Розділ «ТЕКСТИ ПЕРШОДЖЕРЕЛ ДО УСІХ ТЕМ КУРСУ»

Релігійна організація зобов’язана додержувати вимог чинного законодавства і правопорядку.

Стаття 6. Відокремлення школи від церкви (релігійних організацій)

Державна система освіти в Україні відокремлена від церкви (релігійних організацій), має світський характер. Доступ до різних видів і рівнів освіти надається громадянам незалежно від їх ставлення до релігії.

Не допускається обмеження на ведення наукових досліджень, у тому числі фінансованих державою, пропаганду їх результатів або включення їх до загальноосвітніх програм за ознакою відповідності чи невідповідності положенням будь-якої релігії або атеїзму.

Громадяни можуть навчатися релігійного віровчення та здобувати релігійну освіту індивідуально або разом з іншими, вільно обираючи мову навчання.

Релігійні організації мають право відповідно до своїх внутрішніх настанов створювати для релігійної освіти дітей і дорослих навчальні заклади і групи, атакож проводити навчання в інших формах, використовуючи для цього приміщення, що їм належать або надаються у користування.

Викладачі релігійних віровчень і релігійні проповідники зобов’язані виховувати своїх слухачів у дусі терпимості і поваги до громадян, які не сповідують релігії, та до віруючих інших віросповідань.

Розділ IV

ПРАВА РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ГРОМАДЯН, ПОВ’ЯЗАНІ ЗІ СВОБОДОЮ ВІРОСПОВІДАННЯ

Стаття 21. Релігійні обряди і церемонії

Релігійні організації мають право засновувати і утримувати вільно доступні місця богослужінь або релігійних зібрань, а також місця, шановані в тій чи іншій релігії (місця паломництва).

Богослужіння, рел і гій ні обряди, церемої іії та процесії безперешкодно проводяться в культових будівлях і на прилеглій території, у місцях паломництва, установах релігійних організацій, на кладовищах, в місцях окремих поховань і крематоріях, квартирах і будинках громадян, а також в установах, організаціях і на підприємствах за ініціативою їх трудових колективів і згодою адміністрації.

Командування військових частин надає можли вість військовослужбовцям брати участь у богослужіннях і виконанні релігійних обрядів.

Богослужіння та релігійні обряди в лікарнях, госпіталях, будинках для престарілих та інвалідів, місцях попереднього ув’язнення і відбування покарання проводяться на прохання громадян, які перебувають в них, або за ініціативою релігійних організацій. Адміністрація зазначених установ сприяє цьому, бере участь у визначенні часу та інших умов проведення богослужіння, обряду або церемонії...

Текст 9.9. ЩО СМІЄТЕ, ТОГО НЕ ЗАБУВАЙТЕ, А ЧОГО НЕ ВМІЄТЕ, ТОГО ВЧІТЬСЯ...

ЗАПОВІТ ПАТРІАРХА КИЇВСЬКОГО І ВСІЄЇ УКРАЇНИ МСТИСЛАВА І

Мої дорогі й улюблені діти, внуки і правнуки, з великим напруженням останніх своїх сил, але при повній притомності й не позбавлений свідомості, хочу промовити до вас, насамперед до всіх дітей— майбутнього нашого. Хочу сказати всім про все, що на душі моїй тяжить. .. Або мовою Великого нашого пророка й борця за щастя й добробут людей на нашій "не своїй землі", борця за Вічні Правди й Істину Божу кажучи, нехай буде це також "і мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє"...

Ми почали відбудовувати державу, а Церква? Якщо не віддамо належного Богові й душам нашим, то залишимося без Віри, залишимося знову без держави. А коли і те, і друге треба відбудовувати, а це історична необхідність, то треба забути про злобу, заздрощі й інтриги. Шукаймо в серцях своїх християнську любов, миролюбство,бла-годатність розуму. Без цього не піде діло.

Чи Україна повинна мати кілька Православних Церков? Наявність кількох Православних Церков є дійсністю під сучасну пору. Це не здоровий стан. Він тим гірший, що деякі Церкви навіть не підлягають своїм Першоієрархам, а підлягають тій Церкві, яка глумиться століттям над нашим народом, нашою Церков’ю і воліє бачити нас не вільними, а рабами, якими можна буде відбудовувати втрачену імперію. Ми мусимо усунути такий ганебний і небезпечний Для нашої нації стан. Не знаю, як і хто підготує ґрунт для національної єдності серед Православних Церков, але повинні найскоріше про це подумати Глави цих Церков. їм треба зійтися і побути разом так довго, аж поки не знайдуть усього потрібного для об’єднуючого Акта. А потім, на Соборі національному, притаємному голосуванні обрати одного Предстоятеля, Патріярха Київського і всієї України. Не забуваймо при цьому і мрій Великих Митрополитів нашого народу: Петра Могили, Василя Липківськогота інших.

Я к Першопатріярх Київський і всієї України УАПЦ і Митрополит УАПЦ в США, як віком найстарший ієрарх і смиренний слуга Божий, закликаю всіх до Вас, Отців духовних і Владик, задля Господа Бога нашого, задля Вашого і ваших дітей майбутнього: допоможіть суверенній Україні в будівництві вільної і ні від кого незалежної Держави , допоможіть Об’єднаною Православною Церквою, з власним, вами обраним Патріярхом.