені чорноземи, а на півдні — каштанові ґрунти, є тут також середньо-, сильно- і слабосолонцюваті ґрунти. Гірські масиви Карпат та Криму вкриті бурими й сіро-бурими лісовими ґрунтами.

У найближчому майбутньому структура землекористування значно зміниться у зв'язку зі зростанням кількості фермерських землеволодінь і подальшою приватизацією землі, яка має бути підтверджена відповідними законодавчими актами. Однією з найважливіших проблем переходу до ринкових відносин є створення деталізованого земельного кадастру на основі бонітування ґрунтів.

Водні ресурси

Лісові й біологічні ресурси

У структурі природно-ресурсного потенціалу площа лісів становить 10,8 млн га, з них вкриті лісом землі — 9,4 млн га із загальним запасом деревини 1,74 млрд м3, у тому числі 250 млн м3 стиглих і перестиглих. Окрім економічної цінності ліси відіграють надзвичайно важливу роль в репродукції кисню, а також для збереження довкілля і оздоровлення населення. Ліси України виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції. Водночас ліс є джерелом деревини, будівельних матеріалів, сировини для деревообробної, меблевої, целюлозно-паперової та інших галузей промисловості.

Лісом покрито в середньому 14 % території України, у тому числі на заході й півночі — 30—40 %, у Карпатах — понад 40, на Поліссі — 26,7, у Криму — 10, у Степу — 4 %. Високопродуктивний деревостан мають 75 % лісових площ. Річний приріст деревини становить 30 млн м3. Запаси хвойних порід — 54 % деревини, у т. ч. сосни — 35 % (Полісся). Запаси деревини твердолистяних порід — до 40 % (дуб — 22 %, бук — 13, граб — 2 % ). Серед листяних порід переважають береза, осика, вільха, липа, тополя. Велика роль лісу в заготівлі ягід, грибів, плодів, лікарських трав.

Рекреаційні ресурси

Загальні проблеми охорони і раціонального використання природних ресурсів